Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.01.2018 року у справі №822/2595/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2018 року

Київ

справа №822/2595/16

адміністративне провадження №К/9901/5419/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (Загороднюк А.Г., судді - Драчук Т.О., Полотняк Ю.П.) у справі

за позовом ОСОБА_4

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області

про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 27 грудня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якій просить суд:

1.1. визнати незаконним та скасувати наказ №86-0 від 01.11.2016 про звільнення з посади ОСОБА_4;

1.2. поновити ОСОБА_4 на посаді завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення з 30.11.2016;

1.3. стягнути з Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області середній заробіток, обрахований з урахуванням всіх виплат, проведених в цей час, за час вимушеного прогулу за період з 30.11.2016 по день постановлення судом рішення та 1 грн. моральної шкоди.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказала на протиправність оскаржуваного наказу про звільнення з огляду на те, що він суперечить вимогам статей Кодексу законів про працю України, а відтак вважає, що її звільнення проведено без урахування чинного законодавства, що призвело до порушень законних прав та інтересів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року позов ОСОБА_5 відмовлено.

4. Відмовляючи в позові, суд дійшов зазначив, що встановлений факт вчасного попередження позивача про майбутнє звільнення, факт пропозиції відповідачем позивачу вакантних посад, факт відхилення таких пропозицій позивачем, а також факт власноручного написання заяви від 31.10.2016 року про надання частини щорічної відпустки з наступним звільненням на підставі ст. 3 Закону України "Про відпустки", дає суду підстави для висновку про дотримання відповідачем процедури звільнення позивача з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

5.1. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року скасовано.

5.2. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

5.3. Визнано незаконним та скасовано наказ Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №86-0 від 01 листопада 2016 року про звільнення з посади ОСОБА_4.

5.4. Поновлено ОСОБА_4 на посаді завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення з 30 листопада 2016 року.

5.5. Стягнуто зі Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області середній заробіток, обрахований з урахуванням всіх виплат, проведених в цей час, за час вимушеного прогулу за період з 30 листопада 2016 року по 22 листопада 2017 року в сумі 44915 грн. 85 коп.

5.6. В решті позовних вимог відмовлено.

6. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач не врахував право позивача на її можливе переважне право залишення на роботі та не запропонував позивачу всіх наявних вакантних посад, які вона могла обіймати відповідно до своєї кваліфікації, а відтак, відповідач звільнив позивача без дотримання вимог статей 36 та 49 КЗпП України. Суд відхилив доводи відповідача щодо того, що позивач, написавши заяву на відпустку відповідно до статті 3 Закону України "Про відпустки", фактично надала згоду на звільнення, оскільки, як встановлено судом, позивач не знала, що їй не запропоновані всі вакантні посади, а тому порушено процедуру її звільнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. В грудні 2017 року Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - скаржник, Славутська ОДПІ) звернулась до Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року.

8. В касаційній скарзі Славутська ОДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.

9. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що позивачу при попередженні про наступне вивільнення було запропоновано перевестись на посаду головного державного інспектора сектору податків і зборів з фізичних осіб Полонського відділення Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на період відпустки ОСОБА_6 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, також ОСОБА_4 було запропоновано перевестись на посаду головного державного інспектора Шепетівського відділення Славтуської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на період відпустки ОСОБА_7 у зв'язку з вагітністю та пологами. Однак, позивач відмовилась від запропонованих посад. Інших вакантних посад, які могли бути запропоновані позивачу, як вказує скаржник. в Славутській ОДПІ не було. Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при скасуванні спірного наказу не враховано, що його перший пункт стосується надання позивачу відпустки на підставі поданої нею заяви від 31.10.2016 року. Також Славутська ОДПІ зазначає, що при ухваленні рішення в частині поновлення позивача на посаді апеляційним судом залишено поза увагою факт внесення 23.11.2016 року до Єдиного держанвого реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУДФС у Хмельницькій області. Крім того, скаржник посилається на невірне визначення судом апеляційної інстанції суми середньоденної заробітної плати позивача.

10. Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому остання зазначила, що доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач зазначила, що Хмельницьким окружним адміністративним судом при ухваленні рішення залишено поза увагою те, що роботодавцем не враховане її переважне право на залишення на роботі, не запропоновано всі наявні вакансії. Тоді як Вінницьким апеляційним адміністративним судом при розгляді даної справи, на думку позивача, винесено законне рішення, яке відповідає вимогам законодавства. Таким чином, позивач просила залишити касаційну скаргу Славутської ОДПІ без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

11. Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. З 24 грудня 1999 року по день звільнення позивач постійно працювала в органах державної податкової служби.

13. Шепетівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області 30 травня 2016 року винесено наказ №39-о від 30 травня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_4.", відповідно до якого ОСОБА_4 звільнено з посади завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення Шепетівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області 30 травня 2016 року у зв'язку зі зміною організаційної структури, штатного розпису, скороченням штатної чисельності Шепетівської ОДПІ, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.

14. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 в адміністративній справі №681/910/16-а адміністративний позов задоволено частково.

14.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області №39-о від 30 травня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_4.".

14.2. Поновлено ОСОБА_4 на посаді завідувача сектору оподаткування з юридичних осіб Полонського відділення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області з 30 травня 2016 року.

14.3. Стягнуто з Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 травня 2016 року по 25 серпня 2016 року.

15. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року в адміністративній справі №681/910/16-а апеляційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задоволено частково.

15.1. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року скасовано.

15.2. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

15.3. Визнано протиправним та скасовано наказ Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №39-о від 30 травня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_4".

15.4. Поновлено ОСОБА_4 на посаді завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб Полонського відділення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області з 31 травня 2016 року.

15.5. Стягнуто з Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 18000 грн. 02 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 травня 2016 року по 23 листопада 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

16. Головою комісії з реорганізації Шепетівської ОДПІ ОСОБА_8 на виконання вищевказаного рішення суду видано наказ №60-о від 02 вересня 2016 про поновлення ОСОБА_4 на посаді завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення Шепетівської ОДПІ, яка перебувала в стані припинення.

17. 02 вересня 2016 позивача попереджено про наступне звільнення із займаної посади не раніше як через два місяці, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу", у зв'язку зі зміною організаційної структури та скороченням штату державних службовців та запропоновано переведення на посаду головного державного інспектора сектору з податків і зборів фізичних осіб Полонського відділення Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на період відпустки ОСОБА_6 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

18. Також відповідачем запропоновано позивачу перевестись на посаду головного державного інспектора Шепетівського відділення Славтуської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на період відпустки ОСОБА_7 у зв'язку з вагітністю та пологами.

19. Від запропонованих посад позивач відмовилась.

20. 01 листопада 2016 року наказом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №86-0 ОСОБА_4, зокрема, звільнено з посади завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення у зв'язку із зміною організаційної структури, скороченням штату державних службовців, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

21. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Частини 2, 3 статті 5 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII): відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом; дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

23. Пункт 4 частини 1 статті 83 Закону №889-VIII: державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення.

24. Пункт 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII: підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

25. Частина 3 статті 87 Закону №889-VIII: процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення &lй;…&gк;.

26. Частина 4 статті 87 Закону №889-VIII: у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.

27. Пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України: трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

28. Частина 2 статті 40 КЗпП України: звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

29. Частина 1 статті 42 КЗпП України: при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

30. Частина 1, 3 статті 49-2 КЗпП України: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації &?в;…&?в;.

31. Частина 1 статті 235 КЗпП України: у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

32. Частина 2 статті 235 КЗпП України: при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

33. Пункт 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок № 100): обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки &?а;…&?я;. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата &?я;…&?о;. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку &lо;…&?л;.

34. Пункт 8 Порядку №100: нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

35. Абзац 3 пункту 3 Порядку №100: усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

39. Славутська ОДПІ в касаційній скарзі посилається на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності обставин змін в організації виробництва і праці та скорочення штатної чисельності податкового органу.

40. Однак, такі твердження не відповідають дійсності, оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи встановлено, що відповідно до запроваджених змін організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ виведено сектор податків і зборів з юридичних осіб Полонського відділення та введено сектор податків і зборів з фізичних осіб Полонського відділення, скорочено посади завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб Полонського відділення Славутської ОДПІ та посаду ГДРІ. Тобто судом навпаки спростовано твердження позивача про те, що реорганізації не відбулась.

41. Водночас, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку стосовно порушення відповідачем процедури звільнення позивача зі служби, оскільки Славутською ОДПІ було запропоновано останній лише 2 посади з 7 вакантних, тоді як ці вказані вакантні посади були запропоновані іншим особам без повідомлення про це позивачу.

42. Доводи скаржника про відсутність інших вакантних посад, окрім двох запропонованих позивачу, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

43. Колегія суддів зазначає, що власник або уповноважений ним орган при вивільнені працівників у випадках змін в організації виробництва і праці повинен дотримуватися вимог статті 42 КЗпП України, якою встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

44. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

45. Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

46. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен з'ясовувати сам суб'єкт владних повноважень, приймаючи відповідне рішення.

47. Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що звільнення позивача відбулось без дотримання вимог трудового законодавства, оскільки на відповідача був покладений обов'язок запропонувати ОСОБА_4 всі наявні у нього вакантні посади та провести аналіз продуктивності праці і кваліфікації останньої в порівнянні з іншими працівниками, яким ці посади були запропоновані.

48. Разом з тим, при задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання незаконним та скасування наказу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №86-0 від 01 листопада 2016 року судом апеляційної інстанції не враховано, що в пункті 1 зазначеного наказу відповідачем прийнято рішення про надання позивачеві щорічної основної відпустки, а в пункті 2 - щодо звільнення останньої.

49. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач до її звільнення перебувала на посаді у Полонському відділенні Шепетівської ОДПІ ДФС у Хмельницькій області. Після реорганізації Шепетівської ОДПІ ДФС у Хмельницькій області шляхом приєднання до Славутської ОДПІ ДФС у Хмельницькій області новим штатним розписом у Славутській ОДПІ також створено Полонське відділення. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині її поновлення на займаній посаді суд апеляційної інстанції поновив останню на посаді завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення з 30 листопада 2016 року, не вказавши при цьому орган, в якому зазначена особа підлягає поновленню. Крім того, судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення в цій частині взагалі не надано правової оцінки обставинам реорганізації податкового органу, з якого ОСОБА_4 була звільнена, не з'ясовано наслідків внесення 23 листопада 2016 року запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення Шепетівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області.

50. Також колегія суддів вважає необґрунтованим здійснення судом апеляційної інстанції розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача, виходячи з передбачених станом на 16 листопада 2017 року в Славутській ОДПІ посадових окладів. Використання розрахункових даних, встановлених вже після звільнення позивача з податкового органу, не узгоджується з приписами Порядку №100.

51. Статтею 159 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення) передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

52. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

53. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

54. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

55. Частиною 4 цієї статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом

56. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з'ясування обставин справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення) щодо законності і обґрунтованості, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

57. Керуючись статтями 341, 345, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

58. Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області - задовольнити частково.

59. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - скасувати.

60. Направити адміністративну справу №822/2595/16 за позовом ОСОБА_4 до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди до Вінницького апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа