Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2020 року

Київ

справа №804/1783/17

адміністративне провадження №К/9901/35717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі № 804/1783/17 Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004901204 від 08.09.2016, яким позивачу визначено штраф у розмірі 199 993,68 грн за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що після настання граничного строку сплати податкового зобов`язання позивач не отримав жодної відповіді з приводу звернення про розстрочення грошового зобов`язання, у зв`язку з чим, із врахуванням вимог р.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, мало місце узгодження розстрочення. Крім того, Товариство зазначає про неможливість застосування штрафних санкцій за наслідками діяльності у 2015 році відповідно до пункту 31 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 31 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за ст.126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток, і таке порушення не підпадає під дію пункту 31 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України, а відповідно податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.08.2016 контролюючим органом проведено перевірку ТОВ "Дніпротрактор" з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на прибуток, за результатами якої складено акт своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету №1669/12-0325523816.

Згідно висновків вищезазначеного акту, перевіркою встановлено, що Товариством порушено пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строку визначено Податковим кодексом України, у саме грошове зобов`язання в розмірі 999 968,43 грн (податкова декларація з податку на прибуток №9276323373 від 29.02.2016 за 2015 рік) граничний термін сплати - 10.03.2016, сплачено платіжними дорученнями №268 від 20.04.2016 на суму 111111,12 грн, №7025 від 20.05.2016 на суму 311112,00 грн, №1301 від 10.06.2016 на суму 300000,00 грн, №1356 від 14.06.2016 на суму 277745,31 грн.

08.09.2016 контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0004901204, яким на підставі ст.126 Податкового кодексу України до Товариства застосовано штраф у розмірі 20% за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 199993,68 грн.

Також судами встановлено, що заявою від 03.03.2016 №191 ТОВ «Дніпротрактор» звернулося до контролюючого органу з проханням надати розстрочення грошового зобов`язання по податку на прибуток у сумі 1000000,00 грн, строк сплати якої ще не настав, на строк 9 місяців з щомісячними періодами сплати.

Відповідно до листа ДФС України вих.№14544/7/99-99-23-04-17 від 22.04.2016, розглянувши пропозиції, надіслані головними управліннями щодо надання платникам податків розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) на суми більше 100 тис.грн, ДФС повідомило головні управління про те, що підставою для надання розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. У зв`язку з чим ДФС вважає передчасним надання розстрочення таких грошових зобов`язань (податкового боргу) платникам податків згідно з переліком, що додається.

В додатку до листа ДФС України від 22.04.2016 вих.№14544/7/99-99-23-04-17, зазначено по Дніпропетровській області платник з кодом ЄДРПОУ (ІПН) 25523816, що належить позивачу.

Листом вих. №10866/10/04-64.27-40 від 28.04.2016 «Про неузгодження розстрочення грошових зобов`язань» контролюючий орган повідомним заявника, що згідно наданої відповіді ДФС України у листі від 22.04.2016 надання розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) ТОВ «Дніпротрактор» з податку на прибуток в сумі 1000,00 тис.грн є передчасним, тому Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська вимушена відмовити в наданні розстрочення сплати грошового зобов`язання по податку на прибуток в сумі 1000,00 тис.грн по строку сплати 10.03.2016.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції положень пункту 31 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, якими визначено неможливість застосування штрафних санкцій за наслідками діяльності у 2015 році.

9. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

10.2. Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

10.3. Пункт 126.1 статті 126.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

10.4. Пункт 31 підрозділу 10 розділу XX.

За наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. На платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання.

За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

12. Пункт 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає звільнення від штрафних (фінансових) санкцій платників податку на прибуток за наслідками діяльності у 2015 році за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти його сплати, проте зазначена норма не звільняє від відповідальності за несвоєчасну сплату (тобто за порушення строків сплати).

Таким чином, відповідальність за несвоєчасну сплату податку на прибуток за наслідками діяльності у 2015 році, яка передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, застосовується на загальних підставах, вказане порушення не підпадає під дію пункту 31 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві, в запереченні на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку встановленим обставинам справи.

15. Зважаючи на вимоги наведених норм права, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, а також встановлених обставин справи, зокрема, що штрафні санкції позивачу нараховано у зв`язку з порушенням строку сплати грошових зобов`язань з податку на прибуток за 2015 рік, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що підпункт 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не може бути застосований у межах спірних правовідносин з огляду на те, що позивачем порушено терміни сплати податку на прибуток, що не є тотожним порушенню порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти його сплати, а відповідно штрафні санкції до позивача застосовано обґрунтовано.

16. Слід також зазначити, що як суд першої так і суд апеляційної інстанцій посилання позивача на те, що внаслідок відсутності від контролюючого органу жодної відповіді на звернення позивача про узгодження розстрочення сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток, із врахуванням вимог р.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №574 від 10.10.2013, вважається що таке розстрочення надано, обґрунтовано не взяли до уваги, з огляду на те, що вказаний Порядок не містить положень щодо реалізації питання надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) за принципом мовчазної згоди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

18. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

19. Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №804/1783/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду