Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року

м. Київ

справа №500/4118/22

адміністративне провадження № К/990/16944/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу №500/4118/22

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Пліша М.А., суддів: Ніколіна В.В., Гінди О.М.),

у с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі-відповідач), в якому позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо відмови в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідок про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.02.2020 та 01.02.2021 основного розміру пенсії;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.02.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII, з урахуванням положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.01.2020 та 01.02.2021 основного розміру пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та відповідачу судом встановлений строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: документа про сплату судового збору; доказів отримання рішення суду першої інстанції або зазначити інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся з апеляційною скаргою до суду з пропуском строку та не виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги шляхом подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Зазначив, що апеляційна скарга на рішення суду була подана (здана на пошту) 15.02.2023, тобто з дотриманням строку.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження:

-якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;

-якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.

У цій справі суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, покликаючись на те, що скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як слідує з матеріалів справи, Тернопільським окружним адміністративним судом 23.01.2023 ухвалено рішення у справі, за результатами її розгляду в письмовому провадженні.

Копія рішення доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» 23.01.2023.

У Восьмому апеляційному адміністративному суді 27.02.2023 зареєстрована апеляційна скарга ОСОБА_1 та ухвалою цього суду від 06.03.2023 справа витребувана з суду першої інстанції.

20.03.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу позивача залишив без руху та встановив заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Cуд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копія ухвали від 20.03.2023 доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» 21.03.2023, що підтверджується довідкою відповідального працівника Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Вказана обставина є достовірним доказом отримання заявником зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції, яким йому було встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Отже, останнім днем строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, в частині доведення поважності причин пропуску строку, було 31.03.2023.

27.03.2023 ОСОБА_1 направив на адресу суду квитанцію про сплату судового збору, яка надійшла до восьмого апеляційного адміністративного суду та зареєстрована 31.03.2023.

Разом з тим, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в установлені судом строки та станом на 11.04.2023 до суду від позивача не надійшла, через що П`ятий апеляційний адміністративний суд правильно застосував наслідки, передбачені положеннями пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Судом відхиляються аргументи заявника про те, що апеляційну скаргу було надіслано на адресу суду засобами поштового зв`язку 15.02.2023, а тому строк на апеляційне оскарження пропущено не було. В матеріалах справи наявна апеляційна скарга позивача, яка містить вхідний штамп суду з відміткою про одержання скарги 27.02.2023, але конверт, в якому надійшла апеляційна скарга з відтиском календарного штемпеля Укрпошти та трекінгом відсутній.

Надані до касаційної скарги квитанція та роздруківка відстеження руху поштового відправлення за трекінком поштового зв`язку Укрпошти, не є належними доказами відправлення саме апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі, тоді як опис вкладення до цінного листа позивачем не наданий.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко