Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2019 року у справі №826/14766/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року

м. Київ

справа №826/14766/18

адміністративне провадження №К/9901/21227/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 (головуючий суддя - А. Ю. Кучма, судді - В. О. Аліменко, Є. І. Мєзєнцев)

у справі № 826/14766/18

за позовом Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан"

до Національного агентства з питань запобігання корупції,

третя особа - член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1,

про визнання протиправною бездіяльності,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" звернулась до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції під час проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України).

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що звернення до суду з підстав визнання протиправною бездіяльності Національного агентства з питань запобігання корупції під час проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) та визначення її результатів забезпечує захист порушеного права громадської організації на правомірну, добросовісну та кваліфіковану діяльність працівника органу, яким є Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Непроведення Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларацій суб'єкта декларування та визначення результатів такої перевірки протягом встановленого Порядком проведення контролю та повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування строку нівелює закріплений чинним законодавством антикорупційний механізм фінансового контролю за статками суб'єктів декларування, оскільки в такому випадку неможливо буде притягнути суб'єкта декларування до відповідальності за відображення у декларації недостовірних відомостей. Зазначає, що бездіяльність відповідача щодо зволікання із проведенням повної перевірки декларацій суб'єкта декларування та визначення її результатів порушує вимоги пункту 14 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не встановлені граничні строки для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та підготовки проекту рішення про результати проведеної повної перевірки декларації і прийняття його на засіданні Національного агентства. Тому суд прийшов до висновку, що відповідач з метою виконання покладених на нього функцій та в межах наданих йому повноважень не вчинив бездіяльності під час проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України). Водночас суд звернув увагу, що позивачем не надано доказів того, що бездіяльність відповідача порушує права, свободи чи інтереси позивача.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції під час проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України).

6. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прийняття на підставі заяви Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" рішення № 814 від 28.09.2017 "Про проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів)" є нічим іншим, як визнанням відповідачем права позивача на подання такого звернення. Зважаючи на наявність у позивача права на звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням щодо перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, позивач беззаперечно наділений правом на дотримання і неухильного виконання відповідачем за результатами розгляду його повідомлення етапів процедури, зокрема, строків проведення повної перевірки та прийняття за її наслідками відповідного рішення, оскільки позивач з урахуванням положень Закону України "Про запобігання корупції" та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена у визначені законодавством строки та за її наслідками буде прийняте відповідне рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги, відповідач вказує, що позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що відповідач порушив його права, свободи чи інтереси у зв'язку із непроведенням перевірки декларацій за 2015,2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України). Крім того, вказує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки суд встановив в своєму рішенні строк, з якого, на його думку розпочався перебіг "протиправної бездіяльності", а тому відповідач вказує про обов'язок суду перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду із адміністративним позовом. Позиція інших учасників справи

9. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції.

11. Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2020 підготовчі дії по справі закінчено, призначено справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

12. Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Позивач та третя особа причини неявки суду не повідомили. Відповідач до суду надіслав лист про неможливість забезпечення участі представників відповідача у судовому засіданні.

13. У зв'язку із неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання суд касаційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

14.16.08.2017 Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням про декларування недостовірних відомостей членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1, в якому просила:

- здійснити моніторинг способу життя члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1;

- провести планову повну перевірку декларації члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1;

- у випадку виявлення невідповідності рівня життя члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задекларованим доходам - вжити всіх необхідних заходів, передбачених антикорупційним законодавством України.

15. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від
28.09.2017 № 814 "Про проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів) вирішено:

1. Інформація, отримана від суб'єкта звернення (вх. № 07/46746//17 від
22.08.2017), стосовно даних у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів), містить фактичні дані, що можуть бути перевірені (щодо можливого відображення у декларації недостовірних відомостей); стосується конкретного суб'єкта декларування; у передбаченому Законом України "Про запобігання корупції" порядку відповідність дійсності відомостей, щодо недостовірності яких одержано інформацію, не встановлено раніше.

2. Доручити члену Національного агентства з питань запобігання корупції - Голові Національного агентства з питань запобігання корупції Корчак Наталії Миколаївни через уповноважену особу - головного спеціаліста третього відділу (Центральний регіон) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Михайлова Івана Михайловича провести повну перевірку декларацій, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів), за 2015 та 2016 роки.

3. Перевірку здійснити із залученням, за необхідності, працівників інших самостійних структурних підрозділів апарату Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до компетенції.

4. Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя забезпечити повідомлення суб'єкта декларування про прийняте рішення за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у встановленому законодавством порядку.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову Національного агентства з питань запобігання корупції Корчак Наталію Миколаївну.

16. Листом Управління документального забезпечення та контролю Національного агентства з питань запобігання корупції № 94-06/35795/18 від 17.08.2018 на запит на інформацію від 14.08.2018 позивача повідомлено про те, що на теперішній час триває підготовка проекту рішення про результати проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів), яке буде розглянуто на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції в порядку, визначеному законодавством.

17. Оскільки рішення стосовно виявлених позивачем порушень прийнято не було, позивач вважає таку бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, а тому звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

18. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

20. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства належать здійснення в порядку, визначеному пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України "Про запобігання корупції", контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

21. За змістом частини 1 статті 21 Закону України "Про запобігання корупції" громадські об'єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право: повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості; запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", інформацію про діяльність щодо запобігання корупції; проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій; брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції; вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції; проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції; проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції; здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству; здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.

22. Частиною 1 статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених Частиною 1 статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

23. Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) визначає Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56 (далі - Порядок).

24. Положеннями Розділу ІІІ Порядку визначено порядок проведення повної перевірки декларацій.

25. Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: 1) з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей; 2) з'ясуванні точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірці на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.

Рішення про проведення перевірки повинно бути належним чином обґрунтоване посиланням на визначену Законом підставу повної перевірки декларації або декларацій - у разі прийняття Рішення про проведення перевірки щодо більш як одної декларації на одній визначеній Законом підставі. Рішення про проведення повної перевірки на підставі абзацу п'ятого частини першої статті 50 Закону також повинно містити обґрунтування, передбачене пунктом 3 цього розділу.

26. Підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІІ Порядку визначено, що рішення про проведення перевірки приймається на визначених Законом підставах у випадку, якщо Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація повинна стосуватися конкретного суб'єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені.

27. Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку у разі отримання Національним агентством відповідно до підпункту 4 пункту 3 цього розділу інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство упродовж 15 робочих днів з дня отримання такої інформації вирішує питання щодо проведення повної перевірки декларації.

28. Відповідно до пункт 6 розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

29. Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

30. Пунктом 1 розділу IV Порядку передбачено, що за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

33. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що проведення перевірки Національним агентством декларацій передбачає, встановлену Порядком процедуру, яка визначає чітко визначену послідовність дій, результатом якої є обов'язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларацій.

34. За змістом пункту 2 розділу ІІІ Порядку початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття Рішення про проведення перевірки.

35. Водночас, пунктом 14 розділу ІІІ Порядку передбачено, що повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.

36. Відтак, повна перевірка декларацій повинна тривати не більше, ніж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки, а у виняткових випадках - не більше 90 днів.

37. Системний аналіз пункту 6 розділу ІІІ Порядку дає підстави для висновку, що повна перевірка декларацій розпочинається Рішенням про її проведення і закінчується рішенням про результати перевірки.

38. Будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларацій поза межами визначеного Порядком строку, законодавством не передбачено.

39. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від
24.10.2019 у справі № 520/10698/18, від 07.11.2019 у справі № 640/1221/19, від
13.02.2020 у справі № 640/1007/19.

40. Таким чином, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що рішення про результати здійснення повної перевірки декларації має бути прийнято в межах, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку, строків.

41. Доводи скаржника щодо відсутності з боку відповідача порушення прав, свобод та інтересів позивача судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, прийняття на підставі заяви Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" рішення № 814 від 28.09.2017 "Про проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів)" є нічим іншим, як визнання відповідачем права позивача на подання такого звернення.

42. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.10.2020 у справі №9901/13/19, суб'єкт, який має правові підстави на звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції із запитом щодо результатів повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має також право на очікування цих результатів.

43. Зважаючи на наявність у позивача права на звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомленням щодо перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, позивач беззаперечно наділений правом на дотримання і неухильного виконання відповідачем, за результатами розгляду його повідомлення, етапів процедури, зокрема строків проведення повної перевірки та прийняття за її наслідками відповідного рішення, оскільки позивач з урахуванням положень Закону України "Про запобігання корупції" та Порядку, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена у визначені законодавством строки та за її наслідками буде прийняте відповідне рішення.

44. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) наголосив, що, зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і якість їхніх дій, мінімізують ризик помилки. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, пункт 74).

45. Посилання відповідача у касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки суд в межах розгляду апеляційної скарги встановив строк, з якого розпочався перебіг "протиправної бездіяльності" Національного агентства з питань запобігання корупції, а тому у суду виник обов'язок перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду із адміністративним позовом, судом касаційної інстанції відхиляються, враховуючи наступне.

46. Відповідно до частин 1 -3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 -3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи частин 1 -3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

47. Суд касаційної інстанції зазначає, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим. Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

48. У зв'язку із повідомленням позивача листом Управління документального забезпечення та контролю Національного агентства з питань запобігання корупції № 94-06/35795/18 саме 17.08.2018 про те, що на теперішній час триває підготовка проекту рішення про результати перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1, суддею Вищого адміністративного суду України (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів), у суду апеляційної інстанції не було обов'язку перевіряти дотримання позивачем строків звернення до суду із адміністративним позовом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Викладені в касаційній скарзі доводи та аргументи відповідача не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

50. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

51. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при прийнятті постанови суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

52. Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

53. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 826/14766/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк