Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.05.2018 року у справі №820/1764/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2018 року

Київ

справа №820/1764/16

адміністративне провадження №К/9901/38161/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (головуючий суддя Мельнікова Л.В., судді: Бенедик А.П., Донець Л.О.) у справі за позовом Державної фіскальної служби України до Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" про стягнення штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2016 року Державна фіскальна служба України звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (далі - Підприємство) про стягнення штрафних санкцій у вигляді штрафу в сумі 158006327,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення ним норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, одночасно заявивши клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування якого посилалось на незадовільний майновий стан, оскільки Підприємство перебуває в процедурі банкрутства й на ньому тривалий час зупинено виробництво.

Розгляд зазначеного клопотання апеляційним судом призначався та здійснювався в судовому засіданні, в зв'язку з чим відповідач мав можливість навести додаткові обґрунтування й подати докази на їх підтвердження, що й було ним зроблено шляхом подання 04 липня 2017 року до суду клопотання про доручення до матеріалів справи копій балансу (звіту про фінансовий стан) Підприємства станом на 31 березня 2017 року, податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, ухвали Господарського суду Харківської області від 08 червня 2017 року у справі №Б-19/30-06 за заявою ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» про визнання банкрутом ДП «Івашківський спиртзавод», витягу зі статуту Підприємства, а також листа Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» від 24 липня 2017 року №02/178-к.

Ухвалою від 25 липня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні заявленого Підприємством клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 липня 2017 року, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й неврахування наведених ним в клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставин, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом пункту 6 частини 1 статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Згідно ж з пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом є ще одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах, зміст якого розкривала стаття 10 цього ж Кодексу й визначала, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до апеляційної скарги встановлено статтею 187 КАС України, відповідно до частини 6 якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, згідно із підпунктами 1 та 2 пункту 3 частини 2 статті 4 якого (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви та апеляційної скарги; далі - Закон №3674) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 вказаного Закону).

Відповідно до статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону №3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду, незалежно від майнового стану.

Разом з тим, наведені положення дають підстави й для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Постановляючи ухвалу від 25 липня 2017 року та відмовляючи в задоволенні заявленого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, Харківський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що наведені Підприємством мотиви й обставини та надані ним докази не підтверджують належним чином неможливості сплати ним судового збору.

Так, загальний фінансовий результат роботи ДП «Івашківський спиртзавод» на звітні дати (на підтвердження чого відповідачем подавались копії балансу (звіту про фінансовий стан) Підприємства станом на 31 березня 2017 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік) свідчать про збитковість діяльності Підприємства, однак не підтверджують його неплатоспроможності як такої.

Провадження ж у справі №Б-19/30-06 за заявою ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» до ДП «Івашківський спиртзавод» про визнання підприємства банкрутом було відкрито Господарським судом Харківської області ще у 2006 році й остаточного рішення у ній судом прийнято ще не було.

Наданий же відповідачем лист-відповідь Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» від 24 липня 2017 року №02/178-к на звернення Підприємства щодо виділення фінансування містить лише інформацію про те, що розгляд даного питання буде здійснений не раніше 10 вересня 2017 року, що, в свою чергу, жодним чином не гарантує його позитивного вирішення.

Крім того, постанову у даній справі Харківським окружним адміністративним судом було ухвалено ще 26 квітня 2017 року, однак відповідач, не погоджуючись із зазначеним рішенням та маючи намір його оскаржити, з питання фінансування Підприємства для можливості сплати судового збору до Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» звернувся лише 03 липня 2017 року.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків, що у заявленому клопотанні відповідачем не було наведено достатніх, переконливих та підтверджених належними доказами підстав для відстрочення йому сплати судового збору, й, як наслідок, відмовив в його задоволенні.

Доводи ж касаційної скарги таких висновків суду не спростовують.

Зокрема, посилання Підприємства в касаційній скарзі на недотримання апеляційним судом щодо нього принципу рівності сторін, оскільки, відкриваючи провадження у даній справі, Харківський окружний адміністративний суд водночас задовольнив клопотання податкового органу та відстрочив останньому сплату судового збору до прийняття рішення у даній справі, не можуть бути прийняті до уваги касаційним судом, враховуючи, що оцінка майнового стану сторони та обґрунтованості заявленого нею клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору має надаватись судом в кожному окремому випадку й з врахуванням наведених стороною обставин та наданих доказів, а тому звільнення або відстрочення судом першої інстанції позивачеві сплати такого збору не може розцінюватись як безумовна підстава для прийняття таких же рішень апеляційним та касаційним судом щодо інших осіб в разі подання ними апеляційних та касаційних скарг.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко , Судді Верховного Суду