Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №803/3836/15

адміністративне провадження №К/9901/19221/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року (суддя Димарчук Т.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року (судді: Гудим Л.Я. (головуючий), Довгополов О.М., Шинкар Т.І.) у справі № 803/3836/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Торг» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Торг» (далі - позивач, ТОВ «Волинь Торг») звернулось до суду з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року та визнання податкової декларації позивача прийнятою і зареєстрованою.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь Торг» 20 листопада 2015 року до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було направлено засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, яка не була прийнята відповідачем, а була взята «до відома», що суперечить положенням п. 10.13 розділу 10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Торг» та зобов'язано Ковельську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області прийняти та зареєструвати 20 листопада 2015 року декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь Торг».

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було неправомірно не зареєстровано податкову декларацію ТОВ «Волинь Торг» датою її фактичного отримання контролюючим органом, оскільки відмовляючи у реєстрації податкової декларації контролюючим органом не було доведено порушення позивачем норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при її заповненні, чим порушено вимоги абзацу 1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, а також не враховано положення п. 10.13 розділу 10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Волинь Торг» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Торг» перебуває на обліку в Ковельській ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Волинь Торг» з 15 квітня 2015 року є: м. Київ, вулиця М. Грушевського, 28/2, нежиле приміщення, 43. Між Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та ТОВ «Волинь Торг» 23 липня 2012 року укладено договір про визнання електронних документів № 220520151.

ТОВ «Волинь Торг» 20 листопада 2015 року засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року. Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 20 листопада 2015 року було прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, подану ТОВ «Волинь Торг», що підтверджується квитанціями №1 та №2.

Листом від 27.11.2015 № 12677/03-06-15 Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області повідомила ТОВ «Волинь Торг» про те, що подана засобами телекомунікаційного зв'язку податкова звітність з ПДВ за жовтень 2015 року вважається не прийнятою (не вважається податковою звітністю), так як відповідно до АІС «Податковий блок» наявна інформація про направлення державному реєстратору ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повідомлення про відсутність місцезнаходження ТОВ «Волинь Торг» за податковою адресою: Україна, 01021, м. Київ, Печерський район, вулиця М. Грушевського, 28/2, нежиле приміщення, 43, та запропоновано подати нову податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року. Так як відомості зазначені в податковій декларації в графі «податкова адреса» не підтверджені та не відповідають фактичному місцезнаходженню платника, податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо того, що ТОВ «Волинь Торг» протягом 2015 року було змінено податкову адресу, про що внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте контролюючим органом отримано інформацію, що ТОВ «Волинь Торг» за зазначеною у реєстрі адресою не знаходиться.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Пункт 45.2 статті 45.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

9.2. Пункт 46.1 статті 46.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

9.3. Пункт 48.3 статті 48.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

9.4. Пункти 49.1, 49.2, 49. 3 статті 49.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

9.5. Пункт 49.8 статті 49.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

9.6. Абзац 1 пункту 49.9 статті 49.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

9.7. Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

9.8. Пункт 49.13 статті 49.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

10. Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588.

10.1. Пункт 10.13 Розділу 10.

У разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду: до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку)- з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в запереченнях на адміністративний позов, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

13. Контролюючим органом всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що позивачем були порушені вимоги пунктів 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при заповненні податкової декларації, чим, в свою чергу, відповідачем було порушено вимоги абзацу 1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що жодних листів про відмову у прийнятті податкової декларації за жовтень 2015 року, згідно з вимогами податкового законодавства України, контролюючим органом позивачу надіслано не було.

14. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно відхилили доводи контролюючого органу щодо відсутності позивача за зареєстрованим у Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, оскільки вони є необґрунтованими та не могли бути підставою для неприйняття податкової декларації ТОВ «Волинь Торг». Судами попередніх інстанцій з наданого контролюючим органом витягу інформації із автоматизованої системи «Податковий блок» встановлено, що повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форми 18-ОПП) надійшло та зареєстроване в системі 27 листопада 2015 року за вх. № 2643/26-55-11-01-14. Тому, на день отримання Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області податкової звітності з ПДВ за жовтень 2015 року від ТОВ «Волинь Торг» - 20 листопада 2015 року, у відповідача не було жодних підстав для неприйняття вказаної податкової декларації.

15. Крім того, згідно з положеннями пункту 10.13 Розділу 10 Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, до 31.12.2015 року позивач знаходиться на обліку в Ковельській ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області за неосновним місцем обліку, здійснює сплату визначених законодавством податків і зборів та подає податкову звітність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинній на час прийняття судами рішень) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

17. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо відсутності підстав у Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області відмовити у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Торг».

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі № 803/3836/15 слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі № 803/3836/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду