Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2019 року

Київ

справа № 815/2357/17

провадження № К/9901/17774/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 286/407/17

за позовом Одеської міської ради до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Одеського окружного адміністративного суду, прийняту 19 червня 2017 року у складі головуючого судді - Танцюри К.О., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, постановлену 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів: Джабурії О.В., Крусяна А.В.,

І. Суть спору

1. У квітні 2017 року Одеська міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - УДВС ГТУЮ в Одеській області, відповідач), в якому просила:

1.1 Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. про стягнення виконавчого збору від 15 березня 2017 року в частині стягнення з Одеської міської ради виконавчого збору у розмірі 7000 гривень.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно збільшено суму виконавчого збору, зазначену в ухвалі про відкриття виконавчого провадження від 24 листопада 2016 року, з 5 800 гривень на 12 800 гривень.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 24 листопада 2016 року, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюка О.В. ВП№52980702 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №521/18225/15-а, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 10 листопада 2016 року, яким зобов'язано Одеську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 24 березня 2015 року (вх.№36-Р-1372) щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

3.1. У п.3 вказаної постанови державний виконавець постановив стягнути з боржника Одеської міської ради виконавчий збір 5 800 гривень.

4. 09 грудня 2016 року представником Одеської міської ради подано старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюку О.В. заяву про відкладення виконавчих дій, яка обґрунтована була тим, що з метою виконання виконавчого листа №521/18225/15-а Одеською міською радою на пленарному засіданні 07 грудня 2016 року розглянуто заяву ОСОБА_4 щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та прийнято рішення про надання дозволу, однак, враховуючи визначену нормами чинного законодавства процедуру оформлення та реєстрації такого рішення, Одеська міська рада не може надати зазначене рішення. У зв'язку із цим представник Одеської міської ради просила надати час для належного оформлення вказаного рішення та надання його до виконавчої служби для підтвердження фактичного виконання рішення суду.

5. 26 грудня 2016 року представником Одеської міської ради подано старшому державному виконавцю Коренюку О.В. клопотання про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом. До зазначеного клопотання додано копію рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1371-VII про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

6. Водночас, 01 лютого 2017 року, у зв'язку із зверненнями ОСОБА_4 01 лютого 2017 року старшим державним виконавцем Коренюком О.В. направлено на адресу Одеської міської ради вимогу щодо внесення відомостей на головну сторінку до повістки дня XIII сесії Одеської міської ради VII скликання, яка відбудеться 08 лютого 2017 року, заяву ОСОБА_4 від 24 березня 2015 року (вх.№36-Р-1372) щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та надати до відділу підтвердження прийнятого рішення.

7. 09 лютого 2017 року Одеської міською радою подано старшому державному виконавцю клопотання про закінчення виконавчого провадження, згідно якого було повідомлено про безпідставність вимоги державного виконавця від 01 лютого 2017 року у зв'язку з тим, що рішення із вказаного питання вже виконано, про що було повідомлено відділ.

8. 14 березня 2017 року старший державний виконавець Коренюк О.В. виніс постанову ВП №52980702 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з його повним фактичним виконанням, підтвердженням якого є копія прийнятого на пленарному засіданні рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1371-VII.

9. 15 березня 2017 року старшим державним виконавцем Коренюком О.В. прийнята постанова про стягнення з Одеської міської ради виконавчого збору у розмірі 12 800 гривень у зв'язку з закінченням виконавчого провадження №52980702 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

10. Не погодившись з постановою державного виконавця в частині збільшення розміру виконавчого збору, Одеська міська рада звернулася з позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 19 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

12. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 жовтня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на момент прийняття державним виконавцем 14 березня 2017 року постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №52980702 виконавчий збір не було сплачено, а тому державним виконавцем постанова від 15 березня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 800 гривень - чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених з 01 січня 2017 року, прийнята правомірно.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

15. Як під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій так і обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника, розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент відкриття виконавчого провадження, адже саме у постанові про відкриття провадження визначається розмір виконавчого збору, жодними нормами чинного законодавства України не передбачена можливість здійснення перерахунку розміру виконавчого збору та відповідно стягнення такого збору у розмірі, обчисленому з урахуванням мінімальної заробітної плати, чинної на момент закінчення виконавчого провадження. Більше того, вимоги виконавчого листа були виконані позивачем 7 грудня 2016 року, про що своєчасно повідомлено відповідача. Невинесення протягом тривалого періоду державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, незважаючи на наявність для цього підстав, не є підставою для перерахунку розміру виконавчого збору, що підлягає сплаті позивачем.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

18. Згідно з п.5 статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

19. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

20. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

21. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

22. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

23. Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

24. За частиною дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

25. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

26. Згідно з частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених, зокрема п.9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

VI. Позиція Верховного Суду

27. Аналізуючи положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

28. Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2016 року, під час відкриття виконавчого провадження ВП№52980702 з виконання виконавчого листа №521/18225/15-а, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 10 листопада 2016 року, відповідачем виконавчий збір визначений у розмірі 5 800 гривень тобто в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік».

29. 14 березня 2017 року старший державний виконавець Коренюк О.В. виніс постанову ВП №52980702 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з його повним фактичним виконанням, що підтверджується копією прийнятого на пленарному засіданні рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1371-VII.

30. Разом з тим, позивачем, після фактичного виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/18225/15-а, добровільно не сплачено виконавчий збір, який визначений відповідачем при відкритті виконавчого провадження.

31. Враховуючи, що виконавче провадження закінчене з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, та на час його закінчення виконавчий збір боржником не сплачений, судова колегія вважає обґрунтованими дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження.

32. Водночас не можна погодитись з рішенням державного виконавця в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 12 800 гривень застосувавши мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 3200 гривень станом на 01 січня 2017 року Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» тобто станом на день винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

33. Єдиною нормою, що передбачає визначення розміру виконавчого збору та документу, в якому такий розмір визначається, є частина п'ята статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, у постанові про відкриття виконавчого провадження.

34. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та нормам діючого законодавства, Верховний суд зазначає, що законодавцем не передбачено механізму перерахунку виконавчого збору у зв'язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати впродовж виконавчого провадження, а чітко визначено, яким чином та на якій стадії визначається такий виконавчий збір.

35. Отже, розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника, розраховується, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент відкриття виконавчого провадження, адже саме у постанові про відкриття виконавчого провадження визначається розмір виконавчого збору.

36. Враховуючи те, що в ухвалі про відкриття виконавчого провадження від 24 листопада 2016 року визначено розмір виконавчого збору в сумі 5 800 гривень, Верховний Суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 15 березня 2017 року відповідач допустив порушення частини третьої статті 40 та частини третьої статті 27 Закону № 1404-VIII, а отже оскаржувана постанова є не законною та підлягає скасуванню.

37. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що висновки судів щодо відсутності підстав для задоволення позову є помилковими.

38. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

39. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

40. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального права, Суд вважає, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вважає необхідним їх судові рішення скасувати та задовольнити адміністративний позов.

VII. Судові витрати

41. Згідно частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.

42. З огляду на результат касаційного розгляду, враховуючи те що позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Одеської міської ради - задовольнити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у цій справі - скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Одеської міської ради до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору - задовольнити.

4. Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 15 березня 2017 року про стягнення з Одеської міської ради виконавчого збору в розмірі 12 800 гривень - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець