ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 813/5458/14

адміністративне провадження № К/9901/29660/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 813/5458/14

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, треті особи: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Приватне підприємство "Нива-В. Ш." в особі філії 14 Приватного підприємства "Нива-В. Ш." про визнання неправомірними дій, скасування постанови та акту,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду (суддя Ланкевич А. З. ) від 24 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів:

Бруновська Н. В., Запотічний І. І., Улицький В. З. ) від 30 серпня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, треті особи: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Приватне підприємство "Нива-В. Ш." в особі філії 14 Приватного підприємства "Нива-В. Ш.", в якому просив:

- визнати неправомірними дії державних виконавців Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, що полягають у порушенні вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та порядку передачі ПАТ "Ощадний банк України" в рахунок погашення заборгованості арештованого майна, належного позивачу, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування цього житлового будинку і господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1720 га;

- визнати неправомірною та скасувати постанову відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 23 квітня 2014 року ВП № 37926720;

- визнати неправомірним та скасувати акт відповідача від 08 травня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки шляхом заліку забезпечених вимог іпотекодержателя в рахунок ціни майна.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий напис № 4078 від 30 вересня 2010 року про стягнення з позивача на користь ПАТ "Державний Ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10013/0257 філії ЛОУ АТ "Ощадбанк" заборгованості на суму 316966,14 грн. шляхом звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.16 травня 2014 року відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 37926720 з примусового виконання зазначеного напису нотаріуса.

В межах цього виконавчого провадження відповідачем винесено постанову від 23 квітня 2014 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а згодом складено акт від 08 травня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки шляхом заліку забезпечення вимог іпотекодержателя в рахунок ціни майна.

Позивач вважає, що при передачі майна стягувачу - ПАТ "Державний ощадний банк України" відповідачем порушено порядок такої передачі. Зокрема, передача відбулась після перших прилюдних торгів, без проведення первинної уцінки майна, без проведення повторних прилюдних торгів та повторної уцінки майна, чим порушено вимоги ч. 5, 6 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження". Крім цього, зазначив, що відповідачем допущено порушення положень Закону України "Про іпотеку" в частині порядку призначення та проведення торгів, позбавленні позивача права прийняти участь у торгах через невідповідність місця проведення торгів місцю, зазначеному в повідомленні про торги.

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2017 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8.15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10.22 лютого 2018 року до Верховного Суду від ПАТ "Державний ощадний банк України" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому третя особа просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

11.27 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі № 813/5458/14 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Шарапа В. М., Данилевич Н. А.).

12.10 квітня 2018 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій позивач просить відхили доводи третьої особи та наполягає на задоволенні касаційної скарги.

13. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 676/0/78-20 від 27 квітня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

15. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у ВДВС Сокальського РУЮ перебував виконавчий напис № 4078 від 30 вересня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний Ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10013/0257 філії ЛОУ АТ "Ощадбанк" заборгованості в розмірі 316966,14 грн., шляхом звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування цього житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,1720 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1.

17.16 травня 2013 року державний виконавець ВДВС Сокальського РУЮ Пасічник А.

Й. відкрив виконавче провадження ВП № 37926720 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса; 17 липня 2013 року - склав акт опису та арешт майна боржника; 04 жовтня 2013 року - виніс постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; 13 січня 2014 року - скерував боржнику та стягувачу повідомлення про надходження експертного висновку та вартість описаного майна, яка в загальній сумі складає 303320,00 грн.

18. Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: лот №8, житловий будинок, загальною площею 107,4 кв. м, та земельна ділянка, загальною площею 0,1720 га, за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_1 - проводились філією № 14 ПП "Нива-В. Ш." за стартовою ціною 303320,00 грн. та були призначені на 26 березня 2014 року о 14:00 год. за адресою: вул. Міцкевича, 5, м. Сокаль, приміщення ВДВС.

19.11 березня 2014 року у двох місцевих друкованих засобах масової інформації, а саме - газетах "Високий Замок" та "Львівська Пошта", організатор прилюдних торгів (Філія 14 ПП "Нива-В. Ш.") опублікував повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначено "лот № 8. Житловий будинок загальною площею 107,4 кв. м та земельна ділянка загальною площею 0,1720 га за адресою: АДРЕСА_1. Початкова (стартова) ціна - 303320,00 грн. без ПДВ. Гарантійний внесок - 15166,00 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 26 березня 2014 року о 14:00 год. за адресою: вул. Міцкевича, 5, м. Сокаль (приміщення ВДВС)".

20. У зв'язку із тим, що жоден учасник не зареєструвався, прилюдні торги визнані такими, що не відбулися (ч. 4 ст. 45 Закону України "Про іпотеку").

21.04 квітня 2014 року іпотекодержатель ТВБВ № 10013/0257 філії ЛОУ АТ "Ощадбанк" листом за № 15-01/238 заявило про своє бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна в розмірі 303320,00 грн.

22. Відповідно до протоколу № 1414165 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), затвердженого директором філії № 14 ПП "Нива-В. Ш." 07 липня 2014 року, на виконання ст. 49 Закону України "Про іпотеку" та згідно з листом АТ "Державний Ощадний банк України" від 04 квітня 2014 року, майно передано АТ "Державний Ощадний банк України" шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка складає 303320,00 грн.

23. Постановою державного виконавця ВДВС Сокальського РУЮ Пасічник А. Й. про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу від 23 квітня 2014 року ВП № 37926720 передано в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію, стягувачеві, Територіальному відокремленому безбалансовому відділенню № 10013/0257 філії ЛОУ "Ощадбанк" майно на загальну суму 303320,00 грн, що належить боржнику ОСОБА_1, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування цього житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,1720 га, що знаходяться в АДРЕСА_1.

24.08 травня 2014 року державний виконавець ВДВС Сокальського РУЮ Кулик Ю. Р. склав акт про реалізацію предмета іпотеки шляхом заліку забезпечених вимог іпотекодержателя в рахунок ціни майна.

25. Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача (постановою про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу від 23 квітня 2014 року та актом про реалізацію предмета іпотеки шляхом заліку забезпечених вимог іпотекодержателя в рахунок ціни майна від 08 травня 2014 року), вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

26. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що посадові особи відповідача діяли в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку", оскільки прилюдні торги не відбулись, тому заставлене майно було передане стягувачу на підставі постанови та акту держаного виконавця, що відповідає вимогам чинного законодавства.

27. Також суди дійшли висновку, що газета "Львівська пошта" та "Високий замок" є місцевими засобами інформації та відсутні жодні застереження щодо публікації саме в цих газетах оголошення про торги.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

29. Зокрема, скаржник зазначив, що при передачі майна стягувачу державними виконавцями порушено порядок такої передачі. Зокрема, така передача відбулась після перших прилюдних торгів, без проведення первинної уцінки майна, без проведення повторних прилюдних торгів, повторної уцінки майна, чим порушено вимоги ч. 5, 6 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження".

30. Також, скаржник зазначив, що газета "Львівська пошта" не відноситься до друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження Сколівського району Львівської області.

31. Скаржник звертає увагу, що законодавством не передбачено складання протоколу за наслідками визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, проте тлумачення ст. 47 та 49 Закону України "Про іпотеку" дає підстави вважати, що такий протокол мав бути складений та надісланий державному виконавцю протягом трьох днів з моменту складення, тобто до 30 березня 2014 року.

32. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у задоволенні позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law21~, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності ~law22~ і розгляд їх не закінчено до набрання чинності ~law23~, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності ~law24~. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

34. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, заперечень на них та відповідь на відзив на касаційну скаргу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, та враховуючи виходить з наступного.

35. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ~law26~) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених ~law27~. Відповідно до ~law28~ підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

37. Згідно ~law29~ державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим ~law30~ і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

38. Главою 4 ~law31~ передбачено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до ~law32~, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

39. Положеннями ~law33~ врегульовано особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

40. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому ~law34~.

41. Згідно ч. 1,3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ~law35~.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

42. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають виключно положення Закону України "Про виконавче провадження", оскільки застосування вимог Закону України "Про іпотеку" прямо передбачено Законом № 606-XIV. Крім цього, у межах спірних правовідносин, примусовому виконанні підлягав саме виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, застосування відповідачем положень Закону України "Про іпотеку" є правомірним, а судами попередніх інстанцій вірно надано оцінку щодо такого застосування закону.

43. Щодо доводів скаржника викладених у п. 30 цієї постанови, колегія суддів зазначає таке.

44. Відповідно до ч. 3,5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 березня 2014 року у двох друкованих засобах масової інформації, а саме - газетах "Високий Замок" та "Львівська Пошта", організатор прилюдних торгів (Філія 14 ПП "Нива-В. Ш.") опублікував повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначено "лот № 8. Житловий будинок загальною площею 107,4 кв. м та земельна ділянка загальною площею 0,1720 га за адресою: АДРЕСА_1. Початкова (стартова) ціна - 303320,00 грн. без ПДВ. Гарантійний внесок - 15166,00 грн. без ПДВ.

Прилюдні торги відбудуться 26 березня 2014 року о 14:00 год. за адресою: вул.

Міцкевича, 5, м. Сокаль (приміщення ВДВС)".

46. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 1022-р "Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2014 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи" у 2014 році на території Львівської області друкованими засобами масової інформації місцевої сфери розповсюдження були "Високий замок" та "Львівська пошта".

47. Крім цього, відповідно до п. 5 ст. 2.2 Положення "Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в України" який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року № 12/5 сфера розповсюдження (місцева - у межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів, одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України.

Відтак, газета "Львівська пошта" є місцевим засобом інформації, а доводи скаржника щодо неможливості публікації оголошення про торги у газеті "Львівська пошта" не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.

48. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 березня 2014 року Філією 14 ПП "Нива-В. Ш." письмово сповіщено державного виконавця, іпотекодавця та іпотекодержателя про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, про що свідчить лист за № 165Б.

49. Отже, повідомлення опубліковано за 15 днів до дня початку прилюдних торгів, відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про іпотеку", у якому зазначено усю необхідну інформацію - про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу та місце, де можна отримати додаткову інформацію.

50. Щодо доводів скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази які свідчать про проведення прилюдних торгів саме 26 березня 2014 року, а наявний лише протокол про проведення прилюдних торгів від 07 квітня 2014 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

51. Відповідно п. 7.2 Прикінцевих положень Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року, якщо прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців чи жоден з покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота, то організатор торгів у триденний термін повідомляє про це державного виконавця.

52. Ведення протоколу передбачено п. 4.14 розділу 4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до якого під час прилюдних торгів ведеться протокол до якого заносяться такі дані: номер лота; назва лота; стартова та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати; пропозиції покупців; відомості про покупця, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (переможець торгів). У разі потреби до протоколу можуть бути внесені й інші відомості. Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації.

Керівник спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги, зазначає в протоколі відповідні суми та номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення прилюдних торгів. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю прилюдних торгів та державному виконавцю у триденний строк з моменту проведення аукціону.

53. З аналізу наведених вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна щодо складання протоколу, колегія суддів доходить висновку, що такий протокол ведеться у разі якщо прилюдні торги вважаються розпочатими. Оскільки, станом на 26 березня 2014 року не було зареєстрованих покупців, третьою особою - філією 14 ПП "Нива -В. Ш" направлено лист відповідачу за № 165-167 від 26 березня 2014 року про те, що торги не відбулись у зв'язку із відсутністю купівельного попиту.

54. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що складення протоколу 26 березня 2014 року про те, що торги не відбулись, не передбачено чинним законодавством.

55. Щодо посилання скаржника на неналежне повідомлення про прилюдні торги, призначені на 26 березня 2014 року, колегія суддів зазначає таке.

56. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

57. Оскільки, прилюдні торги, призначені на 26 березня 2014 року не відбулись з причин відсутності зареєстрованих учасників, а з урахуванням положень п. 4.2 розділу 4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців), колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що права позивача, за таких обставин, не порушені.

58. Щодо доводів скаржника про необхідність дотримання умов реалізації майна, на яке звернено стягнення, відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів зазначає таке.

59. Відповідно до ~law39~ не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

60. Згідно ч. 1,2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому ~law40~, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

61. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до листа Філії 14 ПП "Нива-В. Ш." № 165-167 від 26 березня 2014 року, прилюдні торги з реалізації іпотеки за початковою вартістю 303320,00 грн., що були призначені на 26 березня 2014 року, визнані такими, що не відбулися - у зв'язку із відсутністю зареєстрованих покупців.

Згідно листа № 15-01/238 від 04 квітня 2014 року, ТВБВ № 10013/0257 філії ЛОУ АТ "Ощадбанк" заявило про своє бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна в розмірі 303320,00
грн. Оскільки придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом, організатор прилюдних торгів Філія 14 ПП "Нива-В. Ш." скала відповідний протокол № 1414165 від 07 квітня 2014 року, в якому місцем проведення прилюдних торгів зазначено - пр. Чорновола, 7/235, м. Львів (тобто юридична адреса місцезнаходження Філії).

У цьому протоколі зазначено, що на виконання ст. 49 Закону України "Про іпотеку" та згідно з листом АТ "Державний Ощадний банк України" від 04 квітня 2014 року, майно передається АТ "Державний Ощадний банк України" шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка складає 303320,00 грн.

23 квітня 2014 року відповідач виніс постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ВП № 37926720.

Придбання предмета іпотеки оформлено спірним актом про реалізацію предмета іпотеки від 08 травня 2014 року, який відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України "Про іпотеку" підписаний державним виконавцем відділу ДВС Сокальського РУЮ Кулик Ю. Р., затверджений в. о. начальника цього ж відділу Вареницею Т. В. та скріплений печаткою цього органу.

62. З цього приводу колегія суддів зазначає, що стягувач у виконавчому провадженні № 37926720 ТВБВ № 10013/0257 філії ЛОУ АТ "Ощадбанк" скористався своїм правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися. Відтак, доводи скаржника про необхідність дотримання умов реалізації майна, на яке звернено стягнення, відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" в частині проведення уцінки нереалізованого майна, колегія суддів відхиляє.

63. Доводи скаржника щодо порушення процедури проведення прилюдних торгів в частині місця їх проведення, колегія суддів відхиляє, та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначення у протоколі № 1414165 від 07 квітня 2014 року, складеному філією 14 ПП "Нива-В. Ш.", місцем проведення прилюдних торгів - пр. Чорновола, 7/235, м. Львів, у жодному разі не є порушенням ст. 41 Закону України "Про іпотеку", оскільки як передбачено ч. 1 ст. 49 цього ж Закону, придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 Закону України "Про іпотеку", що і було дотримано організатором прилюдних торгів та відповідачем.

64. Отже, колегія суддів доходить висновку, що дії відповідача щодо реалізації арештованого майна позивача (житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1) шляхом заліку забезпечених вимог іпотекодержателя АТ "Державний Ощадний банк України" в рахунок ціни майна, а також прийняті у зв'язку з їх вчиненням спірні постанова від 23 квітня 2014 року та акт від 08 травня 2014 року, є такими, що вчинені (прийняті) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі і Законами України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку".

65. За таких обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

66. Отже, оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

67. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

68. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України ", "Рябих проти Росії ", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

69. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

70. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

71. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

72. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

73. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

74. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі № 813/5458/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов