Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2019 року

Київ

справа №806/1621/17

адміністративне провадження №К/9901/18309/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі судді Мацького Є.М. від 28.09.2017 у справі №806/1621/17 за позовом Житомирськоо обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку до 28 серпня 2017 року для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, а саме: до скарги не додано документ про сплату судового збору.

06 вересня 2017 року від позивача на виконання вимог ухвали надійшло платіжне доручення на суму 13673 грн. та клопотання розстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року продовжено строк на усунення недоліків до 20 вересня 2017 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не усунуто недоліки, вказані в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Позивачем подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що несплата судового збору відбулася не з вини позивача, оскільки він позбавлений відповідних бюджетних асигнувань.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали про залишення без руху) встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

У зв'язку з невиконанням позивачем у встановлений судом строк вимог ухвали щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував приписи п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України та повернув апеляційну скаргу позивачу оскаржуваною ухвалою від 28 вересня 2017 року.

Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів позбавлене можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю коштів, через що має бути звільнене від його сплати або розстрочено сплату судового збору є безпідставними та необґрунтованими.

Статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Колегія суддів зазначає, що з набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" позивачем позбавлено пільг щодо сплати судового збору. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №484-VIII Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не зазначено поважних причин для розстрочення сплати судового збору. Крім того, відповідачем в порушення ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства не надано доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі та що ним вчинялися будь-які дії для отримання належних бюджетних асигнувань для можливості сплати судового збору.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з пунктом 54 рішення Європейського суду з прав людини "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими («KREUZ v. POLAND» № 28249/95).

Відповідно до ч.1 ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду