Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №825/54/17

адміністративне провадження №К/9901/44461/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у складі судді Соломко І.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року у складі колегії суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., у справі №825/54/17 за позовом приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року приватне підприємство «Семенівська мануфактура» (далі по тексту - Підприємство, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000259/2 від 09 грудня 2016 року та №102000010/2016/000261/2 від 12 грудня 2016 року та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00348 та №102110001/2016/00350 - з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року, позов задоволено, скасовано рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 09 грудня 2016 року та від 12 грудня 2016 року №№ 102000010/2016/000259/2, 102000010/2016/000261/2; скасовано картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби №№ 102110001/2016/00348, 102110001/2016/00350.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

У червні 2017 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 27 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Швед Е.Ю.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №825/54/17 з суду першої інстанції.

22 березня 2018 року справу №825/54/17 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: положень статей 52, 53, 54, 58 Митного кодексу України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

8 грудня 2016 року та 12 грудня 2016 року з метою митного оформлення товару, поставленого на адресу позивача відповідно до контракту №BSN1-09/2016 від 1 вересня 2016 року з компанією CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO, LTD та додаткової угоди до нього від 24 жовтня 2016 року №2/3, позивачем подано митні декларації типу ІМ-40 (форма МД-2) №102110001/2016/203628 та № 102110001/2016/203670 відповідно, в яких митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту). Умови поставки - СFR, Одеса («Інкотермс»-2010).

Разом з митною декларацією позивачем надано: контракт №BSN-09/2016 від 01 вересня 2016 року; інвойс №ВТСN2016593 від 03 листопада 2016 року та пакувальний лист до нього від 03 листопада 2016 року; інвойс № ВТСN2016581 від 24 листопада 2016 року та пакувальний лист до нього від 24 жовтня 2016 року; видаткові накладні №0000002016593 від 02 листопада 2016 року та №0000002016581 від 22 жовтня 2016 року; відвантажувальні специфікації №ВТСN016593/100593-1 від 24 травня 2016 року та №ВТСN016581/100581-1 від 27 жовтня 2016 року.

Також додатково подано: міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції, звіт про оцінку майна, листи постачальника та позивача.

Підставами для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості від 9 грудня 2016 року стало наступне: у контракті та митні декларації зазначено різних постачальників (відправника-експортера), прайс не містить періоду дії цін та країн, на які він поширений, калькуляція цін дійсна протягом періоду, поза межами якого оформлено інвойс.

Підставами для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості від 12 грудня 2016 року стало наступне: звіт про оцінку майна подано не в повному обсязі, що не дає змогу перевірити ціноутворення на товар (мереживо та мереживна тканина), калькуляція цін дійсна протягом періоду, поза межами якого здійснено відвантаження товару, не надано документів, які б містили відомості про вартість перевезення.

Спірними рішеннями митну вартість скориговано у бік збільшення за резервним методом на основі наявної в митного органу інформації.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того, надано оцінку доводам митного органу щодо зауважень до звіту про оцінку майна (вона є документом, що містить відомості про вартість товару, а не про ціноутворення), щодо періоду дії калькуляцій (оформлені в період виготовлення товару і є допоміжними документами при перевірці відомостей про ціну товару), різного зазначення постачальника та відправника товару (за додатковими угодами №1 та №2 крім постачальника вантажовідправником можуть виступати і інші компанії, залучені останнім), перевезення до порту призначення не потребує додаткового підтвердження, оскільки включене до ціни товару за умовами поставки СFR, Одеса (що додатково підтверджено листами постачальника).

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З такими висновками погоджується Суд.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суди висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року у справі №825/54/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер