ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2020 року

Київ

справа №820/4832/17

адміністративне провадження №К/9901/31717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу №820/4832/17

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Дюкарєва С.В., судді: Перцова Т.С., Жигилій С.П.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:

1.1. визнати бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчих провадженнях ВП №54484736 та ВП №54484068, що призвело до невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року по справі №2-а-1268/2010, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011 року по справі №2002/2-а-149/11, постанови Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011 року по справі №22-а-26800/2011;

1.2. зобов`язати відповідача вжити заходів відповідно до статей 9, 19, 129 Конституції України, статей 1, 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», статей 1, 5, 18, 78 Закону України «Про виконавче провадження», статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» забезпечити виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року по справі №2-а-1268/2010, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011 року по справі №2002/2-а-149/11, постанови Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011 року по справі №22-а-26800/2011;

1.3. зобов`язати надати звіт у порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства (надалі також КАС України).

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не забезпечено виконання всього обсягу повноважень з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині рішень національних судів, ухвалених на його користь.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, позов задоволено частково.

4.1. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України з невиконання рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15 червня 2017 року в частині рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року по справі №2-115 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011року по справі №22а-26800/2011р., а також в частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року та постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011 року на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року;

4.2. Зобов`язано відповідача виконати рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15 червня 2017 року в частині рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року по справі №2-115 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011 року по справі №22а-26800/2011р., а також в частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року та постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011року на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

4.3. У решті вимог адміністративний позов залишено без задоволення.

4.4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанцій, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач у спірних відносинах щодо виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 15 червня 2017 року в частині виконання рішень національних судів допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого постановлене відносно позивача рішення залишається невиконаним.

ІІІ. Касаційне оскарження

5. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що боржником у виконавчому провадженні, що перебуває на виконанні у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є Держава, а тому вчиняти заходи примусового виконання державний виконавець не має права.

7. Крім цього, відповідач зазначає, що тільки Управління Пенсійного фонду України Барвінківського району Харківської області та Управління праці та соціального захисту населення Барвінківського району Харківської області уповноважені здійснювати нарахування та виплати коштів на виконання рішень національних судів.

8. Також, скаржник наголошує, що державним виконавцем було проведено всі необхідні та передбачені законодавством дії з виконання рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого на користь позивача, тому відсутні підстави вважати, що державним виконавцем порушені права та законні інтереси ОСОБА_1 .

9. Відзив до суду касаційної інстанції не надходив.

10. Суддя-доповідач Верховного Суду ухвалою від 23 квітня 2018 року відкрив касаційне провадження за названою касаційною скаргою.

11. На підставі Рішення зборів суддів Верховного Суду від 20 травня 2019 року №14, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г. та Розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року №637/0/78-19, призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг у справах, включених до реєстру №19683/19.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року адміністративна справа №820/4832/17 була передана на розгляд колегії суддів: Губська О.А. (суддя-доповідач), Білак М.В., Калашнікова О.В. та ухвалою від 11 червня 2019 року касаційна скарга прийнята до провадження.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

13. Рішенням від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» Європейський суд з прав людини взяв до уваги декларації Уряду України як держави-відповідача з приводу визнання тривалості виконання рішень національних судів, взяття зобов`язань по виконанню рішень національних судів, виплаті суми у розмірі 1.000,00 євро та вилучив заяви зі свого реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

14. У пункті 51 додатку до цього рішення зазначений ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за фактом тривалого невиконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011 року.

15. ОСОБА_1 також зазначений і у пункті 61 додатку до цього рішення за фактами тривалого невиконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року та постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011 року.

16. 24 липня 2017 року Уряд України одержав від Європейського суду з прав людини повідомлення про прийняття рішення відносно схвалення умов односторонньої декларації.

17. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року №784 на Міністерство юстиції покладено виконання функції Органу представництва, та визначено, що Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є заступником Міністра юстиції.

18. 03 серпня 2017 року листом Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини за №4743/7613-0-30-17/12.0.1-17 ОСОБА_1 поінформовано:

a. про факт одержання рішення,;

b. про стислий виклад рішення;

c. про порядок виконання рішення в частині виплати відшкодування;

d. про можливість ініціювання повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення наскільки це можливо попереднього юридичного стану, який заявник мав до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

19. Оскільки і Урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, і Департамент державної виконавчої служби України організаційно є структурними підрозділами Міністерства юстиції України зі статусом самостійних та незалежних суб`єктів владних повноважень, службовою запискою від 03 серпня 2017 року автентичний переклад означеного рішення Європейського суду з прав людини було передано від Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини до Департаменту державної виконавчої служби України.

20. Постановою від 17 серпня 2017 року по ВП №54484068 відкрито виконавче провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15 червня 2017 року в частині рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року по справі № 2-115 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011року по справі № 22а-26800/2011 року.

21. Платіжним дорученням №2935 від 07 вересня 2017 року позивачу було перераховано 30 999,38 грн.

22. Згідно з наданим Міністерством юстиції України витягу, виконавче провадження з виконання рішення національного суду у справі Барвінківського районного суду №2002/2-115/2010 не здійснюється у зв`язку з закінченням на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

23. 25 жовтня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за №10035/0720.1/22 на адресу Державної казначейської служби України була спрямована вимога про включення рішень національних судів до Реєстру рішень, складеного за процедурою Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною (затверджено постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03 вересня 2014 року) або за процедурою Порядку виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або боржників (затверджено постановою Уряду №845 від 03 серпня 2011року).

24. Постановою від 17 серпня 2017 року по ВП №54484736 відкрито виконавче провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15 червня 2017 року в частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року та постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011 року.

25. Платіжним дорученням №2944 від 07 вересня 2017 року позивачу перераховано 30 999,38 грн.

26. Згідно з наданим Міністерством юстиції України витягом, виконавче провадження з виконання рішення національного суду у справі Барвінківського райсуду Харківської області №2-а-1268/2010 не здійснюється у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачеві через відсутність у боржника майна.

27. Відповідно до наданого Міністерством юстиції України витягу, виконавче провадження з виконання рішення національного суду у справі Барвінківського райсуду Харківської області №2002/2-а-149/2011 не здійснюється у зв`язку відмовою у відкритті виконавчого провадження через пропуск строку пред`явлення виконавчого документа.

28. 25 жовтня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за №10035/0720.1/22 на адресу Державної казначейської служби України була спрямована вимога про включення рішень національних судів до Реєстру рішень, складеного за процедурою Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною (затверджено постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03 вересня 2014 року) або за процедурою Порядку виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або боржників (затверджено постановою Уряду №845 від 03 серпня 2011 року).

29. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» протиправною та такою, що порушує його права, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

30. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

32. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

33. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

34. Відповідно до частини першої статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також Конвенція) високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

35. Приписами статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

36. Статтею 5 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб`єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення .

37. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» орган представництва - орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.

38. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень, покладено на Міністерство юстиції.

39. Відповідно до підпункту «б» частини другої статті 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

40. Державна виконавча служба впродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у підпункті «б» цієї частини, відкриває виконавче провадження.

41. Пунктом 9 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23 вересня 2013 року № 1989/5 (надалі також Порядок №1989/5) передбачено, що у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом з прав людини Державна виконавча служба України протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.

42. Відповідно до пункту 10 Порядку № 1989/5, якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.

43. Згідно пункту 12 Порядку №1989/5 якщо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, Секретаріат протягом десяти днів після отримання офіційного повідомлення Європейського суду про набуття його рішенням статусу остаточного повідомляє ДВС про необхідність вжиття таких заходів шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов`язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року №408 (надалі також Порядок №408).

44. Відповідно до пункту 13 Порядку №1989/5 якщо кошти, присуджені заявнику рішенням Європейського суду, було виплачено з порушенням строку, встановленого у рішенні Європейського суду, ДВС протягом трьох днів з дати отримання підтвердження сплати пені повідомляє про це Секретаріат із зазначенням причин пропуску строку виплати та дати сплати пені. До зазначеної інформації має бути додано копії платіжних документів, що підтверджують сплату пені.

45. Частиною третьою статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті «б» частини першої статті 7 цього Закону.

46. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України «Про виконавче провадження».

47. Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

48. Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

49. Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

50. Згідно статті 22 Бюджетного кодексу України та пункту 1 Порядку 408 відповідальним виконавцем за бюджетною програмою «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» та головним розпорядником цих бюджетних коштів є Міністерство юстиції України.

51. Пунктом 3 Порядку № 408 встановлено, що однією з підстав для здійснення платежів, пов`язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є, зокрема, рішення закордонного юрисдикційного органу.

52. Приписами підпунктів 1, 8 пункту 2 Порядку № 408 передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на:

- виплату грошових сум за рішеннями закордонних юрисдикційних органів - міжнародного судового, в тому числі Європейського суду з прав людини, міжнародного арбітражного органу, згода на здійснення юрисдикції яким щодо України надана відповідно до укладеного належним чином міжнародного договору України або в інший спосіб згідно із законами України, а також судового, арбітражного органу іноземної держави, - прийнятими проти держави Україна;

- витрати, пов`язані із здійсненням додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі виконання рішень національних судів, невиконання яких стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини, та витрати, пов`язані із здійсненням заходів загального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини.

53. Підставою для здійснення платежів, пов`язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є, зокрема, вимога державного виконавця у разі стягнення пені, неустойки та штрафу або додаткової сплати інших коштів, передбачених рішенням юрисдикційного органу (пункт 3 Порядку № 408).

VI. Позиція Верховного Суду

54. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

55. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

56. Вирішуючи спір по суті позовних вимог, судами попередніх інстанцій обґрунтовано звернуто увагу на те, що Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та Порядком № 408 чітко визначено послідовність та строки вчинення дій Органу представництва, а також його структурного підрозділу - Державної виконавчої служби, які повинні бути вчинені на виконання рішення національного суду в рамках виконання рішення Європейського суду з прав людини.

57. При цьому, суди вірно зазначили, що саме вимогами Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та положеннями Порядку №408 передбачено, що виплата коштів за рішенням Європейського суду з прав людини в частині виконання рішень національного суду та сплати пені здійснюються за вимогами державного виконавця Державної виконавчої служби України, а виплата коштів на виконання рішення національного суду відбувається не за рахунок коштів відповідача за рішенням національного суду, а за рахунок коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України.

58. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до службової записки від 03 серпня 2017 року, поданої Урядовим Уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повідомлення про ухвалення Європейським Судом з прав людини рішення у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інші заява» отримано Урядом України 24 липня 2017 року; вказана доповідна записка отримана Департаментом державної виконавчої служби 07 серпня 2017 року.

59. Разом з вказаною доповідною запискою Департаментом державної виконавчої служби отримано автентичний переклад рішення українською мовою та копію листа Європейського суду з прав людини про набуття рішенням статусу остаточного.

60. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що саме з цієї дати починається перебіг строку для виконання рішення Європейського суду з прав людини, зокрема, в частині виконання рішень національних судів.

61. В подальшому, постановами від 17 серпня 2017 року по ВП №54484736 та по ВП №54484068 відкрито виконавче провадження, відповідно, з виконання рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15 червня 2017 року в частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року; постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011року; в частині рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року по справі №2-115 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011року по справі №22а-26800/2011.

62. Зазначені постанови 18 серпня 2017 року направлено на адресу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України, а також на адресу Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини .

63. Разом з цим, державним виконавцем не виконано приписів частини третьої статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та не надіслано протягом місяця з дня відкриття виконавчого провадження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України - постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті «б» частини першої статті 7 цього Закону, що призвело до нездійснення списання коштів на користь позивача в рахунок виконання зазначених судових рішень.

64. Судами зазначено, що вимогу № 10035/07/22 надіслано державним виконавцем до Державної казначейської служби України лише 25 жовтня 2017 року.

65. Проте, зазначена вимога, як правильно зауважено судами першої та апеляційної інстанцій, не містить приписів щодо списання коштів з відповідного рахунку за бюджетною програмою «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України», а лише вимагає від Державної казначейської служби України повідомити відділ Примусового виконання рішень державної виконавчої служби про наявність зазначених у Додатку рішень національних судів у Реєстрі рішень для подальшого його виконання у спосіб, передбачений Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03 вересня 2014 року або Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року, у разі наявності зазначених у Додатку рішень національних судів у Реєстрі рішень - повідомити відділ про стан їх виконання.

66. При цьому, державний виконавець при вчиненні виконавчих дій по виконанню рішення Європейського суду з прав людини « Віталій Іванович Кулик та 191 інша заява» керувався виключно положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та вищезазначеними Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 440 від 03 вересня 2014 року та № 845 від 03 серпня 2011 року, не врахувавши при цьому приписи Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Порядку №408 та Порядку №1989/5, які є спеціальними у спірних відносинах.

67. Судами попередніх інстанцій встановлено, що лише 25 жовтня 2017 року державним виконавцем було надіслано вимогу до Пенсійного фонду України та до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про надання інформації щодо виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15 червня 2017 року у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішень національних судів та надання, у разі невиконання рішень суду, розрахунку сум нарахованих до виплати стягувачу

68. Оскільки до 25 жовтня 2017 року будь-які вимоги до Пенсійного фонду України та до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області державним виконавцем не надсилалися, тому є підстави вважати, що державним виконавцем, всупереч вимогам пункту 9 Порядку №1989/5, в місячний строк з дня отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини не організовано перевірку стану виконання рішення національного суду, не вжито заходів щодо його виконання, не повідомлено Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про неможливість виконання рішення національного суду.

69. Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вжиті державним виконавцем заходи не призвели до виконання рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року по справі №2-115 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011 року по справі №22а-26800/2011р., а також в частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року та постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011 року, оскільки кошти на підставі вказаних судових рішень на користь ОСОБА_1 не виплачені.

70. За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій про те, що державним виконавцем не вчинено дій, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вимогами Порядку №408 та Порядку № 1989/5, а відповідачем, як Органом представництва, не здійснено належним чином координацію виконання рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання вищезазначених рішень національних судів на користь ОСОБА_1 є обґрунтованим.

71. Щодо доводів касаційної скарги відповідача про те, що рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» є виконаним у зв`язку з тим, що позивачеві проведено виплату відшкодування за цим рішенням, то колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконанням Рішення є не лише виплата стягувачеві відшкодування, а й вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, якими у відповідності до частини другої статті 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є : а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

72. Пунктом 12 Порядку №1989/5 та підпунктом 8 пункту 2 Порядку №408 передбачено, що виконанням додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини, є, у тому числі, виконання рішень національних судів, невиконання яких стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини.

73. У рішенні Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» від 15 червня 2017 року зазначено, що Урядом подано односторонні декларації з метою врегулювання питань, які порушуються цими заявами, і запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції. У цих деклараціях Уряд зазначив, що готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро, ці виплати та виконання рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.

74. Отже, виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» від 15 червня 2017 року, виконання останнього не може вважатися повним без вжиття Державою додаткових заходів індивідуального характеру - виконання рішень національних судів, а саме: рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року по справі №2-115 , постанови Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2011 року по справі №22а-26800/2011р., а також постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2010 року та постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 02 березня 2011 року про виплату коштів на користь позивача.

75. Ця правова позиція узгоджується з висновками, які викладені в постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року (справа №820/4795/17) та від 19 лютого 2020 року (справа №820/4788/17).

76. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

77. При цьому, в силу вимог частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

78. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

79. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

80. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

81. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова