Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.04.2018 Київ К/9901/20387/18 819/497/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за заявою Управління Держпраці у Тернопільській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - управління Держпраці) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Держпраці на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Держпраці про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України.

Приймаючи таке рішення, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що управління Держпраці не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, яким є Державна служба України з питань праці, а є територіальним органом Держпраці, а тому пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 20 статті 5 Закону України «Про судовий збір», на управління Держпраці не поширюються.

Не погоджуючись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2017 року, управління Держпраці подало заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстав, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року).

На підтвердження наведених у заяві доводів управління Держпраці надало ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2017 року (К/800/14139/17), 5 травня 2017 року (К/800/14995/17), 26 травня 2017 року (К/800/17437/17), 6 липня 2017 року (К/800/22367/17), 11 липня 2017 року (К/800/23558/17), висновкам яких, на його думку, ухвала Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2017 року не відповідає.

Ухвалою Верховного Суду України від 15 вересня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Держпраці про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2017 року.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) матеріали заяви передано до Верховного Суду.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС України мотивами перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що причинами відмови у відкритті касаційного провадження на постанову суду апеляційної інстанції стало те, що суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги управління Держпраці без руху у зв'язку з несплатою судового збору, оскільки пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 20 статті 5 Закону України «Про судовий збір», на управління Держпраці не поширюються.

В заяві про перегляд управління Держпраці зазначає, що судом касаційної інстанції безпідставно відмовлено у відкритті провадження, оскільки невірно застосовано норми пункт 20 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Натомість обставинами для перегляду судового рішення зазначається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

У рішеннях, наданих для порівняння, суд за підстав наведених у касаційних скаргах, відкрив касаційне провадження, керуючись при цьому мотивами, які визнав достатніми для такого рішення.

Таким чином обґрунтування заяви, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах. Вирішення суддею касаційної інстанції питання про відкриття касаційного провадження чи відмову у його відкритті залежить від встановлення передбачених законом підстав для вчинення відповідної процесуальної дії, при цьому прийняття різних процесуальних рішень у цій справі та у справах, на які посилається заявник, зумовлено різними обставинами, викладеними у касаційних скаргах, з яких виходив суд, відмовляючи у відкритті чи відкриваючи касаційне провадження.

Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України за пунктом 2 частини першої статті 237 КАС України, не підтвердилися, в задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС України Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 241, 242, 244 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Управління Держпраці у Тернопільській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа