Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2018 року у справі №810/1613/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

15 травня 2018 року

справа №810/1613/17

адміністративне провадження №К/9901/5689/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Вітаполіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року (суддя - Щавінський В.Р.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року (судді - Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвінова Н.М.) у справі №810/1613/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (далі - Товариство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення податкового органу від 21 вересня 2016 року № 4411/10/10-13-11-02-10 та зобов'язати податковий орган прийняти подані Товариством копії записів у Реєстрах виданих та отриманих накладних за податковий період календарний місяць серпень 2016 року, з включенням зазначених в них відомостей до облікових даних щодо цього Товариства у інформаційних базах Державної фіскальної служби України.

Позов мотивований тим, що податковим органом всупереч податкового законодавства України відмовлено в прийнятті Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (за формою J1201508) до контролюючого органу поданого Товариством на Флеш носії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що починаючи з 1 січня 2015 року платники податків не зобов'язані подавати контролюючому органу копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, оскільки такий обов'язок не передбачений Податковим кодексом України.

У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Товариство просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Касаційна скарга обґрунтована тими ж доводами що і позовна заява.

Відзив на касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" є юридичною особою, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області. З 02 червня 2006 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

14 вересня 2016 року позивачем подано до податкового органу лист, до якого додано копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за звітний період - серпень 2016 року в електронній формі на машинозчитувальному носієві.

21 вересня 2016 року листом податковий орган повідомив позивача про те, що відповідно до вимог чинного законодавства Реєстр виданих та отриманих податкових накладних Товариства за звітний період серпень 2016 року на «флеш» носії подавати не потрібно.

Не погоджуючись з вказаними діями та рішенням суб'єкта владних повноважень, та вважаючи їх незаконними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з адміністративним позовом.

Пунктом 201.14 статті 201 Податкового кодексу України визначений обов'язок платника податків щодо ведення окремого обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільненні від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2015 року) зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року №958 затверджено «Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» (далі - Порядок). Зазначений Наказ видано Міністерством фінансів України відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку Реєстр ведеться в електронному вигляді у затвердженому форматі та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Платники податку щомісяця в строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі ті платники податку, для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді. Копії записів у Реєстрах подаються за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у затвердженому форматі.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України», яким введено систему електронного адміністрування податку на додану вартість та внесено зміни до Кодексу, зокрема, у частині подання звітності з податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних.

Змінами, внесеними до Податкового кодексу України Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», впроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість, яка забезпечує автоматичний облік в розрізі платників суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних/розрахунках корегування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України), та одночасно скасовано норму Податкового кодексу України щодо подання до податкового органу копій Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних (пункт 201.15 статті 201 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, наказ Міністерства фінансів України №958, який передбачав подання копії записів у Реєстрах за звітний період в електронному вигляді продовжував свою дію до 01 березня 2017 року.

Необхідно зазначити, що внісши зміни до Податкового кодексу України та змінивши процедуру у частині подання звітності з податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних, законодавцем знято з платників податків обов'язок щодо подання контролюючому органу копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що положення наказу Міністерства фінансів України №958 від 22 вересня 2014 року суперечать положенням статті 201 Податкового кодексу в редакції чинній з 1 січня 2015 року. Виходячи з положень статті 5 Податкового кодексу України в даному випадку необхідно використовувати положення Податкового кодексу України.

Необхідність застосування положень Податкового кодексу України також обумовлена правилами застосування правового акту, який має вищу юридичну силу за положеннями частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлені джерела права, які застосовуються судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суди попередньої інстанції вірно зазначили, що оскільки Податковим кодексом України не передбачено обов'язку контролюючих органів по включенню відомостей з поданих платником податків копій записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних до облікових даних такого платника податків до інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України, відсутні правові підстави для спонукання відповідача вчинити дії, не передбачені цим Кодексом.

Крім цього, передумовою задоволення позову про спонукання відповідача вчинити певні дії є або наявність обов'язку суб'єкта владних повноважень вчинити такі дії, від здійснення чого він ухиляється, або факт об'єктивного порушення права позивача внаслідок невчинення таких дій, підтверджений належними доказами.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність будь-якої з цих умов.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Вітаполіс» залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 810/1613/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

С.С.Пасічник

В.П.Юрченко