Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.07.2018 року у справі №826/538/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2018 року

Київ

справа №826/538/17

адміністративне провадження №К/9901/21600/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів: Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (головуючий суддя - Грибан І.О., судді: Беспалов О.О., Парінов А.Б.)

у справі № 826/538/17

за позовом ОСОБА_3 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - відповідач ), в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва в частині неналежного розгляду звернень ОСОБА_3 від 06.12.2016 та 19.12.2016;

- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_3 від 06.12.2016 та 19.12.2016, надавши повні і обґрунтовані відповіді;

- визнати неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва, що полягає у порушенні встановленого строку направлення особам, які брали участь у справі №826/1154/16, але не були присутніми у судовому засіданні, постанови суду від 15.11.2016.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва, що полягає у порушенні встановленого строку направлення особам, які брали участь у справі №826/1154/16, але не були присутніми у судовому засіданні, постанови суду від 15.11.2016 - закрито.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, будучи позивачем у справі №826/1154/16, яка перебувала в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, та, ознайомившись з матеріалами справи, позивач мав можливість отримати інформацію про точну дату направлення відповідачу та третій особі копії судового рішення у справі №826/1154/16. Матеріалами справи спростовуються твердження позивача про порушення відповідачем його права на одержання запитуваної інформації, а тому правові підстави для задоволення позову в частині визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_3 від 06.12.2016 року та про зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_3 від 06.12.2016 року, надавши повну і обґрунтовану відповідь - відсутні.

2.3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року - скасовано та постановлено по справі нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва в частині неналежного розгляду заяви ОСОБА_3 від 06 грудня 2016 року;

- зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва надати повну і обґрунтовану відповідь на заяву ОСОБА_3 від 06 грудня 2016 року;

- в решті позовних вимог відмовити.

2.4. Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції є передчасним та необґрунтованим. У відповіді на звернення позивача від 06.12.2016 року не міститься відповіді на запитання щодо дати направлення на адресу відповідача та третьої особи належним чином засвідчених копій постанови суду у справі №826/1154/16. Наразі, за своїм змістом відповідь є роз'ясненням позивачу права на ознайомлення з матеріалами справи. При цьому, відповідачем не надано відповіді по суті поставленого запитання. Відповідач ухилився від надання відповіді на вказане питання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування поданої касаційної скарги відповідач вказує на те, що відповідно до ст. 12 ЗУ «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений, зокрема, Кодексом адміністративного судочинства України. Враховуючи наведене, скаржник вважає, що відповідь позивачу на його заяву від 06.12.2016 року, в частині повідомлення останнього, коли саме (точна дата) Окружний адміністративний суд м. Києва направив на адресу відповідача та третьої особи належним чином засвідчені копії постанови суду по справі № 826/1154/16 була надана керівником апарату ОАС м. Києва об'єктивно і вчасно.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, які були досліджені судами з наданням відповідного правового висновку, 06.12.2016 під час особистого прийому громадян позивач звернувся до керівника апарату даного суду із заявою, в якій просив повідомити:

- коли саме (точна дата) Окружний адміністративний суд міста Києва направив на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином засвідчені копії постанови суду у справі №826/1154/16, надавши відповідні докази їх направлення;

- на якій підставі заяви та клопотання сторін, подані в рамках КАС України, розглядаються Окружним адміністративним судом міста Києва в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" (на прикладі заяви позивача від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів);

- штатну чисельність суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а також кількість суддів без повноважень;

- кількість секретарів судових засідань та помічників суддів, повноваження яких закінчилися.

Листом Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 за підписом керівника апарату суду на зазначену заяву надано відповідь.

Зокрема, позивачу повідомлено, що, оскільки позивач виступає стороною-позивачем у справі №826/1154/16, тобто є учасником процесуальних правовідносин, то отримати вказану запитувану інформацію позивач може шляхом реалізації передбаченого статтею 49 КАС України права на ознайомлення з матеріалами справи (у тому числі зняття копій з матеріалів справи).

Позивач вважає, що заяву від 06.12.2016 відповідачем належним чином розглянуто не було, відповіді на всі поставлені питання не надано, що й слугувало підставою для його звернення до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (чинні на момент виникнення спірних правовідносин).

5. Конституція України

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

6. Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР ( далі -Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Положеннями статті 12 Закону №393/96-ВР дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 16 Закону №393/96-ВР передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 18 Закону №393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою до органів державної влади має право знайомитися з матеріалами перевірки, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви. Органи державної влади, їх керівники, відповідно до вимог ст.19 цього Закону зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадян про результати перевірки та суть прийнятого рішення, у разі визнання заяви необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого рішення; у разі прийняття рішення про обмеження доступу до відповідної інформації при розгляді заяви скласти про це мотивовану постанову.

Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

7. Інструкцію з діловодства в адміністративних судах (далі - Інструкція №174).

Відповідно до пп.1.1.1 п.1.1 Інструкції №174 остання встановлює правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи чи архіву суду.

Згідно п.7.1 Інструкції №174 робота з письмовими пропозиціями, заявами та скаргами фізичних або юридичних осіб (далі - звернення), що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, ведеться у суді відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а також у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348 «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації».

Відповідно до п.7.8 Інструкції №174 звернення вважаються опрацьованими, якщо порушені в них питання розглянуті по суті, вжито необхідних заходів, надано відповідь заявнику в письмовій (електронній) формі, а також якщо порушені питання зняті з розгляду заявником, про що є його письмове (електронне) повідомлення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, Листом Окружного адміністративного суду м. Києва № 02.2-22/836/16 від 15.12.2016 року за підписом керівника апарату суду позивачу повідомлено, що, оскільки позивач виступає стороною-позивачем у справі № 826/1154/16, тобто є учасником процесуальних правовідносин, то отримати запитувану інформацію з приводу того, «коли саме (точна дата) Окружний адміністративний суд міста Києва направив на адресу сторін належним чином засвідчені копії постанови суду у справі №826/1154/16, надавши відповідні докази їх направлення», позивач може шляхом реалізації передбаченого статтею 49 КАС України права на ознайомлення з матеріалами справи (у тому числі зняття копій з матеріалів справи).

В свою чергу, як вже вище було зазначено, звернення вважається розглянутим, якщо розглянуто по суті всі порушені у ньому питання.

Однак, з листа ОАС м. Києва № 02.2-22/836/16 від 15.12.2016 року вбачається, що він не містить відповіді щодо дати направлення на адресу відповідача та третьої особи належним чином засвідчених копій постанови суду у справі № 826/1154/16.

Твердження скаржника, що дія ЗУ «Про звернення громадян» не поширюється на порядок розгляду даної заяви, оскільки врегульована Кодексом адміністративного судочинства (ч. 3 ст. 49 КАС в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), колегія суддів відхиляє та зазначає наступне.

Наведеною нормою закріплено процесуальні права осіб, які беруть участь у справі для повноцінного захисту в суді своїх прав, свобод та інтересів.

Вказана норма не регулює порядок звернення осіб з заявою про надання інформації та порядок розгляду такої заяви.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що відповідь на запитувану позивачем інформацію необхідно було підготувати відповідно до вимог статті 19 ЗУ «Про звернення громадян».

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що за своїм змістом відповідь ОАС м. Києва є лише роз'ясненням позивачу його права на ознайомлення з матеріалами справи. При цьому, відповідачем не надано відповіді по суті поставленого запитання.

Однак, скасовуючи постанову суду першої інстанції, та приймаючи нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнана протиправною бездіяльність відповідача в частині неналежного розгляду заяви позивача від 06.12.2016 року та зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва надати повну і обґрунтовану відповідь на заяву ОСОБА_3, Київським апеляційним адміністративним судом в мотивувальній частині встановлено, а в резолютивній частині судового рішення помилково не взято до уваги те, що повнота та обґрунтованість відповіді щодо решти визначених у заяві від 06.12.2016 року питань позивачем не заперечувалась. Тому, зобов'язання відповідача повторно надати відповідь на всю заяву від 06.12.2016 року, а не лише в частині оскарження та встановленого судом порушення з боку відповідача, є порушенням норм процесуального права.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Статтею 351 цього ж Кодексу закріплено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допустив порушень норм матеріального права, а неправильне застосування норм процесуального права призвело до ухвалення неправильного судового рішення по суті, згадане судове рішення слід змінити в резолютивній частині, а в іншій частині - залишити без змін.

Керуючись статтями 343, 351, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року - змінити, виклавши четвертий абзац в наступній редакції:

«Зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва надати повну і обґрунтовану відповідь на заяву ОСОБА_3 від 06 грудня 2016 року в частинні зазначення коли саме (точна дата) Окружний адміністративний суд міста Києва направив на адресу сторін належним чином засвідчені копії постанови суду у справі №826/1154/16, надавши відповідні докази їх направлення».

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа