ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2018 року

м.Київ

справа №640/20036/17

адміністративне провадження №К/9901/48190/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Інспектора роти №1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Будніченка Дениса Ігоровича на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (судді: Катунов В.В., Бершов Г.Є., Ральченко І.М.) у справі №640/20036/17 за позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Будніченка Дениса Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Інспектора роти № 1 батальйону № 1 УПП у м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Будніченка Д.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

19 березня 2018 року Інспектором роти № 1 батальйону № 1 УПП у м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенантом поліції Будніченком Д.І. до Харківського апеляційного адміністративного суду було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року апеляційна скарга повернута без розгляду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що неправомірно був позбавлений права на судовий розгляд та вважає, що апеляційна скарга подана за правилами, які визначені статтею 297 КАС України.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду, разом із тим, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги слід подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції КАС України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Як вбачається з лексичного і семантичного аналізу наведеної норми, - структура першого речення допускає множинне її тлумачення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).

У справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

В контексті наведеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII "Перехідні положення" КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.

Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті Борисполі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Будніченка Дениса Ігоровича задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №640/20036/17скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець