ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року

м. Київ

справа № 520/14924/23

адміністративне провадження № К/990/37335/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/14924/23

за позовом ОСОБА_1

до Управління Служби безпеки України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року (головуючий суддя: Григоров Д.В.)

і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року (головуючий суддя: Чалий І.С., судді: Ральченко І.М., Катунов В.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернувся адвокат Терпелюк Є.В. з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області генерал-майора Куця О.І. №167 від 11 квітня 2023 року про притягнення полковника ОСОБА_1 , яка перебуває у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області, до матеріальної відповідальності у розмірі: 47 790 (сорок сім тисяч сімсот дев`яносто) грн за втрату наступного артилерійського озброєння: АКС-74, 2926568 (1984), категорія 1; АКС-74, 3604651 (1985), категорія 1; 9 мм пістолет ПМ, БА 4724 М, категорія 1; 9мм пістолет ПМ, БШ 7976 (1963), категорія 1; 9 мм пістолет ПМ, ЛИ 1744 М, категорія 1;

- стягнути з Управління Служби безпеки України в Харківській області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі: 26073,60 грн, у тому числі судовий збір у сумі: 1073,60 грн, та витрати на правову допомогу у сумі: 25000,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу повернуто позивачці. Роз`яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Не погодившись із цією ухвалою, позивачка подала апеляційну скаргу на неї.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі №520/14924/23 залишено без змін.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою на них до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 9 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач свого відзиву на касаційну скаргу не подав. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав 10 січня 2024 року через підсистему «Електронний Суд».

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 позовну заяву у цій справі подав і підписав адвокат Терпелюк Є.В. (а.с. 1-11).

Варто зауважити, що ця позовна заява була подана через підсистему «Електронний Суд».

На підтвердження повноважень Терпелюка Є.В. як представника ОСОБА_1 до позовної заяви було долучено копію електронного примірника ордера, сформованого через підсистему «Електронний Суд» (а.с. 13).

З указаного ордеру вбачається, що він виданий «на підставі ордеру №АХ1127443 від 15 червня 2023 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи),уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №16/05/2023-1 від 16 травня 2023 року у судах».

Надавши оцінку указаному ордеру в контексті належного доказу на підтвердження повноважень Терпелюка Є.В. як представника ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що він не відповідає вимогам Типової форми ордера на надання правової допомоги, наведеної у додатку 1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36 щодо реквізита "назва органу, у якому надається правова допомога".

На переконання судів попередніх інстанцій в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду.

З цього приводу Верховний Суд вбачає за належне зазначити про наступне.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частина перша статті 55 КАС України передбачає, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частина восьма статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 вказаного Закону).

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі - «Положення»), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Відповідно до пункту 2 Положення ордер на надання правової допомоги (далі також - ордер) - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 3-5 Положення в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно із пунктом 6 Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Пункт 12 Положення визначає реквізити, які містить ордер, а саме:

серію, порядковий номер ордера;

прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 1 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

дату видачі ордера;

підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);

підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»);

підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;

Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;

реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «у судах» чи інші подібні конструкції.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Аналогічна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 9 жовтня 2020 року у справі №460/1726/19, від 22 квітня 2021 року у справі №280/2788/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18, від 8 лютого 2023 року у справі №640/30856/21, від 17 серпня 2023 року у справі №600/4282/22-а та інших.

Ордер, доданий до позовної заяви на підтвердження повноважень адвоката Терпелюка Є.В. діяти від імені ОСОБА_1 містить вказівку, що він виданий на представництво інтересів «у судах».

Отже, з урахуванням викладеного, у судів попередніх інстанцій не було підстав уважати, що позовну заяву у цій справі подано особою, яка не має права його підписувати.

За таких обставин та їх правового регулювання, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у адвоката Терпелюка Є.В. повноважень на подання і підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 є надмірно формалізованим.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів знаходить помилковим висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви, поданої Терплюком Є.В. від імені та в інтересах ОСОБА_1 у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року - скасувати із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року в справі №520/14924/23 скасувати, а справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду