Історія справи

Постанова КАС ВП від 17.10.2023 року у справі №826/11304/18
Ухвала КАС ВП від 17.11.2020 року у справі №826/11304/18
Постанова КАС ВП від 17.10.2023 року у справі №826/11304/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/11304/18

адміністративне провадження № К/9901/28201/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Ханової Р. Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 (головуючий суддя Беспалов О. О., судді Ключкович В. Ю., Парінов А. Б. ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дтек Трейдінг" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дтек Трейдінг" (далі - ТОВ "Дтек Трейдінг", позивач) звернулось з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі -Офіс, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від
02.07.2018 №0007531401, №0007521401, №0007511401.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 (повний текст рішення виготовлено 20.06.2019) адміністративний позов задоволено.

19.06.2020 Офіс подав на це рішення апеляційну скаргу, яка згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а підстави для поновлення цього строку визнано неповажними; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору).

Згідно з ухвалою цього ж апеляційного суду від 30.09.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а наведені ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави (вперше подана апеляційна скарга мала недоліки у зв'язку з несплатою судового збору та була повернута) визнані судом апеляційної інстанції неповажними.

Офіс подав касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В касаційній скарзі відповідач, обґрунтовуючи довід про порушення судом апеляційної інстанції норм статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та як підстава для поновлення цього строку.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, вперше відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
05.06.2019 у межах строку, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019 апеляційну скаргу ОВПП ДФС залишено без руху як таку, що не відповідала вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору); відповідачу запропоновано усунути недолік апеляційної скарги, надавши суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору в розмірі 925 050,00
грн протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно з ухвалою цього ж апеляційного суду від 23.09.2019 клопотання ОВПП ДФС про продовження строку було задоволено та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 у задоволенні повторного клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги було відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з тим, що недолік апеляційної скарги відповідач не усунув.

19.06.2020 ОВПП ДПС повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вмотивоване, наряду з посиланням на обставини щодо фінансової неспроможності сплатити судовий збір, доводами, що ним були вжиті всі можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На підтвердження цих доводів відповідач надав копії листів від 07.06.2019 №3680/8/28-10-10-02, від 20.01.2020 №5954/8/28-10-13-03-40, від
09.04.2020 №1942/8/28-10-13-00-40, зміст яких свідчить про звернення відповідача до вищого органу про виділення коштів для сплати судового збору.

Довід відповідача, що строк на подання апеляційної скарги був пропущений ним з поважних причин, суд апеляційної інстанції згідно з ухвалою від 20.07.2020 відхилив, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишив без задоволення, а апеляційну скаргу без руху на підставі пункту 1 частини 5 статті 296 та частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 31 530,00 грн; строк на апеляційне оскарження пропущений, а підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними).

17.08.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло платіжне доручення №694 від
18.06.2020 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 31530,00 грн та клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому відповідач, доводячи, що причини, з яких не був сплачених судовий збір (відсутність достатнього фінансування витрат відповідного призначення) мали об'єктивний характер, послався, зокрема на таку ж оцінку зазначених обставин Верховним Судом в постанові від 15.05.2020 у справі №820/1212/17.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 вказані відповідачем підстави для поновлення строку визнані неповажними, заяву ОВПП ДПС залишено без задоволення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Висновок суду апеляційної інстанції вмотивований тим, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, інших підстав для поновлення строку скаржник не зазначив.

Відповідно до частини 1 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина третя цієї статті).

Ці вимоги в повній мірі стосуються ухвали суду як різновиду судового рішення.

Вимоги щодо змісту ухвали встановлені також статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з положеннями пункту 3 частини першої якої в мотивувальній частині ухвали зазначаються, зокрема мотиви, з яких суд дійшов висновків.

У справі ''Серявін та інші проти України'' (заява №4909/04; рішення від
10.02.2010; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як вже зазначалося, Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб'єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб'єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку. Разом з тим, закон не виключає можливості поновлення суб'єкту владних повноважень процесуального строку, в тому числі строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. У всякому випадку, якщо суб'єкт владних повноважень посилається на таку причину пропуску процесуального строку, суд повинен дати оцінку цій обставині при вирішенні питання про поновлення процесуального строку.

Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДПС у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не дав оцінки доводам відповідача щодо фінансової неспроможності сплатити судовий збір як причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження. Як свідчить зміст ухвал від 20.07.2020 та від
30.09.2020, суд апеляційної інстанції не дав оцінку доказам, наданим Офісом ВПП ДПС на підтвердження такої неспроможності, а обмежився лише висновком, що недоліки попередньої скарги не можуть бути розцінені при новому вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження як поважна причина і що строк був пропущений через невиконання відповідачем вимог процесуальних норм.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що, обґрунтовуючи недостатність фінансування витрат на сплату судового збору, Офіс ВПП ДПС посилався на неможливість сплати судового збору у розмірі, який було встановлено в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019, тоді як наведений в цій ухвалі суду розрахунок судового збору (з максимального розміру судового збору за подання позову майнового характеру) не відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 09.10.2019 у справі № 817/1737/17, відповідно до якого вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування, є вимогами немайнового характеру.

Відтак, правильність розрахунку судового збору могла стати перешкодою для усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019 (враховуючи різницю суми судового збору між майновими та немайновими вимогами) та, відповідно, для повторного звернення із апеляційною скаргою, яка б відповідала приписам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведені вище обставини виключають можливість оцінки ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 як обґрунтованої та постановленої у відповідності з нормами процесуального права, зокрема з нормою пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку у сфері оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон Р. Ф. Ханова