Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №813/5993/15

адміністративне провадження №К/9901/17611/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №813/5993/15

за позовом ОСОБА_1 до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, визнання нечинним рішення, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року (постановлену у складі: головуючого судді - Кравців О.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Онишкевича Т.В., суддів: Сеника Р.П., Іщук Л.П.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 06.06.2016 року, просив суд:

- визнати дії посадових осіб відповідача при накладенні в період з 22.05.2014 року по 03.07.2014 року дисциплінарних стягнень на позивача протиправними;

- визнати нечинним рішення суб'єкта владних повноважень від 22.05.2014 року та 02.06.2014 року про накладення дисциплінарних стягнень на позивача у вигляді оголошення суворих доган, про що внести відповідні зміни в Службову картку позивача;

- скасувати накази відповідача "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за №510-аг від 13.06.2014 року та № 521-аг від 16.06.2014 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача;

- скасувати наказ Начальника 93 прикордонного загону (1 категорії) Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби за №101-ос від 01.07.2014 року в частині звільнення позивача в запас Збройних сил України за статтею 26 ч. 6 п. "е" (через службову невідповідність) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";

- скасувати наказ Начальника 93 прикордонного загону (1 категорії) Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби за №103-0с-1 від 03.07.2014 року в частині зняття позивача з усіх видів забезпечення;

- поновити позивача на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Мостиська залізнична станція» 111 категорії (тип А) Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із 04.07.2014 року по день постановлення судового рішення, виходячи із середньогрошового забезпечення в розмірі 70,23 грн.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.

3. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем порушено строк звернення до суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

4. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року.

6. 13 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу.

7. 07 лютого 2018 року вказана касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі)

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, 24 липня 2014 року протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби (01 та 03 липня 2014 року) подав до Державної прикордонної служби України скаргу щодо незаконного звільнення з вимогою відмінити накази про звільнення зі служби та поновити на службі.

Листом за № 32/Л-4347 від 29 серпня 2014 року, який було отримано 08 вересня 2014 року, ОСОБА_1 було повідомлено про відмову у задоволенні скарги та роз'яснено право на оскарження вказаного рішення до суду.

25 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся із відповідною позовною заявою до Яворівського районного суду Львівської області, на підставі якої було відкрито провадження в адміністративній справі №460/3123/14-а. У період із 25 вересня 2014 року по 22 жовтня 2015 року справа знаходилась на розгляді Яворівського районного суду, Львівського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача без поважних причин у судове засідання. Повний текст ухвали суду апеляційної інстанції позивачем було отримано 02 листопада 2015 року, а 03 листопада 2015 року він повторно звернувся до Львівського окружного адміністративного суду у загальному порядку, на підставі чого було відкрито провадження у справі № 813/5993/15.

Скаржник наголошує, що у нього і його представника були поважні причини неявки у судові засідання 14 та 28 липня 2015 року при розгляді первинного позову.

Проте, судами попередніх інстанцій не було враховано вказані обставини при розгляді даної справи.

Позивач стверджує, що після отримання копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року та усунення підстав, з яких його первинний позов був залишений без розгляду, повторно звернувся до суду із аналогічним позовом, чим реалізував своє право, передбачене ч. 3 ст. 155 КАС України.

За таких обставин касатор вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Б. Доводи відповідача у справі

9. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом та розгляду даної справи судами попередніх інстанцій)

10.1. Частина перша статті 99. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

10.2. Частина третя статті 99. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

10.3. Частина четверта статті 99. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

10.4. Стаття 100. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

10.5. Пункт 9 частини першої статті 155. Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач із даним адміністративним позовом звернувся до суду 03 листопада 2015 року.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються проходження ним публічної служби та звільнення з неї 01 липня 2014 року.

Отже, позивачем було порушено місячний строк звернення до суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем порушено строк звернення до суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Доводи касаційної скарги про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки поважність причин неявки у судові засідання 14 та 28 липня 2015 року по справі №460/3123/14-а не може бути предметом дослідження у даній справі, позаяк призведе до оцінки висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у справі №460/3123/14-а.

Отже, наведені скаржником у касаційній скарзі обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду.

12. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

13. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

14. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

15. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року у справі №813/5993/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Стрелець

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх