Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.05.2019 року у справі №815/7241/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

Київ

справа №815/7241/15

адміністративне провадження №К/9901/10949/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного Управління МВС України в Одеській області на додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у складі колегії суддів: Шляхтицького О. І. (головуючий), Запорожана Д. В., Романішина В. Л. у справі №815/7241/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Одеського міського управління Головного управління МВС України в Одеській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області (далі - ГУМВС), Одеського міського управління ГУМВС (далі - МУ ГУМВС), в якому просив:

1.1. скасувати наказ начальника ГУМВС №1269 о/с від 04.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми МУ ГУМВС з 06.11.2015;

1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми МУ ГУМВС;

1.3. стягнути з МУ ГУМВС грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.

3.1. Скасовано наказ начальника ГУМВС №1269 о/с від 04.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми МУ ГУМВС з 06.11.2015.

3.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми МУ ГУМВС.

3.3. Стягнуто з МУ ГУМВС грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

4. Додатковою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від
12.10.2016, ухваленою за наслідками розгляду заяви позивача від 29.08.2016, стягнуто з ГУМВС за період з 05.11.2016 по 27.07.2016 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 61606,00 грн.

5. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного судового рішення), для ухвалення додаткової постанови, оскільки щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, не було ухвалено рішення.

Зокрема, судом вказано, що при ухваленні постанови не було визначено розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що суперечить вимогам частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Відповідачем 1 - ГУМВС, подано касаційну скаргу на додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткової постанови.

6.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що суд апеляційної інстанції невірно визначив розмір середнього грошового забезпечення позивача, оскільки період вимушеного прогулу розпочався з 07.11.2015, а не з 05.11.2015, як зазначено судом, що є останнім робочим днем позивача. Крім того, скаржник наголошує, що ГУМВС не є роботодавцем позивача, а МУ ГУМВС виступає самостійною юридичною особою, тому на відповідача 1 не може бути покладено обов'язку щодо виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. На думку скаржника, судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин норми КЗпП України.

Також, скаржник зазначає, що у суду не було підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 168 КАС України, для ухвалення додаткового судового рішення, яким фактично змінено суть основного судового рішення.

7. Позивач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII):

Розділ XI

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

"1. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

1) пунктів 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

2) Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII, які набирають чинності з 1 січня 2017 року..4. До приведення законодавства України у відповідність із Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII".

9. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин):

Стаття 18. Проходження служби в міліції

"Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України".

10. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (надалі - Положення):

"24. У разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу".

11. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного судового рішення, надалі - КАС України):

Стаття 162. Повноваження суду при вирішенні справи

"1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково".

Стаття 168. Додаткове судове рішення

"1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати..4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

12. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду зазначає, що за правилами статті 168 КАС України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень, суд, який ухвалив відповідне рішення, міг за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу, проте, виключно у випадках, прямо передбачених частиною 1 статті 168 КАС України.

13. Зокрема, однією з підстав для прийняття додаткового судового рішення слугувала відсутність ухваленого рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази (пункт 1 частини 1 статті 168 КАС України).

14. Разом з тим, відсутність ухваленого судом рішення щодо однієї з позовних вимог, на переконання колегії суддів Верховного Суду, означає невирішення певної вимоги, заявленої позивачем, взагалі. Не може вважатися невирішенням позовної вимоги вирішення її судом у певний спосіб, який не відповідає нормам матеріального права і подальше усунення судом вказаної невідповідності шляхом прийняття додаткового судового рішення, оскільки це суперечить статті 168 КАС України.

15. Як слідує з постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від
27.07.2016, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, в тому числі, шляхом стягнення з МУ ГУМВС грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Тому, подальше прийняття судом апеляційної інстанції додаткової постанови про стягнення з ГУМВС грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з
05.11.2016 по 27.07.2016 в сумі 61606,00 грн. свідчить про фактичне прийняття повторного, а не додаткового, судового рішення з приводу вже вирішених судом позовних вимог.

16. Також, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що ухвалюючи додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
12.10.2016, суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з ГУМВС, яке не було роботодавцем позивача і не виступало відповідачем у справі в цій частині позовних вимог та невірно зазначив період вимушеного прогулу позивача, якого звільнено з посади з 06.11.2015, а не з 04.11.2015.

17. Що стосується посилань скаржника з приводу неможливості застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 235 КЗпП України, то колегія суддів зазначає, що це не суперечить принципам субсидіарного застосування норм загального трудового законодавства у разі наявності норм спеціального законодавства, оскільки не йде в розріз із вимогами Положення.

18. Отже, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме, статті 168 КАС України, що призвело до ухвалення незаконної додаткової постанови.

19. Відповідно до частин 1, 2 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

20. Тому, мають місце підстави для скасування оскаржуваної додаткової постанови і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача.

21. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення.

ПОСТАНОВИВ:

22. Касаційну скаргу Головного управління МВС України в Одеській області задовольнити.

23. Додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
12.10.2016 у справі №815/7241/15 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

24. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.........................................

В. М. Шарапа

В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич,

Судді Верховного Суду