Історія справи
Ухвала КАС ВП від 16.08.2018 року у справі №826/19263/15
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2018 року
Київ
справа №826/19263/15
адміністративне провадження №К/9901/27424/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2016 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року
у справі № 826/19263/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріорі Компані»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві
про визнання протиправними дій, скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
31 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріорі Компані» (далі - позивач, ТОВ «Пріорі Компані») звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ «Пріорі Компані» (код ЄДРПОУ 39125794);
- скасувати рішення відповідача №12433/1/10/26-50-15-01-10 від 20.07.2015р. «Про відмову у прийнятті податкової звітності»;
- скасувати рішення відповідача №15184/10/26-50-28-01 від 20.08.2015р. «Про відмову у прийнятті податкової звітності»;
- скасувати рішення відповідача №12772/10/26-50-15-01 від 21.09.2015р. «Про відмову у прийнятті податкової звітності»;
- зобов'язати відповідача визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ «Пріорі Компані» (код ЄДРПОУ 39125794) направлену 16.07.2015 року, як податкову декларацію та відобразити показник рядка 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року, а саме суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 881 661,00грн. в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. справи 4-10, 66-68).
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, позов задоволений частково, визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріорі Компані» з податку на додану вартість за червень 2015 року, що подавалася 16 липня 2015 року, 18 серпня 2015 року та 18 вересня 2015 року. Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріорі Компані» 16 липня 2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено (арк. справи 90-95, 148-150).
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що правомірно відмовив в прийнятті надісланої позивачем на адресу відповідача декларації за червень 2015 року (від 18.08.2015 року № 9173478984), оскільки в останній неповно зазначена адреса позивача.
В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції сторонами не оскаржувалось.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 343 КАС України справа розглядається в попередньому судовому засіданні.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, спірним питанням даної справи є правомірність неприйняття відповідачем декларації позивача від 16.07.2015 року за червень 2015 року з посиланням на те, що в останній неповно зазначено місцезнаходження позивача.
Колегія суддів вважає недоведеними такі посилання контролюючого органу з огляду на наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач зареєстрований як платник податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві.
16 липня 2015 року позивачем надіслано до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яку доставлено до районного рівня ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві 16 липня 2015 року в 13:41:16, що підтверджується квитанцією № 2, наявною в матеріалах справи (13-19).
Листом від 20 липня 2015 року №12433/1/10/26-50-15-01-10 відповідач повідомив ТОВ «Пріорі Компані» про відмову у прийнятті податкової звітності у зв'язку з порушенням заповненого р.6 - місцезнаходження (місце проживання) платника податку та подана звітність не вважається податковою декларацією (арк. справи 70-71).
ТОВ «Пріорі Компані» повторно 18 серпня 2015 року надіслано до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яку доставлено до районного рівня ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві 18 серпня 2015 року в 11:08:36, що підтверджується квитанцією №2, наявною в матеріалах справи (арк. справи 21).
Листом від 20 серпня 2015 року №15184/10/26-50-28-01 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві повідомила позивача про відмову у прийнятті податкової звітності у зв'язку з порушенням заповненого р.6 - місцезнаходження (місце проживання) платника податку; оскільки звітність складена з порушеннями, вона не вважається податковою декларацією (арк. справи 22).
18 вересня 2015 року позивач знов надіслав до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яку доставлено до районного рівня ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві 18 вересня 2015 року в 11:15:18. Проте Листом №17272/10/26-50-15-01 від 21 вересня 2015 року податковим органом відмовлено позивачу у прийнятті податкової звітності - податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року у зв'язку з встановленням невідповідності реєстраційних даних (адреса реєстрації) відповідно до даних Єдиного державного реєстру та податкова декларація вважається неподаною (арк. справи 72).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що відповідачем цілком безпідставно та виключно на власний розсуд прийняті рішення про відмову у визнанні податковою звітністю податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року ТОВ «Пріорі Компані», оскільки податкова адреса позивача у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками (03040, м.Київ, вул.Деміївська, 43) відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Суд погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Як зазначено в п.48.3 ст.48 ПК України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п.46.4 статті 46 цього Кодексу.
Як вбачається з поданої позивачем до податкового органу декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, в останній зазначена позивачем наступна адреса ТОВ «Пріорі Компані»: вул. Деміївська, 43, м. Київ, 03040, що відповідає даним щодо місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Пріорі Компані», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема наявних в матеріалах справи копій: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10 грудня 2014 року, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16 липня 2015 року, 20 серпня 2015 року, 27 серпня 2015 року, відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 24 грудня 2014 року №22/2-11/2-699, витягу з реєстру платників ПДВ від 22 грудня 2014 року (арк. справи 23, 24-25, 26).
З огляду на викладене, посилання відповідача в касаційній скарзі, як на відмову в прийнятті декларації, на неповне зазначення позивачем адреси (його місцезнаходження), жодним чином не передбачено чинним законодавством, а отже суд погоджується з установками судів першої та апеляційної інстанції, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про відмову у визнанні податковою звітністю податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року ТОВ «Пріорі Компані», оскільки податкова адреса позивача у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками (03040, м.Київ, вул.Деміївська, 43) повністю відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 826/19263/15, - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 826/19263/15, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко