Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

Київ

справа №821/362/17

провадження №К/9901/30039/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 821/362/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за участю третьої особи - Головного управління Національної поліції в Херсонській області, про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 лютого 2017 року № 51840472, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду постановлену 10 квітня 2017 року у складі судді Ступакова І.Г.,

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за участю третьої особи - Головного управління Національної поліції в Херсонській області, про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 лютого 2017 року № 51840472.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 17 березня 2017 року позов задовольнив.

Визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В. О. про закінчення виконавчого провадження від 22 лютого 2017 року № 51840472.

На зазначену постанову суду першої інстанції Головне управління Національної поліції в Херсонській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів про сплату останнім судового збору.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Головне управління Національної поліції в Херсонській області оскаржило його в касаційному порядку.

У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просив скасувати його рішення, а справу повернути до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Аргументуючи вимоги касаційної скарги представник відповідача зазначав, що при поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640 гривень, отже за подання апеляційної скарги вони мають сплатити судовий збір відповідно в розмірі 704 гривні, в той час, як суд апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначив, що відповідач має сплатити 1760 гривень судового збору.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Залишаючи апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області без руху, Одеський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідачем до її матеріалів не було додано документу, який би підтверджував сплату ним судового збору, що є порушенням вимог частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в її редакції чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Верховний Суд з таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується частково, оскільки він не відповідає нормам чинного законодавства щодо правил сплати судового збору.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За визначенням, яке дано у статті 1 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон № 3674-VI), під судовим збором розуміється збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

01 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір».

У відповідності до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги немайнового характеру на рішення суду, яка подана суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки предметом спору у цій справі є скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, позовні вимоги немайнового характеру, при поданні позовної заяви станом на час звернення позивача до суду останній мав сплатити судовий збір в розмірі 640 гривень.

За таких обставин, для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції необхідно сплатити судовий збір у розмірі (640 * 110%) 704 гривні, в той час як в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку та зазначив що судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем підлягає сплаті у розмірі 1760 гривень.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року винесена з порушенням вимог статті 4 Закону № 3674-VI, та перешкоджає подальшому провадженні у справі, вона підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355 - 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду постановлену 10 квітня 2017 року у цій справі скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець