Історія справи

Постанова КАС ВП від 13.10.2025 року у справі №420/15374/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 420/15374/23

адміністративне провадження № К/990/12142/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Соколов В.М., Кашпур О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді: Джабурія О.В., Кравченко К.В.)

у справі № 420/15374/23

за позовом ОСОБА_1

до державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)»

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. 28 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за період з 06 березня 2022 року до 16 травня 2022 року;

- зобов`язати державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» прийняти наказ про виплату, здійснити нарахування та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена Постановою № 168 за період з 06 березня 2022 року до 16 травня 2022 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44);

- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» щодо нездійснення нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік ОСОБА_1 ;

- зобов`язати державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що всупереч приписів Постанови № 168, відповідач за спірний період не нараховував позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн щомісячно. Крім того, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5 (далі - Порядок № 925/5), та наказу Міністерства юстиції України від 13 вересня 2021 року № 3226/5 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», для отримання одноразової допомоги на оздоровлення не передбачено жодної вимоги про написання рапорту особою рядового і начальницького складу, а отже така допомога також протиправно невиплачена відповідачем.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена Постановою № 168 за період з 06 березня 2022 року до 16 травня 2022 року.

Зобов`язано державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена Постановою № 168 за період з 06 березня 2022 року до 16 травня 2022 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року скасовано з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції представник позивача звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 01 грудня 2010 року по 16 травня 2022 року проходив військову службу у державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)».

8. Державна установа «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» розташована на території села Дар`ївка Херсонського району Херсонської області, яка до 11 листопада 2022 року входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 січня 2023 року).

9. З метою соціального захисту персоналу на період тимчасової окупації, а також недопущення взаємодії з представниками незаконних органів влади окупаційного режиму, наказом Міністерства юстиції України від 13 травня 2022 року № 1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території» в державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» оголошено простій до закінчення воєнного стану та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.

10. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 31 травня 2022 року № 1060/7 державна установа «Кропивницький слідчий ізолятор» здійснювала повноваження розпорядника бюджетних коштів державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» в частині проведення розрахунково - касових операцій з оплати праці за травень 2022 року.

11. На даний час державна установа «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» знаходиться на території села Дар`ївка Херсонського району Херсонської області та входить до переліку громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.

12. Після відновлення доступу до адміністративних будівель установи встановлено факт викрадення основних матеріальних цінностей та відсутність первинної документації установи, у зв`язку з чим було відкрито кримінальне провадження ЄРДР № 120222300000006029 за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України.

13. Відповідно до наказу від 11 травня 2022 року № 43/ОС позивача звільнено з військової служби за власним бажанням з 16 травня 2022 року.

14. ОСОБА_1 в період часу з 06 березня 2022 року по 16 травня 2022 року отримував щомісячне грошове забезпечення в повному обсязі, що підтверджується витягом із реєстру застрахованих осіб про виплачене грошове забезпечення за 2022 рік за формою ОК-5.

15. Згідно з витягом з наказу державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» № 5/ОС - мд від 17 січня 2022 року «про надання матеріальної допомоги» вбачається, що з урахуванням Порядку № 925/5, та на підставі рапорту ОСОБА_1 від 04 січня 2022 року було встановлено надати підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступнику начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи установи, матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення.

16. Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , єдиним місцем роботи позивача ОСОБА_1 в період часу з 06 березня 2022 року по 16 травня 2022 року є державна установа «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)».

17. Позивачу в період проходження служби з 06 березня 2022 року по 16 травня 2022 року не виплачено додаткову грошову винагороду в розмірі 30 000 грн, передбачену Постановою № 168.

18. Позивач вважає таку бездіяльність зі сторони відповідача протиправною та просить зобов`язати останнього нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена Постановою № 168 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у період з 06 березня 2022 року по 16 травня 2022 року позивач ОСОБА_1 мав підстави для отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою № 168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалась допомога в рамках програми «єПідтримка».

20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції (в частині задоволення позовних вимог; оскільки позивач не оскаржував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції не надавала оцінки відповідному рішенню в цій частині) суд апеляційної інстанції обґрунтовував власну позицію тим, що системний аналіз положень Постанови № 168 свідчить про те, що додаткова винагорода є окремим тимчасовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується під час проходження служби та виконання службових обов`язків, тобто є додатковим стимулюючим заохоченням саме за виконання службових обов`язків. В той же час доказів виконання позивачем своїх посадових обов`язків (несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо) за місцем служби у період окупації території Херсонської області, що є обов`язковою умовою для здійснення виплати додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно Постанови № 168, суду не надано. У зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, яка передбачена Постановою № 168.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Підставою перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції представник позивача вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає, що судові рішення ухвалені без врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 200/297/23, від 02 листопада 2023 року у справі № 160/11851/22 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 260/3564/22.

22. В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що державна установа «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)», в якій працював позивач на посаді заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи - начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи розташована на території села Дар`ївка, Херсонського району, Херсонської області, яка до 16 травня 2022 року входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 січня 2023 року).

23. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках програми «Підтримка» Херсонська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках програми «єПідтримка».

24. Таким чином, у період з 06 березня 2022 року по 16 травня 2022 року позивач мав підстави для отримання додаткової місячної винагороди, встановленої Постановою № 168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалась допомога у рамках програми «єПідтримка».

25. Окрім того заявник підкреслює, що положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо.

26. Тобто, Постанова № 168 (у редакції постанови від 22 березня 2022 року) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.

27. Щодо доводів відповідача про те, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а отже, за відсутності таких, підстави для нарахування та виплати такої винагороди відсутні, заявник наголошує, що це свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду

28. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, мотивуючи відзив тим, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що додаткова винагорода є окремим тимчасовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується під час проходження служби та виконання службових обов`язків, тобто є додатковим стимулюючим заохоченням саме за виконання службових обов`язків. В той же час доказів виконання позивачем своїх посадових обов`язків (несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо) за місцем служби у період окупації території Херсонської області, що є обов`язковою умовою для здійснення виплати додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно Постанови № 168, не надано. Факт отримання щомісячного грошового забезпечення, не є підставою вважати, що позивач у вказаний період був присутній на своєму робочому місці та виконував свої посадові обов`язки.

29. Крім того відповідач зазначає, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється лише на підставі наказів командирів (начальників), як і зазначено судом першої інстанції, проте у своєму рішенні суд не задовольнив вимоги позивача в частині зобов`язати державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» прийняти наказ про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена Постановою № 168.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

31. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713-IV) держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

33. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

34. Частиною першою статті 24 Закону № 2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

35. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

36. Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, як зазначено вище, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5.

37. Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

38. Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку № 925/5 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

39. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому було продовжено та триває до теперішнього часу.

40. На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, пунктом 1 якої (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

41. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

42. Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

43. У подальшому, до пункту 1 Постанови № 168 вносилися зміни, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 абзац перший пункту 1 Постанови № 168 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

44. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

45. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06 березня 2022 року «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «Підтримка» Херсонська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

46. З наведеного вбачається, що Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн щомісячно, зокрема особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

47. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 200/297/23, на яку власне і посилається заявник касаційної скарги.

48. Як зазначено вище, підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 до 16 травня 2022 року обіймав посаду заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)», розташованої на території села Дар`ївка, Херсонського району, Херсонської області.

49. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у період з 06 березня 2022 року до 16 травня 2022 року в розмірі 30 000 грн щомісячно.

50. Судом апеляційної інстанції, в свою чергу, не враховано висновки Верховного Суду, викладені у наведеній вище постанові, що призвело до скасування судового рішення, яке відповідає закону.

51. Щодо посилання суду апеляційної інстанції на те, що додаткова винагорода є окремим тимчасовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується лише під час проходження служби та виконання службових обов`язків, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2023 року у справі № 160/11851/22 вже розглянув відповідне питання, виснувавши, що у цьому випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю «проходження служби». Так, оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому відзначив, що положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Тобто, Постанова № 168 (у редакції постанови від 22 березня 2022 року) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.

52. У свою чергу, доводи відповідача про те, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а отже, за відсутності таких, підстави для нарахування та виплати такої винагороди відсутні, свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.

53. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 260/3564/22, оскільки у зазначеній справі вирішувалося питання щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, з мотивів відсутності необхідних бюджетних асигнувань. Натомість у справі, що розглядається, питання стосується права особи на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою № 168, у зв`язку з проходженням служби в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалась допомога в рамках програми «єПідтримка».Тому обставини у справі № 260/3564/22, на яку посилається скаржник, та у цій справі, не є подібними.

54. Не приймає до уваги Верховний Суд і посилання в касаційній скарзі заявника на неврахування правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 260/3564/22, оскільки спірні правовідносини не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

55. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

56. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийняте з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасоване судом апеляційної інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дяченко О.В., підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

57. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович, задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 420/15374/23 скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.М. Соколов

О.В. Кашпур,

Судді Верховного Суду