Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2019 року

Київ

справа №342/426/18

адміністративне провадження №К/9901/3183/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року (судді: Заверуха О.Б. (головуючий), Багрій В.М., В.В. Ніколін) у справі № 342/426/18 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Львівська митниця ДФС) про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 2063/20900/18 від 24 квітня 2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 4 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 4 вересня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції). Рішення апеляційного суду мотивоване відсутністю поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не було враховано, що у судовому засіданні 4 вересня 2018 року судом першої інстанції було проголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення, тоді як повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції позивачем було отримано 12 вересня 2018 року, а також положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

7. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

9.1. Частина п'ята статті 44.

Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

9.2. Частина перша статті 45.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

9.3. Частини перша, четверта статті 286.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

9.4. Частина перша статті 295.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9.5. Пункт 4 частини першої статті 299.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

9.6. Частина третя статті 299.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

9.7. Частини третя, четверта, п'ята, шоста статті 346.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

11. 22 лютого 2019 року на адресу Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Щодо заяви ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає наступне.

Вичерпний перелік підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановленно статтею 346 Кодексу адміністративного судочинства України. У вказаній заяві позивач посилається на необхідність передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з прийняттям ухвали Верховного Суду від 30 січня 2019 року про залишення без руху касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі № 342/426/18 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, якою, як зазначає позивач, касаційним судом було обмежено його право на доступ до правосуддя та відступлено від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятих рішеннях Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент звернення позивача із заявою про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду) підстави для передачі справи за № 342/426/18, за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, на розгляд Великої Палати Верховного Суду - відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2019 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року (судді: Заверуха О.Б. (головуючий), Багрій В.М., В.В. Ніколін) у справі № 342/426/18 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

12. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 та надано десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - для надання позивачем заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних підстав пропуску такого строку.

13. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачем отримано 16 листопада 2018 року, що ним не заперечується.

14. На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року позивачем було надіслано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.

15. Доводи ОСОБА_2, що оскільки у судовому засіданні 4 вересня 2018 року судом першої інстанції було проголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення, повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції позивачем було отримано 12 вересня 2018 року, а тому, враховуючи положення статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків відмовляючи у поновленні строку апеляційного оскарження, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, згідно з положеннями частини четвертої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Колегія суддів зазначає, що у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України є спеціальними по відношенню до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, тому строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення, а не з дня вручення повного рішення суду.

У справі, що розглядається судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними доказами в матеріалах справи, що судове рішення було проголошено судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участі позивача 4 вересня 2018 року. Апеляційну скаргу позивачем було подано 17 вересня 2018 року з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки встановлений вказаною нормою десятиденний строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплинув - 14 вересня 2018 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. ОСОБА_2 не було наведено об'єктивних підстав, які б унеможливили звернення його до суду апеляційної інстанції в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку, а про існування будь-яких перешкод у реалізації позивачем вказаного права ним зазначено не було.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Таким чином, оскільки позивачем, на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, було наведено підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження правильно визнані апеляційним судом неповажними, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

17. Враховуючи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 346, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі № 342/426/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду