Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2019 року

м.Київ

справа №816/4714/15

адміністративне провадження №К/9901/13078/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016р. (судді: Кононенко З.О., Калитка О.М., Бондар В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовом, в якому просила скасувати рішення відповідача №4476548 від 29.07.2013р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем прийнято заяву та зареєстровано право власності на нерухоме майно, що належало на праві власності неповнолітній ОСОБА_5, за ОСОБА_4 Вважає, що відповідачем порушено порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та безпідставно прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за новим власником за відсутності документів, які є підставою для реєстрації права власності у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2016р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача Кременчуцьке міське управління юстиції Полтавської області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 4476548 від 29.07.2013р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016р. скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за новим власником за відсутності документів, які є підставою для реєстрації права власності згідно з вимогами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У запереченнях на касаційну скаргу третя особа зазначає, що даний спір носить характер цивільно-правового, а не публічно-правового в розумінні приписів КАС України.

Крім того, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2. помер ОСОБА_5. Його донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, є спадкоємцем за законом.

При отриманні свідоцтва про право на спадщину в м. Ялта стало відомо, що ОСОБА_5, перебуваючи в шлюбі зі ОСОБА_7, купили домоволодіння № АДРЕСА_2 та розбудували великий багатокімнатний будинок, в якому 1/2 частина належить померлому, з якої частина успадковується неповнолітньою.

У зв'язку з виникненням спірних правовідносин між спадкоємцями позивач в інтересах неповнолітньої звернулася до суду.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.06.2010р. позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину будинковолодіння № АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. батька ОСОБА_5 (а.с. 7).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.05.2011р. рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.06.2010р. залишено без змін.

Третьою особою 26.04.2012р. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованого в реєстрі №578, здійснено відчуження 1/8 частини домоволодіння № АДРЕСА_2 ОСОБА_4

ОСОБА_4 подано до відповідача заяву про державну реєстрацію прав на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 до якої додано, зокрема, технічний паспорт та договір купівлі-продажу від 26.04.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованого в реєстрі №578 (а.с. 96).

Відповідачем прийнято рішення №4476548 від 29.07.2013р. про державну реєстрацію права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_4

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.02.2015р. по справі №524/2030/13-ц, яке набрало законної сили 04.03.2015р., задоволено позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про скасування договору купівлі-продажу 1/8 частини домоволодіння будинку АДРЕСА_2, укладеного 26.04.2012 між третьою особою у справі та ОСОБА_4

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/8 частини домоволодіння будинку АДРЕСА_2, укладений 26.04.2012 між третьою особою у справі та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованого в реєстрі №578.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4476548 від 29.07.2013р., на підставі якого було проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_3 здійснену на підставі свідоцтва про право власності, видане державним реєстратором прав реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції.

Зареєстровано право власності на 1/8 частину об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_3 за ОСОБА_9 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.06.2010 (а.с. 8-9).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 04.03.2015р. по справі №524/2030/13-ц, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.02.2015р. в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4476548 від 29.07.2013р. та про реєстрацію права власності на 1/8 частину об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_3 за ОСОБА_9 скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 10-12).

Позивач 24.11.2015р. звернулася в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до відповідача із завою про виключення запису про реєстрацію речових прав будинку по АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 (а.с. 15).

Листом відповідача від 27.11.2015р. № 04-21/638 позивача повідомлено, що судове рішення у справі №524/2030/13-ц, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/8 частини домоволодіння будинку АДРЕСА_2, укладений 22.04.2012 між ОСОБА_10 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В, не є підставою для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач посилався на те, що згідно пункту 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу (а.с. 16).

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що правовстановлюючий документ - договір купівлі-продажу від 26.04.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В, на підставі якого відповідачем прийнято рішення №4476548 від 29.07.2013р. про державну реєстрацію права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 визнано недійсним рішенням суду, яке набрало законної сили.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, згідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу від 26.04.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. на підставі якого відповідачем прийнято рішення №4476548 від 29.07.2013р. про державну реєстрацію права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_4, було визнано недійсним рішенням суду у справі № 524/2030/13-ц, яке набрало законної сили.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що згідно пункту 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакцій Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Апеляційним судом з матеріалів реєстраційної справи №04-04-21/ 118862153104 (т.1 а.с. 76) встановлено, що державна реєстрація права приватної власності на 1 частку житлового будинку по АДРЕСА_3 з господарськими будівлями, проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Кондратьєвою Т.М. рішенням №4476548 від 29.07.2013р. на підставі поданої заяви та доданих до неї документів, у тому числі і правовстановлюючого документу, а саме, свідоцтва про право власності на 1 частку житлового будинку по АДРЕСА_3 з господарськими будівлями на ім'я ОСОБА_4 серія та номер: 7099190, виданого 29.07.2013р., видавник: Реєстраційна служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача №4476548 від 29.07.2013р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято на підставі пункту 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та підпункту 5 пункту 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011р. № 703, згідно якого документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: зокрема, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що рішення відповідача №4476548 від 29.07.2013р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень винесено у межах повноважень та у спосіб, що передбачено законом.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що функції відповідача на час розгляду справи покладено на Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відповідно до Рішення ХV сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 27.01.2015р., а тому позовні вимоги заявлено до неналежного відповідача.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію органом державної реєстрації вчинено відповідно до вимог закону на підставі наданих документів, передбачені законом підстави для відмови у вчиненні реєстраційної дії були відсутні, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Подальше скасування в судовому порядку договору купівлі-продажу не може свідчити про протиправність дій реєстратора станом на час вчинення такої реєстраційної дії, а може бути підставою для внесення відповідних записів у реєстрі у встановленому законом порядку.

Крім того, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач зверталась до органу державної реєстрації із заявою про скасування реєстраційної дії №4476548 від 29.07.2013р., відповідач відмовив у її скасуванні, однак така відмова не була предметом оскарження у даній справі.

Колегія суддів звертає увагу, що зміст позовних вимог та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги свідчить про те, що між особами, які беруть участь в справі існує спір про право на частину житлового будинку, а тому в силу положень ст. 15 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017р.) вказана справа підлягала розгляду у порядку цивільного судочинства.

В той же час з матеріалів справи вбачається що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 05.02.2015р. та рішенням апеляційного суду від 04.03.2015р. у справі № 524/2030/13ц вирішено спір щодо недійсності договору купівлі-продажу ОСОБА_4 1/8 частини спірного будинку.

При цьому, в ході розгляду в порядку цивільного судочинства зазначеної справи апеляційний суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо захисту прав та інтересів у сфері застосування положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відноситься до адміністративної юрисдикції, в зв'язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином, враховуючи, що спір про право між особами, які беруть участь у розгляді даної справи, вирішено в порядку цивільного судочинства, питання належності даного спору до юрисдикції адміністративних судів та можливості його вирішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України було предметом розгляду у цивільний справі і з цього приводу прийнято відповідні рішення, а тому Верховний Суд вважає за необхідне розглянути справу і прийняти остаточне рішення в рамках даного провадження за правилами адміністративного судочинства.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018р. справа № 201/4802/16-а.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 349, 343, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук