Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/7088/14

адміністративне провадження №К/9901/19544/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у складі судді Сасевича О.М.

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у складі суддів Запотічного І. І., Довгої О. І., Ліщинського А.М.

у справі № 813/7088/14

за позовом Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092200/7215 від 20 травня 2014 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4 894 163 грн за основним платежем і 522 092 грн 25 коп. за штрафними санкціями, а всього 5416255,25 грн, а також податкового повідомлення-рішення №0000112200/7217 від 20 травня 2014 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 621 026 грн за основним платежем і 875 212 грн 75 коп. за штрафними санкціями, а всього 4 496238 грн 75 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

15 квітня 2015 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року, позовні вимоги задоволено.

02 вересня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій підпункту 60.1.5 пункту 60.1, пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України, пункту 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447 (далі - Порядок № 1236), просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити.

05 вересня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Львівського окружного адміністративного суду справу № 813/7088/14 (суддя Кошіль В. В.).

23 вересня 2016 року Підприємством до Вищого адміністративного суду України подано заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в яких позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

11 жовтня 2016 року справа № 813/7088/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

09 лютого 2018 року справу № 813/7088/14 передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 26 жовтня 2012 року №1852/22-10/20770332 (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки від 26 жовтня 2012 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2012 року, зокрема, №0000482210, яким Підприємству збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 6 627 638 грн, у т.ч. 6 011 576 грн за основним платежем та 616 062 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №0000512210, яким платнику податків збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 265 063 грн, у т.ч. 4 438 066 грн за основним платежем та 1 826 997 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 07 березня 2013 року № 3651/6/10-2115 скасовано податкові повідомлення-рішення №0000482210 та №0000512210 в частині визначення грошових зобов'язань із ПДВ та податку на прибуток по операціях із реалізації послуг нижче собівартості та у відповідній частині штрафні санкції, однак контролюючим органом не були винесені податкові повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення, позивачем було оскаржено в судовому порядку.

За наслідком судового оскарження постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 813/2100/13 прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Підприємства задоволено частково, а саме: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2012 року №0000482210 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з прибутку підприємств в загальному розмірі 1 211 382 грн 75 коп., у тому числі 1 117 413 грн за основним платежем та 93 969 грн 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №0000512210 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 768 824 грн 25 коп., у тому числі 817 040 грн за основним платежем та 951 784 грн 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2014 року скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року в частині відмови Підприємству у задоволенні позовних вимог та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а в іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 березня 2015 року прийнято нову постанову, якою задоволено позов Підприємства.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпунктів 60.1.3, 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками процедури апеляційного адміністративного оскарження рішенням ДПС України було скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу від 26 листопада 2012 року №0000482210 та №0000512210 в частині визначення грошових зобов'язань із ПДВ та податку на прибуток по операціях із реалізації послуг нижче собівартості та у відповідній частині штрафні санкції, однак контролюючим органом не були винесені податкові повідомлення-рішення із зменшеними сумами грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій на підставі рішення ДПС України №3651/6/10-2115 від 07 березня 2013 року. У подальшому податкові повідомлення-рішення №0000482210 та №0000512210 скасовані рішеннями судів, що набрали законної сили.

Відповідно до частини 2 пункту 3.4 Порядку №1236, якщо за результатами адміністративного оскарження зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень.

Порядком №1236 передбачено, що податкове повідомлення-рішення складається органом ДПС, який прийняв податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року встановлено протиправність збільшення податкових зобов'язань позивачу на підставі акту перевірки від 26 жовтня 2012 року №1852/22-10/20770332, тому із врахуванням факту порушення податковим органом вимог Порядку №1236, оскаржувані податкові повідомлення-рішення у цій справі є протиправними.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою судів попередніх інстанцій встановлених обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі № 813/7088/14 залишити без змін

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер