Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.03.2018 року у справі №822/3121/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 822/3121/17

адміністративне провадження № К/9901/46260/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н. М.,

суддів Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/3121/17

за позовом ОСОБА_1

до Апеляційного суду Хмельницької області

про визнання бездіяльності протиправною і стягнення компенсації

за касаційною скаргою Апеляційного суду Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Шевчука О. П. )

і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді Совгири Д. І., суддів Загороднюка А. Г., Курка О. П. ).

УСТАНОВИЛ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у листопаді 2017 року звернувся з адміністративним позовом до Апеляційного суду Хмельницької області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за порушення строків виплати надбавки за роботу з секретною інформацією форми №2 за період з лютого 2006 року до квітня 2011 року включно у розмірі 15 % від посадового окладу;

- стягнути з Апеляційного суду Хмельницької області на користь позивача 16824,58
грн компенсації за порушення строків виплати вказаної надбавки. Стягнення провести з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".

Позов обґрунтований тим, що відповідач 27 листопада 2014 року на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі №2270/10174/11 виплатив ОСОБА_1 стягнуту цим судовим рішенням надбавку за роботу з секретною інформацією за період з лютого 2006 року до квітня 2011 року в розмірі: 24200,03 грн. Проте Апеляційний суд Хмельницької області всупереч вимог статті 4 Закону України "Про компенсацією громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" не нарахував і не виплатив позивачеві компенсацію за порушення строків виплати вказаної надбавки, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення такої компенсації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, позов задовольнив частково:

- визнав протиправною бездіяльність Апеляційного суду Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за порушення строків виплати надбавки за роботу з секретною інформацією форми №2 за період з лютого 2006 року до квітня 2011 року включно у розмірі 15 % від посадового окладу;

- зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача компенсацію за порушення строків виплати вказаної надбавки.

У задоволені решти позовних вимог відмовив.

Суди виходили з того, що позивач має право на отримання компенсації за порушення строків виплати надбавки за роботу з секретною інформацією, оскільки відповідна надбавка не була виплачена йому вчасно. Крім того, в силу Закону України "Про компенсацією громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - "Порядок №159"), компенсація втрати частини грошових доходів не поставлена у залежність від попереднього нарахування доходів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі Апеляційний суд Хмельницької області, посилаючись, зокрема, на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю. Скаржник вказує на те, що:

- суди не врахували, що відсутність коштів у відповідача унеможливлювало виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі №2270/10174/11, у зв'язку з чим вказаний суд постановив ухвалу про зміну способу і порядку виконання зазначеної постанови шляхом проведення стягнення за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (далі - "ДСА України"). Оскільки кошти надбавки за роботу з секретною інформацією були виплачені за рахунок бюджетної програми, розпорядником якої є ДСА України, то в силу пункту 7 Порядку №159 компенсацію належить стягувати також з ДСА України, а не з Апеляційного суду Хмельницької області;

- адміністративний позов ОСОБА_1 має бути залишений без розгляду, оскільки поданий після закінчення строків, визначених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року. Так, скаржник вважає, що компенсація за порушення строків виплати позивачу надбавки за роботу з секретною інформацією не є заробітною платою, а тому необмежений строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - "КЗпП України"), не застосовується у спірних правовідносинах.

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вказує, що надбавка на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі №2270/10174/11 була виплачена йому саме Апеляційним судом Хмельницької області, а сума компенсації втрати частини доходів через затримку її виплати є складовою заробітної плати позивача, що підтверджується тлумаченнями, наданим Конституційним Судом України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року у справах №8-рп/2013, №9-рп/2013, а отже строк звернення до суду з цим позовом не обмежений будь-яким строком відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі №2270/10174/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року, визнано протиправною бездіяльність Апеляційного суду Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за роботу в умовах режимних обмежень та недоплати у зв'язку з цим грошового утримання в період з лютого 2006 року до квітня 2011 року включно.

Також зобов'язано Апеляційний суд Хмельницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1, з урахуванням вже виплачених коштів, надбавку за роботу з секретною інформацією форми №2 за період з лютого 2006 року до квітня 2011 року включно у розмірі 15 % від посадового окладу судді.

На виконання вказаної постанови від 20 вересня 2011 року Хмельницький окружний адміністративний суд 17 лютого 2012 року видав ОСОБА_1 виконавчий лист, а 20 березня 2012 року відповідач нарахував позивачу надбавку за роботу з секретною інформацією за період з лютого 2006 року до квітня 2011 року включно в розмірі: 24200,03 грн (підтверджується Розрахунком потреби в коштах на виплату ОСОБА_1 надбавки за роботу з секретною інформацією на виконання виконавчого листа у справі №2270/10174/11 (а. с. 9).

Листом від 20 березня 2012 року №06-58/12 Апеляційний суд Хмельницької області звернувся до ДСА України з проханням виділити відповідні кошти.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року задоволено заяву Апеляційного суду Хмельницької області та змінено спосіб і порядок виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі №2270/10174/11 шляхом проведення стягнення за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".

Згідно "Розрахункового листа за листопад 14" Апеляційний суд Хмельницької області 27 листопада 2014 року виплатив позивачу донараховану на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі №2270/10174/11від 20 вересня 2011 року надбавку за роботу з секретною інформацією форми №2 за період з лютого 2006 року до квітня 2011 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 43 Основного Закону України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Положеннями частин 1 , 2 статті 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строку їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Положеннями статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строку їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строку їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III.

Пунктом 1 Порядку №159 передбачено, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до пунктів 2,4 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Положеннями пункту 3 Порядку №159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме:

власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян;

коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX.

Оскільки касаційна скарга Апеляційного суду Хмельницької області подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що суди не врахували положень пункту 7 Порядку №159 і помилково поклали на відповідача обов'язок виплати компенсації втрати частини доходів позивача, Верховний Суд зазначає таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно "Розрахункового листа за листопад 14" Апеляційний суд Хмельницької області 27 листопада 2014 року виплатив позивачу донараховану надбавку за роботу з секретною інформацією форми №2 за період з лютого 2006 року до квітня 2011 року.

Так, суд касаційної інстанції акцентує увагу на тому, що в силу вимог статті 341 КАС України перевіряє правильність застосування норм матеріального і процесуального права виключно на підставі встановлених фактичних обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки суди встановили, що виплату позивачеві надбавки за роботу з секретною інформацією здійснив саме Апеляційний суд Хмельницької області, то і виплату компенсації за втрату частини доходів у зв'язку із порушенням строку виплати такої надбавки має здійснювати відповідач, що узгоджується з положеннями пункту 7 Порядку №159.

До того ж приписами вказаного пункту передбачено, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема, коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

Так, згідно статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI, який був чинний на час виплати ОСОБА_1 коштів надбавки за роботу з секретною інформацією, фінансування всіх судів в Україні здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України, а функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції здійснює ДСА України.

Пункт 7 Порядку №159 передбачає, що і відповідні виплати, і компенсація за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів таких виплат мають здійснюватися з тих самих джерел. Тобто порядок встановлює особливості джерел виплати сум компенсації, проте не встановлює жодних обмежень щодо розпорядників відповідних коштів.

У випадку оплати праці суддів джерелом її фінансування є Державний бюджет України, а головним розпорядником бюджетних коштів ДСА України. Сторонами не заперечується, що виплата надбавки, присудженої постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі №2270/10174/11, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а отже зобов'язання судами попередніх інстанцій саме Апеляційного суду Хмельницької області здійснити ОСОБА_1 виплату компенсації втрати частини його доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати надбавки за роботу з секретною інформацією не суперечить положенням пункту 7 Порядку №159.

Водночас у разі існування обставин, які істотно ускладнюють виконання оскаржуваних судових рішень або роблять його неможливим сторони не позбавлені права звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання згідно вимог КАС України.

Стосовно доводів скаржника про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 поданий поза межами строків, встановлених статтею 99 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, а тому має бути залишений без розгляду, то Верховний Суд їх відхиляє з огляду на таке.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 1-18/2013 надав офіційне тлумачення положень частини 2 статті 233 КЗпП України і роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення вказаної норми слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Крім того, згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати віднесені до фонду додаткової заробітної плати (підпункт
2.2.8 пункту 2.2).

Отже, компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати є складовою заробітної плати позивача, а тому він має право на звернення до суду з цим позовом без обмеження будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі №826/15879/18.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої й апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За встановлених судами обставин і викладеного правового регулювання суд касаційної інстанції вважає, що оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Апеляційного суду Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена...................................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду