Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2019 року у справі №826/14016/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа №826/14016/15, провадження №К/9901/12728/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., судді Берназюка Я. О., судді Гриціва М. І., розглянувши в письмовому провадженні заяву Генеральної прокуратури України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Деснянського району м. Києва до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна", Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Преско-В", про скасування рішень про державну реєстрацію,

УСТАНОВИЛ:

Заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 07.07.2011.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, клопотання ТОВ "Преско-В" задоволено. Провадження у справі зупинено до закінчення розгляду кримінального провадження № 42015100030000066 від 28.04.2015.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 червня 2016 року на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на зазначені вище судові рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Генеральна прокуратура України подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень пункту 4 частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року (справа №2а-14519/12/2670) та від 28 квітня 2016 року (справа №810/1823/15).

У заяві Генеральна прокуратура України просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2016 року, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом заступника прокурора Деснянського району м. Києва до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна", Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Преско-В" про скасування рішень про державну реєстрацію для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2016 року.

З 15 грудня 2017 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом України від 3 жовтня 2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law18~), та почав роботу Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Отже, розгляд Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду заяв про перегляд Верховним Судом України судових рішень здійснюються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, які були чинними до 15 грудня 2017 року, тобто до внесення ~law19~ змін до Кодексу адміністративного судочинства України.

Як на приклад неоднакового правозастосування заявник послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року (справа №2а-14519/12/2670) та від 28 квітня 2016 року (справа №810/1823/15), у якій суди по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосували одні й ті самі норми процесуального права у подібних правовідносинах.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про таке.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи предмет спору, та зважаючи на те, що позивач на підтвердження неправомірності оспорюваного рішення вказує лише на факт не існування правовстановлюючого документу, суди дійшли обґрунтованого висновку, що обставини, які будуть встановлені в межах кримінального провадження № 42015100030000066 від 28.04.2015 матимуть преюдиційне значення для вирішення цієї справи, а відтак суди правомірно зупинили провадження у справі до закінчення розгляду кримінального провадження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем у вказаній справі оскаржуються рішення КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про реєстрацію за ТОВ "Преско-В" права власності на нежитлову будівлю торгівельного призначення загальною площею 264,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1; нежитлову будівлю торгівельного призначення загальною площею 910,30 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2; нежитлову будівлю торгівельного призначення загальною площею 310,00 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2008 року і ухвала від 10 листопада 2010 року у цивільній справі № 2-366/08, на підставі яких відповідачем зареєстровано за ТОВ "Преско-В" право власності на вище перелічені об'єкти нерухомого майна, є підробленими. Інші аргументи щодо неправомірності оскаржуваних рішень, позивачем не наводились. Прокуратурою району внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 42015100030000066 від 28.04.2015 за частиною 4 статті 358 КК України.

Отже, питання справжності рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2008 року і ухвали від 10 листопада 2010 року у цивільній справі № 2-366/08, встановлюється в рамках вказаної кримінальної справи.

Водночас, в предметом спору в адміністративній справі №2а-14519/12/2670 є визнання протиправними дій посадових осіб Державного реєстратора Солом'янської в м. Києві РДА під час здійснення державної реєстрації змін до установчих документів реєстрації ОГБК "Олімпійський" 06 травня 2009р; скасування проведеної 06 травня 2009р. Державним реєстратором Солом'янської в м. Києві РДА державної реєстрації змін до установчих документів (номер запису 10731050010014662) з підстав невідповідності Статуту ОГБК "Олімпійський", прийнятого 21 лютого 2009р. загальними зборами членів ГБК положенням ст.7, 8 14 Закону України "Про кооперацію"; визнання недійсним Свідоцтва по державну реєстрацію юридичної особи під назвою ОГБК "Олімпійський" Серія А01 № 374218 від 06 травня 2009року з моменту його видачі; скасування державної реєстрації змін, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно керівника кооперативу ОСОБА_1 проведену 13 травня 2009р. в. о. голови правління Андрущенком Володимиром Микитовичем; зобов'язання відповідача відкликати усі документи пов'язані з державною реєстрацією змін про керівника підприємства під назвою ОГБК "Олімпійський" ОСОБА_1; поновлення державної реєстрації юридичної особи під назвою ОГБК "Олімпійський", державну реєстрацію якого було скасовано 06 травня 2009р. ; поновлення державної реєстрації особи, як керівника ОГБК "Олімпійський", відносно якої, станом на 06 травня 2009р. у реєстраційній справі є докази в підтвердження його повноважень обіймати посаду керівника кооперативу.

Позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі №2а-14519/12/2670 з тих підстав, що СВ Солом'янського РУГУ МВС України проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12012110001357 за ознаками ч.1 та ч.2 ст. 358 КК України за фактами виготовлення невстановленими з 2011 р. особами та використання ОСОБА_1 під час статутної діяльності документу з недостовірними даними під назвою протокол № 2 зборів 37 уповноважених ГБК від 08.05.2009 року (підроблення документів та печатки) та за ст. 356 КК України, яке полягає у здійсненні ОСОБА_1 наданого права голови правління на підставі підробленого протоколу № 2 та зазначив, що в оскаржуваній постанові суду першої інстанції в якості мотивів для відмови у позові йдеться посилання саме на цей протокол, як легітимний документ. Відтак в межах вказаного кримінального провадження перевіряються відомості про причетність ОСОБА_1, ОСОБА_3 та державного реєстратора Алексеенко Т. О. до вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, заявник також просив зупинити провадження у справі до прийняття Солом'янським районним судом м. Києва рішень у справах №2-3011/14 за позовом ОСОБА_5 до Головного управління юстиції у м. Києві, Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу "Олімпійський" про визнання недійсними установчих документів та вчинення дій по скасування державної реєстрації юридичної особи; № 2-2973/14 за позовом ОСОБА_5 до ОГБК "Олімпійський" про захист корпоративного права; № 2-1681/14 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОГБК "Олімпійський" про захист порушеного корпоративного права.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року (справа №2а-14519/12/2670), наданій для порівняння, правовий висновок формувався з огляду на те, що факт наявності кримінального провадження не є підставою для зупинення провадження у даній справі. Ухвала суду про зупинення провадження у справі повинна бути вмотивована, а не констатуюча. В ній повинно бути зазначено причинний зв'язок з обставинами, наявність яких може вплинути на результат розгляду даної справи. Колегія суддів не вбачала зв'язку між предметом кримінального провадження № 12012110001357 та адміністративною справою, оскільки в рамках вказаного кримінального провадження проводиться досудове розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень Голови правління ОГБК "Олімпійський" Зайцевим В. Г.

В адміністративній справі №810/1823/15 позивачем оскаржено наказ в. о. ректора Національного університету Державної податкової служби України Пашка П. В. від
27.03.2015р. №406 "Про рішення щодо висновків службового розслідування", яким заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції ОСОБА_6 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів податкової міліції, та Висновок службового розслідування, затверджений в. о. ректора Національного університету Державної податкової служби України Пашка П. В. від 17.03.2015р., яким за вчинення дисциплінарного проступку заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції ОСОБА_6 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Зупиняючи провадження у адміністративній справі №810/1823/15, суди посилалися на витяг з кримінальної справи № 42015110040000048, сформований заступником прокурора міста Ірпіня Рамазановим І.Е. про наявність у провадженні Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області кримінального провадження за фактом вчинення злочину, визначеного ст. 366 Кримінального Кодексу України, відносно внесення в. о. ректора Національного університету державної податкової служби України Пашка П. В. відомостей до висновків службових розслідувань стосовно працівників та курсантів Національного університету державної податкової служби України. Суди зробили висновок про необхідність зупинення провадження у даній справі до розгляду іншої справи, зокрема до набрання законної сили рішення суду в кримінальному провадженні №42015110040000048, оскільки висновки у кримінальному провадженні можуть вплинути на результат розгляду спору у даній справі.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2016 року (справа №810/1823/15), наданій для порівняння, правовий висновок формувався з огляду на те, що, станом на час прийняття оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у адміністративній справі були відсутні судові справи, що розглядаються в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та унеможливлюють розгляд даної адміністративної справи. Наявність кримінального провадження в Ірпінському MB ГУ МВС України в Київській області за фактом вчинення злочину не є справою, що розглядається у суді в порядку кримінального судочинства.

Колегія Верховного Суду зазначає, що правозастосовний висновок суду касаційної інстанції, який міститься у наданому для порівняння судовому рішенні, за змістом і значенням відрізняється від висновку суду касаційної інстанції, який міститься у рішенні, про перегляд якого подано заяву. Втім неоднакове застосування касаційним судом норм матеріального права зумовлено тим, що зазначені судові рішення ухвалено у правовідносинах, які не є подібними, що унеможливлює їх порівняння, визначення правомірності чи незаконності оскарженого рішення та формулювання висновку про правильне застосування норми матеріального закону щодо спірних правовідносин.

Посилання Генеральної прокуратури України на невідповідність ухвали Вищого адміністративного суду України, про перегляд якої подано заяву, викладеним в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року (справа №2а-14519/12/2670) та від 28 квітня 2016 року (справа №810/1823/15) висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм процесуального права не можна визнати прийнятними, оскільки фактичні обставини цієї справи не є подібними до тих, в контексті яких ухвалювались рішення судів касаційної інстанції, надані для порівняння, а звідси не містить передумов для втручання у судове рішення, про перегляд якого подано заяву.

Відповідно до частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись пунктом 1 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами, внесеними ~law21~), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до внесення змін ~law22~),

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Генеральної прокуратури України відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців