ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2019 року

Київ

справа №601/788/16

адміністративне провадження №К/9901/10755/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 601/788/16

за позовом ОСОБА_2

до Кременецького об'єднаного міського військового комісаріату

про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Кременецького об'єднаного міського військового комісаріату

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Хобора Р.Б., суддів - Попка Я.С., Сеника Р.П.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременецького об'єднаного міського військового комісаріату (далі - Кременецьке ОМВК, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 7 від 25.04.2016 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

13 червня 2016 року Кременецький районний суд Тернопільської області вирішив:

- відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постанова про адміністративне правопорушення №7 від 25 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 винесена на підставі, у межах повноважень відповідача та у спосіб, що передбачений законами України, а тому вважав, що підстави для задоволення позову відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

27 вересня 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити;

- постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2016 року по справі № 601/788/16 скасувати та прийняту нову постанову, відповідно до якої позов ОСОБА_2 задовольнити;

- визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2016 року № 7 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

Апеляційний суд прийшов до висновку, що були відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Кременецького ОМВК, яка у січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить:

- скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та залишити в силі постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2016 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому таке рішення є незаконним.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, що призвело до безпідставних висновків про скасування оспорюваної постанови.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 14.04.2016 року та постанові по справі про адміністративне правопорушення № 7 від 25.04.2016 року вказано, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 не з'явився на вимогу військового комісара Кременецького об'єднаного міського військового комісаріату 18 лютого 2016 року для уточнення військово - облікових даних, чим порушив п.10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Згідно з повісткою, позивач викликався на 18 лютого 2016 року на 09.00 год. до Кременецького ОМВК за адресою вул. Коцюбинського, 5 м. Кременець для уточнення військово - облікових даних.

Відповідач постановою про накладення адміністративного стягнення від 25 квітня 2016 року притягнув позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 210 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі визначеному законом.

Позивач з постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно нього не погодився та вважаючи вказану постанову незаконною звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:

- прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявку їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах.

Стаття 245 КУпАП визначає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року).

Пункт 1-2 частини 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у постанові по справі про адміністративне правопорушення № 7 від 25.04.2016 року вказано, що 18 лютого 2016 року ОСОБА_2 не з'явився на вимогу військового комісара Кременецького ОМВК для уточнення військово - облікових даних.

Виходячи з вимог ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII, перелік підстав для виклику до районного (міського) військового комісаріату є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім того, ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII не передбачено обов'язку особи з'являтись на вимогу військового комісара для уточнення військово - облікових даних.

Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що відповідальність, передбачена ч.1 ст. 210 КУпАП може наступати у випадку неявки військовозобов'язаної особи чи призовника на виклик до військового комісаріату без поважних причин, виключно тоді, коли обов'язок такої явки передбачений чинним законодавством.

Таким чином, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування постанови № 7 від 25 квітня 2016 року, прийнятої відповідачем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було повно встановлено обставин справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Кременецького об'єднаного міського військового комісаріату - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич