Історія справи
Ухвала КАС ВП від 14.01.2019 року у справі №826/25247/15
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2019 року
Київ
справа №826/25247/15
адміністративне провадження №К/9901/40021/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 (суддя - Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (головуючий суддя - Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №826/25247/15 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу великих платників про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до адміністративного суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу великих платників про визнання протиправним та скасування рішення від 13.10.2015 №23022/0122/2810.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з правомірності застосування до позивача суми штрафних санкцій за порушення вимог частини тринадцятої статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з огляду на встановлений факт реалізації позивачем тютюнових виробів (пачки цигарок «Rothmans Demi Blue») за цінами (14,73грн.), які перевищують максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №826/25247/15, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 2.1 статті 2, підпункту 7.1.3 пункту 7.1 статті 7, підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 , пункту 56.21 статті 56, пункту 188.1 статті 188, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до зміни бази оподаткування акцизним збором та податком на додану вартість впливаючи на розмір надходжень до Державного бюджету України.
Доводи Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» зводяться до того, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, що стало причиною безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог. Зокрема, позивач зазначає, приймаючи до уваги, що базою оподаткування акцизним податком з реалізації підакцизних товарів, що здійснюються суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, є вартість (з податку на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів, а не максимальні роздрібні ціни, визначення розміру фактичних роздрібних цін на тютюнові вироби, перевищення якого призводить до порушення підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, має здійснюватися з розрахунку максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником або імпортером підакцизного податку, збільшеної на суму акцизного податку, яка розраховується, як 5% від бази оподаткування (вартості реалізованих підакцизних товарів). Тому, на думку Товариства, застосування до позивача суми фінансових санкцій у розмірі 10000,00грн. згідно оскаржуваного рішення від 13.10.2015 №23022/0122/2810 є неправомірним та підлягає скасуванню.
Натомість Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу великих платників у запереченні на касаційну скаргу зазначає, що рішення про застосування до позивача суми фінансових санкцій за порушення норм, що регулюють обіг алкогольних та тютюнових виробів прийнято правомірно з дотримання положень податкового законодавства, оскільки при визначенні граничної роздрібної ціни продажу підакцизних товарів суб'єктами господарювання повинна застосовуватися формула: ГРЦВТ = МРЦ х 5%, де ГРЦВТ - гранична роздрібна ціна товару; 5% - розмір ставки акцизного податку. А тому, відповідач вважає касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» необґрунтованою, а рішення судів попередніх інстанцій прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №826/25247/15.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2019 матеріали адміністративної справи №826/25247/15 прийнято до провадження судді, визнано за можливе проведення попереднього розгляду та призначено попередній розгляд даної справи на 15.01.2019.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу великих платників було проведено фактичну перевірку господарської одиниці Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - АЗС №09/009, розташованої за адресою: місто Київ, проспект Академіка Палладіна, 46-а, за результатами якої відповідачем виявлено реалізацію позивачем пачки цигарок «Rothmans Demi Blue» за ціною 14,73грн., що свідчить про перевищення максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби, встановленої виробником або імпортером (14,00грн., збільшену на суму акцизного податку (5% - 0,70грн.)
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини тринадцятої статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які полягали у здійсненні Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником таких товарів, з урахуванням акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Зокрема, цигарки «Rothmans Demi Blue» із ціною, максимальною роздрібною ціною (МРЦ), встановленою та нанесеною виробником у розмірі 14,00грн., реалізовувались Товариством за ціною 14,73грн. замість 14,70грн. ((МРЦ) 14,00грн. + 5%).
За результатами проведеної перевірки відповідачем 24.09.2015 складено акт зареєстрований в органі Державної фіскальної служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання 25.09.2015 за №0122/28-10/39-30/00135390 та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 13.10.2015 №23022/0122/2810, згідно з яким до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 000,00грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.
Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Положеннями частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачена відповідальність, у частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів (100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000,00 грн.) у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, збільшеними на суми акцизного податку.
Згідно з підпунктом 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) максимальні роздрібні ціни - це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.4, 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків (підпункт 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629» визначено, що для підакцизних товарів (в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), реалізованих в місті Києві відповідно до підпункту 213.1.9. пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, ставка акцизного податку встановлюється у розмірі 5 відсотків від вартості (з податком на додану вартість).
Крім того, положеннями підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Відтак, у 2015 році розмір ставки акцизного податку на території міста Києва складав 5% від вартості (з податком на додану вартість).
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки товар, що перебував на реалізації у господарській одиниці Товариства, є підакцизним товаром, при його реалізації в роздріб в ціну товару повинен включатися акцизний податок, який є непрямим податком відповідно до підпункту 14.1.4 Податкового кодексу України, у розмірі 5% реалізованого (відпущеного товару) (підпункт 215.3.10 Податкового кодексу України), який розраховується з вартості тютюнових виробів, що не перевищує їх максимальну роздрібну ціну, встановлену виробником (імпортером), яка зазначена на пачці.
У справі, що розглядається, суди встановили, що максимальна роздрібна ціна на товар (пачка цигарок «Rothmans Demi Blue») була встановлена у розмірі 14,00грн., тобто з урахуванням вимог пункту 29.1 статті 29 Податкового кодексу України граничною роздрібною ціною реалізованих господарською одиницею Товариства тютюнових виробів є 14,70грн., тоді як контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки було встановлено факт реалізації позивачем цигарок «Rothmans Demi Blue» за ціною 14,73грн., що є порушенням Товариством максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (у даному випадку тютюнові вироби).
Твердження позивача про відсутність законодавчого механізму для «збільшення» максимальних роздрібних цін на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, як це передбачено положеннями підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки, у відповідності до пункту 29.1 статті 29 Податкового кодексу України, обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Враховуючи викладене та за встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Оскільки за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №826/25247/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду
