ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/11359/21

адміністративне провадження № К/990/23056/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Соколов В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року (судді: Чумак С.Ю., Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 грудня 2018 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 грудня 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 07 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року - березень 2018 року;

визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби період з 2017 року по 2021 рік з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 , яку отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби за період з 2017 року по 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби період з 2017 року по 2021 рік.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 , яку отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби за період з 2017 року по 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, 08 лютого 2022 року Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з припинення (скасування) воєнного стану в Україні надати оригінал документа про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року скорочено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі суду від 25 лютого 2022 року, зобов`язано апелянта не пізніше десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 160/11359/21 повернуто скаржнику у зв`язку з не усуненням апелянтом недоліків апеляційної скарги.

01 грудня 2022 року Військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу.

Разом з апеляційною скаргою Військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якого відповідач зазначив, що вже звертався з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року така була повернута апелянту у зв`язку з несплатою судового збору. Вказана ухвала надійшла на адресу військової частини лише 22 листопада 2022 року. Крім того, апелянт послався на введення воєнного стану зазначивши, що юридична група Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із запровадженням правового режиму воєнного стану, задіяна в несенні постійного бойового чергування по захисту повітряного простору та територіальної цілісності Держави, що унеможливило належне виконання юридичною групою Військової частини НОМЕР_1 своїх посадових обов`язків стосовно правового забезпечення установи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Військовою частиною НОМЕР_1 ; апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції від 10 січня 2022 року, яке було отримано останнім 18 січня 2022 року, натомість апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції подано 01 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги вперше, та як наслідок, повернення заявнику такої скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.

Також судом апеляційної інстанції критично оцінено покликання апелянта на введення воєнного стану, оскільки апелянт не надав доказів того, що усі співробітники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють представництво та само представництво цього органу в судах, задіяні у виконанні завдань, спрямованих на захист територіальної цілісності та суверенітету України, що унеможливлює належне представництво цього органу в суді.

На виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що відповідач в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, звернувся вперше з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року зазначена скарга була повернута апелянту у зв`язку з несплатою судового збору. Вказана ухвала надійшла на адресу військової частини лише 22 листопада 2022 року. Апелянт звертав увагу, що вдруге апеляційну скаргу ним подано через вісім днів після надходження ухвали суду про повернення апеляційної скарги. Також вказав, що юридична група Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із запровадженням правового режиму воєнного стану, задіяна в несенні постійного бойового чергування по захисту повітряного простору та територіальної цілісності Держави, що унеможливило належне виконання юридичною групою Військової частини НОМЕР_1 своїх посадових обов`язків стосовно правового забезпечення установи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 ; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 160/11359/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи таке рішення, виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відтак, покликання апелянта щодо неможливості виконання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги вперше, суд апеляційної інстанції визнав такими, що не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Тверджень апелянта в частині запровадження воєнного стану суд апеляційної інстанції не взяв до уваги з посиланням на те, що жодних доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на обов`язок своєчасної подачі апеляційної скарги апелянт суду не надав. Крім того, судом апеляційної інстанції зауважено, що відповідачем копія рішення суду першої інстанції отримана 18 січня 2022 року та 08 лютого 2022 року вперше подана апеляційна скарга, що унеможливлює посилання відповідача на введення воєнного стану в Україні.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.

Скаржник зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 з незалежних від неї обставин не мала змоги сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги вперше. Зауважує, що у зв`язку з введення воєнного стану в України фінансування Військової частини НОМЕР_1 в 2022 році розпорядником коштів вищого рівня здійснювалось виключно на відновлення, ремонт та підтримання у боєздатному стані озброєння та військової техніки частини, а також грошового та тилового забезпечення складу частини, з метою виконання завдань щодо стримування та відсічі збройної агресії Російської Федерації, захисту територіальної цілісності та недоторканості України.

Також скаржник звертає увагу, що з 24 лютого 2022 року особовий склад Військової частини НОМЕР_1 і по теперішній час бере участь у воєнних (бойових) діях, місто Харків (місто постійної дислокації частини) постійно знаходиться під ракетними та авіаційними обстрілами, а частина Харківської міської територіальної громади до вересня 2022 року перебувала в зоні ведення активних бойових дій, тимчасовій окупації, оточенні. Окрім цього, скаржник указує, що з метою збереження життя і здоров`я особового складу Військова частина НОМЕР_1 неодноразово змінювала місце дислокації. Зазначені факти та обставини, за доводами скаржника, унеможливлювали здійснення належним чином захист інтересів Військової частини НОМЕР_1 та своєчасне відпрацювання та надсилання до суду процесуальних документів.

Позиція інших учасників справи

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просив відмовити у задоволенні касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., ОСОБА_2) визнано поважними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №160/11359/21.

Розпорядженням № 1533/0/78-23 від 12 вересня 2023 року заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, призначено повторний автоматизований розподіл позовних заяв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Білак М.В., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 13 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

З матеріалів справи установлено, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 160/11359/21, ухваленого в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження), Військова частина НОМЕР_1 отримала 18 січня 2022 року.

З первинною апеляційною скаргою Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду апеляційної інстанції 08 лютого 2022 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

Водночас ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не надано документ про сплату судового збору.

Скаржник зазначає, що копію зазначеної ухвали про повернення первинно поданої апеляційної скарги відповідачем отримано 22 листопада 2022 року, покликаючись на відмітку Військової частини НОМЕР_1 на супровідному листі Третього апеляційного адміністративного суду про направлення копії ухвали від 20 вересня 2022 року.

При цьому матеріали справи не містять відомостей, а суд апеляційної інстанції не встановив дату отримання Військовою частиною НОМЕР_1 копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги.

З повторною апеляційною скаргою Військова частина НОМЕР_1 звернулась 01 грудня 2022 року, тобто через вісім днів з моменту отримання (за твердженнями апелянта) копії ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги. При цьому апелянтом одночасно було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

З установлених обставин цієї справи слідує, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. В даному конкретному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з повторним поданням апеляційної скарги.

Між тим, вказані обставини не були ураховані апеляційним судом при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд апеляційної інстанції залишив поза увагою також і ті обставин, які були підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також зовнішні чинники, стан в якому перебуває держава, можливі обмеження щодо фінансування органів влади, короткий період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд уважає, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції сформовано судом апеляційної інстанції внаслідок надмірного формалізму, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

За наведеного, колегія суддів Верховного Суду констатує, що доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, знайшли своє підтвердження за касаційним розгляд справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №160/11359/21 скасувати.

Справу №160/11359/21 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді М.В. Білак

В.М. Соколов