ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа №640/15364/19

провадження №К/9901/32208/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 (головуючий суддя Земляна Г.В., судді Лічевецький І.О., Собків Я.М.)

у справі № 640/15364/19

за позовом Приватного підприємства «Добро Квантум»

до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2019 року Приватне підприємство "Добро Квантум" звернулося до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису від 09.08.2019 року №1916372.

2. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо демонтажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що у разі якщо позивач не виконає вимог відповідача та не здійснить демонтаж розміщеного позивачем об`єкта, контролюючий орган матиме право демонтувати об`єкт самостійно, чим істотно порушить права позивача. Зауважив на те, що він є власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2019 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 ухвалу суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву Приватного підприємства «Добро Квантум» про забезпечення позову задоволено: заборонено Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо демонтажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

6. У поданій касаційній скарзі Департамент міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником заявника не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав саме позивача без вжиття заходів забезпечення позову. Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зважаючи на зміст заявленої вимоги, що не передбачає жодного порядку виконання.

8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки в разі невиконання позивачем вимог Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначених в оскаржуваному у цій справі приписі, останній має можливість самостійно демонтувати об`єкт, що, у свою чергу, істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково вважає, що предметом розгляду даної справи є питання правомірності винесення Департаментом доручень на демонтаж спірного приміщення, оскільки таких позовних вимог позивачем не заявлено. Тобто, суд фактично заборонив вчиняти дії із демонтажу, які випливають із рішення Департаменту, яке не є предметом оскарження у даній справі (порушення ч. 3 статті 151 КАС України).

10. Відповідач наголошує, що фактично судом без належних правових підстав позбавлено контролюючий орган права вчиняти надані йому законом повноваження.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на доцільність заходів забезпечення позову та вважає законним та обґрунтованим постанову суду апеляційної інстанції.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

13. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

14. Відповідно до статті 150 КАС України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

15. Відповідно до статті 151 КАС України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

16. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

17. Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 статті 151 КАС України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин)).

18. Суд апеляційної інстанції встановив, що відносно спірного приміщення відповідачем вже складався припис та доручення, яким доручено вжити заходи шляхом демонтажу споруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

19. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018, було визнано протиправним та скасовано припис КП «Благоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.07.2017 №1715925 та доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.07.2017 № 390/07-17. Визнано протиправними дії КП «Благоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по демонтажу (знесенню) частини нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1

20. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на дату формування (02.09.2019) вбачається, що група нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 172.3 кв.м, належить на праві власності ПП «Добро Квантум» (позивачу у цій справі) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 124, виданого 12.04.2017 про що внесено запис: Рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, №34759289 від 12.04.2017. При цьому, спірний припис було вручено саме ФОП ОСОБА_1 , особисто припис позивач не отримував.

21. Щодо посилань відповідача на той факт, що суд фактично заборонив вчиняти дії із демонтажу, які випливають із рішення Департаменту, яке не є предметом оскарження у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

22. З наданих позивачем Актів про демонтаж від 03.09.2019 видно, що дії з демонтажу вчинені представниками КП «Благоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) саме на підставі припису від 09.08.2019 №1916372, що оскаржується у цій справі, та на підставі відповідного доручення. Тобто основною підставою для вчинення дій з демонтажу є саме припис.

23. Таким чином, зазначені твердження відповідача є безпідставними і не беруться судом до уваги.

24. Верховний Суд, проаналізувавши аргументи учасників справи, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

25. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.

26. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі №640/15364/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Суддя В.М. Кравчук