Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.12.2018 року у справі №826/13676/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа №826/13676/15

адміністративне провадження №К/9901/13265/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року (головуючий суддя Губська Л.В., судді Ісаєнко Ю.А., Федотов І.В.) у справі №826/13676/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Національний банк України, про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене повідомленням № 3269 від 12 червня 2015 року, про визнання договору застави майнових прав від 30 грудня 2014 року № ВКЛ-2009866/S-2 нікчемним.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року, адміністративний позов - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, оформлене повідомленням № 3269 від 12 червня 2015 про визнання договору застави майнових прав № ВКЛ-2009866/1/S-2 від 30 грудня 2014 року нікчемним.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що зміна структури забезпечення за кредитним договором була здійснена без погодження НБУ та з порушенням відповідних положень договору застави майнових прав. Такі дії призвели до того, що відбулось погашення кредитної заборгованості позичальника «технічними» коштами, які фактично не належали останньому та були переуступлені на його користь. При цьому погашення кредитної заборгованості за кредитним договором відбулось не в грошовій формі, що є порушенням обмежень, встановлених постановою НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» та наказу АТ «Дельта Банк» № 2650 від 03 листопада 2014 року «Щодо стабілізації діяльності банку». Звернення стягнення на предмет застави призвели до того, що банк не отримав реальних коштів в розмірі 4 068 337 доларів США, внаслідок чого грошових зобов'язань перед іншими кредиторами стало частково неможливим.

У поданих запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» просило залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані. Зазначено, що оскільки ТОВ «Нафтогаз-Альянс» втратило можливість здійснювати постачання природного газу за договором № Г-36/12М постачання природного газу від 12 липня 2012 року, а відповідно втрачено і предмет застави за договором застави майнових прав № ВКЛ-2009866/1/S-1 від 14 лютого 2014 року. Погашення заборгованості грошовими коштами, які знаходились на рахунках АТ «Дельта Банк» відповідно до договорів банківських вкладів, жодним чином не порушує постанову НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ та наказ АТ «Дельта Банк» № 2650 від 03 листопада 2014 року, оскільки банком було отримано саме «живі» кошти, розміщені на депозитних рахунках банку, а не «технічні», як помилково зазначає відповідач.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між TOB «Нафтогаз-Альянс» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2009866/1 від 14 грудня 2012 року.

В забезпечення виконання вимог договору кредитної лінії №ВКЛ-2009866/1/S-1 від 14 грудня 2012 року між TOB «Нафтогаз-Альянс» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір застави майнових прав №ВКЛ-2009866/1/S-2 від 30 грудня 2014 року.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору застави предметом застави є майнові права на отримання грошових сум у повному обсязі, включаючи право на отримання сум наступних депозитних вкладів:

- в розмірі 44 432,00 дол. США, пені та штрафів, тощо, які існують на дату укладання цього Договору або виникнуть у майбутньому у заставодавця з договору банківського вкладу «Класичний Корпоратив» №Д-2005468/01/2109 від 25 грудня 2014 року, який укладений між заставодавцем та заставодержателем 25 грудня 2014 року та додаткових договорів до нього;

- в розмірі 2 120 000,00 дол. США, пені та штрафів, тощо, які існують на дату укладання цього Договору або виникнуть у майбутньому у заставодавця з договору банківського вкладу «КЛАСИЧНИЙ» №Д-25468/01/1086 від 30 листопада 2012 року, який укладений між заставодавцем та заставодержателем 30 листопада 2012 року, та додаткових договорів до нього;

- в розмірі 135 000,00 дол. США, пені та штрафів, тощо, які існують на дату укладання цього Договору або виникнуть у майбутньому у заставодавця з договору банківського вкладу «КЛАСИЧНИМ КОРНОРАТИВ» №Д-2010036/01/1090 від 03 грудня 2012 року, який укладений між Заставодавцем та заставодержателем 03 грудня 2012 року, та додаткових договорів до нього;

- в розмірі 998 905,00 дол. США, пені та штрафів, тощо, які існують на дату укладання цього Договору або виникнуть у майбутньому у заставодавця з договору банківського вкладу «Класичний Корпоратив» №Д- 2010036/01/2110 від 25 грудня 2014 року, який укладений між Заставодавцем та Заставодержателем 25 грудня 2014 року, та додаткових договорів до нього;

- в розмірі 770 000,00 дол. США, пені та штрафів, тощо, які існують па дату укладання цього Договору або виникнуть у майбутньому у заставодавця з договору банківського вкладу «Класичний Корпоратив» №Д-2005037/01/2107 від 25 грудня 2014 року, який укладений між заставодавцем та заставодержателем 25 грудня 2014 року, та додаткових договорів до нього

30 грудня 2014 року між TOB «Нафтогаз-Альянс» та ПАТ «Дельта Банк» були укладені договори відступлення права вимоги до депозитних договорів № Д-2005468/01/2109, № Д- 25468/01/1086, №Д-2010036/01/1090, № Д-2010036/01/2110, №Д-2005037/01/2107.

Пунктом 2 зазначених договір відступлення права вимоги визначено, що відступлення прав вимоги згідно умов цього Договору здійснюється з метою реалізації майнових прав, що є предметом застави згідно Договору застави майнових прав № BKJI-2009866/1/S-2 від 30 грудня 2014 року, який був укладений між сторонами в порядку звернення стягнення на майнові права, що є предметом застави за Договором застави.

Пунктом 3 договорів відступлення права вимоги до депозитних договорів № Д-2005468/01/2109 від 30 грудня 2014 року, № Д- 25468/01/1086 від 30 грудня 2014 року, № Д-2010036/01/1090 від 30 грудня 2014 року, № Д-2010036/01/2110 від 30 грудня 2014 року, №Д-2005037/01/2107 від 30 грудня 2014 року визначено, що договір укладений з відкладальною умовою, у зв'язку з чим, права та обов'язки сторін за цим договором настають, за умови набуття AT «Дельта Банк» права звернення стягнення на майнові права, що є предметом застави за договором застави майнових прав № BKJI-2009866/1/S-2 від 30 грудня 2014 року.

19 лютого 2015 року між TOB «Нафтогаз-Альянс» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір про розірвання кредитної лінії ВКЛ-2009866/1 від 14 грудня 2012 року та договори про розірвання депозитних договорів, відповідно до яких заборгованість TOB «Нафтогаз-Альянс» по Договору кредитної лінії ВКЛ-2009866/1 від 14 грудня 2012 року погашається за рахунок депозитних договорів № Д-2005468/01/2109, № Д-25468/01/1086, № Д-2010036/01/1090, № Д-2010036/01/2110, №Д-2005037/01/2107, що були предметом застави за Договору застави майнових прав № ВКЛ - 2009866/1/S-2 від 30 грудня 2014 року.

Довідкою № 2/01-17/2102 від 20 лютого 2015 року ПAT «Дельта Банк» повідомив TOB «Нафтогаз- Альянс», що станом на 20 лютого 2015 року TOB «Нафтогаз-Альянс» не має кредитної заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк».

На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02 березня 2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк». Тимчасову адміністрацію в ПAT «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича.

08 квітня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02 березня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» відповідно до якого тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно.

12 червня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. складено повідомлення про нікчемність договору застави майнових прав №BKЛ -2009866/1/S-2 від 30 грудня 2014 року, укладеного між TOB «Нафтогаз- Альянс» та ПАТ «Дельта Банк», в якому зазначено про те, що договір застави майнових прав № BKJI -2009866/1/S-2 від 30 грудня 2014 року є нікчемним у зв'язку з тим, що банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд зазначив, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок укладання договору застави майнових прав №BKЛ -2009866/1/S-2 від 30 грудня 2014 року банк взяв на себе зобов'язання, що потягло за собою виникнення неплатоспроможності або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, як і не надано доказів нікчемності договору.

Колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення, оформленого повідомленням про нікчемність правочину, уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року, № 819/353/16 від 04 липня 2018 року, № 802/8351/16-а від 31 жовтня 2018 року.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним і скасування, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене повідомленням № 3269 від 12 червня 2015 року, про визнання договору застави майнових прав від 30 грудня 2014 року № ВКЛ-2009866/S-2 нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Згідно зі статтею 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у справі №826/13676/15 скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду