ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2021 року

Київ

справа №300/214/19

адміністративне провадження №К/9901/32727/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Главача І. А. від 08.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Качмара В. Я., суддів: Мікули О. І., Ніколіна В. В. від 09.10.2019

у справі № 300/214/19

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до ОСОБА_1

про приведення до попереднього стану самочинно реконструйованої квартири

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі також - позивач, ДАБІ) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача привести до попереднього стану самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
09.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3.25.11.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2020 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

5.02.03.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі також -Управління) Яворського М. Й. оформлено наказ про проведення позапланового заходу від 10.09.2018 №870-П/1009/1.5/2018 та видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 10.09.2018 №870/1009/m.7/2018.

7.11.09.2018 посадовими особами Управління проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої складено акт від 11.09.2018 №870/1009/m.7/2018.

8. Цією перевіркою встановлено здійснення ОСОБА_1 робіт із реконструкції квартири без оформлення дозвільних документів, тобто порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також - ~law14~, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

9. У зв'язку із виявленим порушенням складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.09.2018 про порушення частини 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також винесено припис, відповідно до якого зобов'язано відповідача усунути виявлене порушення шляхом виготовлення дозвільних документів або приведення об'єкта будівництва до попереднього стану до 11.11.2018.

10. За наслідками розгляду протоколу 20.09.2018 Управлінням складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №163/1009/m6/2018, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн.

11. Згідно з квитанцією від 03.10.2018 №83.101.1/19970083 накладений постановою штраф в розмірі 10200,00 грн сплачено відповідачем 03.10.2018.

12.16.11.2018 Управлінням здійснено позапланову перевірку об'єкта за адресою: АДРЕСА_2, з метою перевірки виконання ОСОБА_1 вимог припису.

13. За результатами перевірки встановлено, що вимоги припису не виконано, а тому складено акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 1102/1009/m.7/2018, яким зафіксовано порушення абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533 (далі також - Порядок № 533, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

14. Також 28.11.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення відповідача до відповідальності за порушення частини 1 статті 188-42 КУпАП та постановою по справі про адміністративне правопорушення від
06.12.2018 №208/1009/m6/2018 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн, який був сплачений відповідачем згідно з квитанцією від 27.12.2018 №0.01224402700.1.

15. Рішенням Заболотівської селищної ради об'єднаної територіальної громади Снятинського району Івано-Франківської області №215-10/2018 від 13.12.2018 "Про внесення змін в рішення 11 сесії 7-го демократичного скликання Заболотівської селищної ради від 06.04.2017 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1" внесено зміни в рішення 11 сесії 7-го демократичного скликання Заболотівської селищної ради від
06.04.2017 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1", де слова "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою" змінено на слова "Надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,0250 га по АДРЕСА_1".

16. Між ОСОБА_2, що діє на підставі кваліфікаційного сертифіката Серія АА № 001297 від 27.02.2013, виданого атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, та відповідачем укладено Договір №10/08-18 від 28.08.2018 на виготовлення проектної документації - робочого проекту реконструкції квартири по АДРЕСА_1.

17. Між відповідачем та ТОВ "Геоземпокуття" укладено Договір М18-315/1-ПВ від
06.11.2018 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

18. Власниками квартир та приміщень, суміжних із квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 надано згоду ОСОБА_1 на реконструкцію квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4.

IІI. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в ході проведення Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області позапланової перевірки дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по АДРЕСА_2 встановлено факт виконання ОСОБА_1 будівельних робіт без дозвільних документів, чим нею допущено порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". 11.09.2018 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано відповідача усунути виявлене порушення шляхом виготовлення дозвільних документів або приведення об'єкта до первинного стану до 11.11.2018. Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2018, позивач звернувся з цим позовом до суду.

20. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що відповідачем вжито заходи, спрямовані на виконання вимог припису від 11.09.2018.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що під час судового розгляду цієї справи встановлено, що відповідач намагається знайти інші, менш категоричні способи усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема вирішення питання щодо дозвільної документації. Крім того, судом взято до уваги поведінку відповідача, зокрема, нею було у повному обсязі сплачено накладені штрафи за вчинення адміністративних правопорушень, що свідчить про відсутність протиправного наміру в її діях.

Реконструкцію квартири АДРЕСА_1 вчинено ОСОБА_1 з порушення норм у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, однак застосування до неї зобов'язання щодо приведення до попереднього стану самочинно реконструйованого об'єкта, яке в цьому випадку можливе шляхом знесення добудови, якою збільшено геометричні розміри даної квартири, є передчасним та неспівмірним заходом, адже позивачем не використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

22. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що позивачем встановлено факт виконання відповідачем будівельних робіт без дозвільних документів, про що 11.09.2018 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано відповідача усунути виявлене порушення шляхом виготовлення дозвільних документів або приведення об'єкта до первинного стану до 11.11.2018. Однак такий ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконано, а тому невиконання припису є підставою для звернення до суду згідно з положеннями ~law16~. Відповідач здійснив будівництво без оформлення документів на земельну ділянку, вихідних даних для проектування, проектної документації та відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Ні на момент проведення позапланової перевірки, ні на момент подання позовної заяви, а ні на момент оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної і інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо спірного об'єкта.

23. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо її задоволення, посилаючись на те, що така є безпідставною, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - законними та обґрунтованими. Також відповідач зазначила, що після отримання рішення суду апеляційної інстанції у цій справі продовжила оформлення документів щодо реєстрації права власності на земельну ділянку та на збудований об'єкт, зокрема, їй передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,0185 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) квартири АДРЕСА_1 та проведено державну реєстрацію такої. Окрім цього, Заболотівська селищна рада
19.11.2019 прийняла рішення № 403/15-2019 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку детального плану території реконструкції квартири АДРЕСА_2 під житловий будинок з торговими приміщеннями по АДРЕСА_1.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

25. Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі також - ~law18~, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів

27. Згідно з ~law19~ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

28. Відповідно до ~law20~ замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

29. Відповідно до частин 1 , 4 та 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

30. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва.

31. За змістом частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

32. У цих випадках з позовом про зобов'язання особи провести перебудову може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

33. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися ~law21~,

34. Відповідно до ~law22~ у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

35. Аналіз положень ~law23~ дає змогу дійти висновку, що такою встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням, зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; визначення такого об'єкта таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

36. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 815/2311/15 та від 09.07.2020 у справі № 463/4564/16-а.

37. Колегія суддів зауважує, що зверненню суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов'язання знести самочинне будівництво (привести об'єкт до попереднього стану) передує саме наявність вищезазначених обставин.

38. Водночас аналіз наведених вище положень ~law24~ у взаємозв'язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає змогу дійти висновку, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі ~law25~ у зв'язку з його невиконанням.

39. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 320/5528/18.

40. Цією нормою встановлено лише два способи усунення порушень у разі істотного відхилення від проекту, а саме: проведення перебудови або приведення об'єкта до попереднього стану.

41. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

42. Водночас визначальним та достатнім є встановлення у сукупності та послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, у тому числі без належно затвердженого проекту та невиконання вимоги зобов'язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

43. Спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.

44. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки;

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України). У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

45. Таким чином, у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов'язковому (безальтернативному) знесенню об'єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об'єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об'єкта будівництва.

46. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від
24.06.2020 у справі № 320/5880/18 та від 07.10.2020 у справі № 640/183/19.

47. Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом було встановлення суб'єктом владних повноважень під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил факту самочинного будівництва об'єкта під час виконання будівельних робіт, перебудова якого є неможливою, оскільки такий збудований без належних документів на земельну ділянку, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та вихідних даних для проектування, проектної документації.

48. Судами попередніх інстанції встановлено, що 11.09.2018 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по АДРЕСА_2, в результаті якої встановлено здійснення відповідачем робіт із реконструкції без оформлення дозвільних документів. У зв'язку з цим відповідачу винесено, зокрема, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2018, яким зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлене порушення до 11.11.2018 шляхом виготовлення дозвільних документі або приведення до первинного стану.

49. Вказане свідчить, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

50. Натомість для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснила самочинне будівництво об'єкта, перебудова якого є неможливою з підстав, наведених вище, та невиконання нею припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протягом встановленого органом державного архітектурно-будівельного контролю строку.

51. Судами встановлено, що відповідач вимоги припису не виконала (факт невиконання припису відповідачем жодним чином не заперечувався).

52. Колегія суддів зауважує, що вчинення відповідачем певних дій з метою отримання дозвільних документів на самочинно реконструйовану квартиру не може свідчити про виконання припису у повному обсязі та не може мати наслідком легалізацію триваючого порушення.

53. Зважаючи на те, що відповідач почав здійснювати будівництво без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов'язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення, у встановлений ним строк, наведене свідчить про правомірність звернення суб'єкта владних повноважень з цим позовом до суду та наявність підстав для його задоволення.

54. Водночас колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, зазначаючи, що позивачем не використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, не вказав, які конкретно заходи ще мав би вчинити позивач (з огляду на невиконання відповідачем припису).

55. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

56. У зв'язку із викладеним, враховуючи положення статті 351 КАС України, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позов задовольнити.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

2. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити: зобов'язати ОСОБА_1 привести до попереднього стану самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко