Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 132/2729/17

провадження № К/9901/2346/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 132/2729/17

за позовом ОСОБА_1 до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Смілянця Е. С., Залімського І. Г., Сушка О. О.) від 07 грудня 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просив:

- визнати протиправною діяльність посадових осіб Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у вигляді відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ) в редакції станом на 13 липня 2011 року;

- зобов'язати Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з Законом № 1789-ХІІ в редакції від 13 липня 2011 року у розмірі 80 % середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату, виданій Генеральною прокуратурою України 24 січня 2017 року за № 18-50зп, без обмеження максимального розміру вказаної пенсії, починаючи з дня, коли виникли обставини для вказаного перерахунку, тобто з 01 грудня 2015 року та виплачувати вказану пенсію з дня звернення за перерахунком - з 18 липня 2017 року;

- зобов'язати Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області виплатити ОСОБА_1 різницю в пенсії за минулий час за 12 місяців, з 18 липня 2016 року по 18 липня 2017 року.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що перебуває на пенсійному обліку в Козятинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області та з 27 вересня 2012 року отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції станом на 13 липня 2011 року в розмірі 80 % від суми середньої заробітної плати.

Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону 1789-ХІІ в редакції станом на 13 липня 2011 року у розмірі 80 % від суми середньої заробітної плати, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працівників прокуратури на 25 % згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013.

Однак у порушення вимог ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу) Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області протиправно відмовило йому у проведенні такого перерахунку.

3. Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною діяльність посадових осіб Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у вигляді відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до положень ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції станом на 13 липня 2011 року;

- зобов'язано Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років згідно з Законом № 1789-ХІІ в редакції від 13 липня 2011 року у розмірі 80 % середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату, видану Генеральною прокуратурою України 24 січня 2017 року за № 18-50зп, без обмеження максимального розміру вказаної пенсії, починаючи з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01 січня 2016 року та виплачувати вказану пенсію з дня звернення за перерахунком - з 18 липня 2017 року;

- зобов'язано Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області виплатити ОСОБА_1 різницю в пенсії за минулий час за 12 місяців, з 18 липня 2016 року по 18 липня 2017 року;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 640 грн.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області задоволено. Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

5. 10 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 132/2729/17.

6. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року та залишити в силі постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2017 року.

7. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року у зазначеній справі відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

8. Від Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

9. 23 січня 2018 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участі.

10. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року справу призначено до попереднього розгляду відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Козятинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області та з 27 вересня 2012 року отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції станом на 13 липня 2011 року в розмірі 80 % від суми заробітної плати. Пенсію позивачу призначено на підставі постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 18 січня 2013 року по справі № 208/5323/12.

12. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» затверджено, зокрема, нові схеми посадових окладів працівників прокуратури. Так, з 01 грудня 2015 року відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

13. 18 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 року та довідки Генеральної прокуратури України від 24 січня 2017 року № 18-50зп.

14. Листом від 25 липня 2017 року № 40/П-8 відповідач відмовив в проведенні перерахунку пенсії позивача, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» і призначені раніше пенсії не перераховуються.

15. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що для перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Зміни, внесені до Закону № 1789-ХІІ після призначення позивачу пенсії, стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

17. Зміни до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ та інших нормативних актів, які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії тощо, не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, а тільки при призначенні пенсії працівника прокуратури.

18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог виходив із того, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратили чинність, а на виконання вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

19. Вказує, що з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскільки правовідносини між ним та органами Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення настали та мали місце до прийняття вказаних відповідачем законів, які звужують зміст та обсяг існуючого у нього права на перерахунок пенсії, а саме Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, то при вирішенні питання щодо перерахунку пенсії позивача мають застосовуватися саме положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції станом на 13 липня 2011 року.

21. Вказує, що як відповідачем, так і судом апеляційної інстанції (на відміну від суду першої інстанції) не враховані та не застосовані норми ст. 3, 22, 59 Конституції України, в яких визначено, що «існуючі права гарантуються і не можуть бути скасовані (у тому числі право на перерахунок пенсії), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав».

22. На думку позивача, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії, що гарантоване законом.

V. ОЦІНКА СУДУ

23. Надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з наступного.

24. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, призначеної йому згідно Закону № 1789-ХІІ.

25. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

26. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

27. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

28. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).

29. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

30. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

31. Прийняття зазначеного Закону, згідно пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

32. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

33. Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ.

34. З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

35. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

36. Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені ст. 86 Закону № 1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

37. Постанова Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013 (далі - постанова КМУ № 1013), якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

38. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

39. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

41. При цьому, положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII, якими ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-XII та ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

42. Норма Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, якою внесено зміни до ст. 50-1 № 1789-ХІІ, зокрема, ч. 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України» не підлягає застосуванню у зв'язку із тим, що п. 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ.

43. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

44. У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

45. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом №1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

46. Право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, а відтак у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

47. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 13 березня 2018 року (справа № 172/1345/16-а(2-а/172/4/17)).

48. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, оскільки положення цієї статті втратили чинність.

49. Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися є безпідставними, і не спростовують висновків апеляційного суду, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

50. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

51. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

53. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 343, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 132/2729/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб