Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 826/4800/17

адміністративне провадження № К/9901/39009/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Васильєва І. А. - головуючий суддя, Судді: Хохуляк В. В., Юрченко В. П., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Енергетичної митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 (головуючий суддя Оксененко О. М., судді Губська Л. В., Федотов І. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (далі - ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна») звернулося до суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 № 903080000/2016/000138/1.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване ним рішення митного органу є необґрунтованим і таким, що прийняте в порушення норм Митного кодексу України (далі - МК України). На думку позивача, ним при митному оформленні були надані всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, не містять розбіжностей, а також у них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 22.05.2017 відмовив у задоволенні позову.

Суд обґрунтував своє рішення тим, що надані декларантом позивача документи у сукупності дають підстави для висновку про те, що заявлена митна вартість за ціною договору не базувалась на об`єктивних і документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. При цьому, суд розцінив дії митного органу щодо використання під час перевірки правильності визначення позивачем митної вартості ідентичного (того ж самого) імпортованого товару, такими, що вчинені в межах наданих повноважень та не суперечать змісту норм статті 53 МК України.

З огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявність інформації щодо митної вартості ідентичного товару (а саме того самого товару), у митного органу були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи, які, однак, надані не були, що стало підставою для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений статтями 57 і 59 МК України.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його до апеляційного суду.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.06.2017 апеляційну скаргу ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» задовольнив, скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2017 та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов і скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 № 903080000/2016/000138/1.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з огляду на досліджені матеріали справи подані позивачем для визначення митної вартості товару документи у повній мірі підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, а тому у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів та винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару в зв`язку з ненаданням всіх додатково витребуваних документів.

Також суд зауважив, що факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано товариством, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Енергетична митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що у митного органу була наявна інформація щодо іншого рівня вартості ввезеного товару, надані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності, а на вимогу митного органу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 МК України позивач таких не надав.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.07.2017 залишив касаційну скаргу відповідача без руху з наданням строку на усунення недоліків касаційної скарги, а ухвалою від 10.08.2017 відкрив касаційне провадження у зв`язку з усуненням митним органом недоліків касаційної скарги, а також відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення.

Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, у яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, наполягаючи на правильності і обґрунтованості висновків суду.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.

Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» як покупцем і компанією UAB «NAFTALITA» (Литва) як продавцем був укладений контракт від 02.06.2016 №02/06/16-NL/TAT, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а останній прийняти в травні - грудні 2016 року нафтопродукти (надалі по тексту - товар). Орієнтовна вартість товару за контрактом становить 500 000 доларів США. Умови поставки визначаються відповідно до редакції Інкотермс 2010 року. Зокрема, товар постачається у залізничних цистернах. Датою відвантаження вважається дата штампу на залізничній накладній на станції відправлення, а датою поставки - дата акта приймання-передачі товару. Кількість відвантажених нафтопродуктів фіксується у залізничних накладних. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів у строки та на рахунок, що вказані в комерційному інвойсі продавця. Валюта платежу - долари США. Найменування та кількість товару в конкретній партії, опціон, умови та строки поставки, ціна, форма оплати та вартість кожної узгодженої до поставки партії товару, а також власник товару визначаються відповідними додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до додаткової угоди від 30.06.2016 №2 до контракту № 02/06/16-NL/TAT (з урахуванням змін, внесених угодою про зміни від 29.07.2016 № 1), сторонами узгоджено, що предметом поставки є бензин неетильований АІ-92-К5-Євро в кількості 700 тонн. Поставка товару здійснюється на умовах DAP Терехівка, країна призначення: Україна, дата поставки - по 31.07.2016. Ціна товару, що постачається за цією додатковою угодою, розуміється як ціна на умовах DAP Терехівка, та встановлюється у доларах США.

Згідно з пунктами 2.3, 3.1 зазначеної додаткової угоди попередня ціна товару становить 500,47 доларів США за 1 метричну тону, відповідно попередня вартість товару складає 350 329 доларів США. Одночасно в пункті 2.2 цієї додаткової угоди сторони домовились про визначення остаточної ціни товару за формулою Цо = (Ро + 1), де: Ро - середнє арифметичне із середніх котирувань, що друкуються агентством «Argus Media» у публікаціях «Argus European Product» середня за позицією «Eurobob oxy» під заголовком «Bargest Northwest Europe» за всіма котирувальними днями за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 (включно). Оплата у розмірі 100% від попередньо вартості товару, що постачається за додатковою угодою, має бути здійснена покупцем до 15.08.2016.

В подальшому до додаткової угоди №2 від 30.06.2016р. сторони підписали доповнення від 02.08.2016 № 1, згідно з яким визначили кінцеву ціну товару на умовах DAP Терехівка за формулою Цо = (Ро + 1), а саме в розмірі 442,11 доларів США.

Відповідно до залізничної накладної від 27.07.2016 №01338971 від постачальника (республіканське дочірнє унітарне підприємство «Белорусьнефть-Транс») на адресу отримувача (ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна») 27.07.2016 прибув товар - бензин неетильований АІ-92-К5-Євро, країна походження: Республіка Білорусь, у кількості 223 148кг.

В порядку статей 259 260 МК України представником ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» подані до Енергетичної митниці ДФС України (митний пост «Полтава - енергетичний») попередня та тимчасова електронні митні декларації в режимі імпорт від 23.07.2016 №903080000/2016/001333 (типу ІМ-40 ЕЕ) та від 18.10.2016 № 903080000/2016/002080 (типу ІМ-40 ТФ), де зазначалася вартість товару (бензину неетильованого АІ-92-К5-Євро, країна походження: Республіка Білорусь, вагою брутто/нетто 223 148 кг) за такими цінами: спочатку в розмірі 500,47 доларів США згідно попереднього інвойсу від 22.07.2016 № NFT-Р24, а потім у розмірі 442,11 доларів США згідно фінального інвойсу від 02.08.2016 № NFT-66.

З метою завершення процедури митного оформлення товару декларантом позивача подані митному органу митна декларація в режимі імпорту (типу ІМ-40 ДТ) від 18.10.2016 № 903080000/2016/002080. Заявлена вартість (ціна) товару за цією митною декларацією визначена на рівні 442,11 доларів США за одиницю товару (всього 98 655,96 доларів США за товар вагою 223 148 кг). Митна вартість товару була визначена позивачем за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортовано.

Одночасно з поданням зазначених митних декларацій митному органу були подані товаросупровідні та інші документи, перелік яких вказаний в графі 44 митних декларацій, зокрема: платіжний документ від 13.07.2016 №б/н; платіжний документ від 12.07.2016 №б/н; інвойс №542; попередній інвойс №CE-GSLN-0578-PR; кінцевий інвойс №CREDIT NOTE CE-GSLN-0578-CN; розрахунок ціни 21/07-978 з котируванням Аргус; кінцевий інвойс №NFT-66; попередній інвойс №NFT-P24; контракт №02/06/16-NL/TAT; додаткова угода до Контракту №02/06/16-NL/TAT; додаток 1 до додаткової угоди 2 до контракту №02/06/16-NL/TAT; угода про зміну 1 до контракту №02/06/16-NL/TAT; угода про зміну 1 до додаткової угоди 2 до контракту №02/06/16-NL/TAT; договір про надання брокерських послуг №28; сертифікат відповідності №UA1.201.0031990-16; декларація про походження товару 3105; лист №21/07-785; паспорт якості №1560; ддекларація країни відправлення №07228/210716/0009580.

Відповідач відмовив у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, склавши картку відмови №903080000/2016/00089 у зв`язку з відсутністю повного пакету документів для здійснення митного оформлення.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення позивачем митної вартості товару за митною декларацією від 18.10.2016 №903080000/2016/002080 митний орган встановив, що документи, які були надані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, а саме - згідно з фінальним інвойсом № NFT-66 від 26.07.2016р. ціна товару складає 442,11 доларів США за тону, а згідно рахунку-фактури від 18.07.2016 № 542 ціна товару складає 452,07 євро за тону (що в перерахунку за курсом НБУ на дату оформлення тимчасової митної декларації відповідає 497,01 долар США за тону.

У зв`язку з наведеним посадовою особою митного поста «Полтава-енергетичний» Енергетичної митниці ДФС шляхом направлення електронного повідомлення від 18.10.2016 було запропоновано товариству надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з частиною третьою статті 53 МК України, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

Позивач повторно подав документи для здійснення митного оформлення, а саме: контракт від 07.07.2016 №СЕ-N/070716, укладений між CORAL ENERGY PTE LTD і UAB «NAFTALITA»; додаткову угоду від 07.07.2016 №1 до контракту від 07.07.2016 №СЕ-N/070716; лист-звернення від 09.08.2016 №21/07-1005/1 до Компанії UAB «NAFTALITA» про надання документів для остаточного оформлення вантажу; лист-звернення від 12.08.2016 №NFT-3-1208 до Компанії CORAL ENERGY PTE LTD про надання документів для остаточного оформлення вантажу; лист-відповідь від 06.09.2016 №08/139 від Компанії UAB «NAFTALITA».

31.10.2016 за результатами розгляду поданих позивачем документів митний пост «Полтава-енергетичний» Енергетичної митниці ДФС дійшов висновку про непідтвердження наданими для митного оформлення товару заявленої митної вартості в розмірі 442,11 доларів за тону та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №903080000/2016/000138/1, яким відмовив ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом та відкоригував задекларовану товариством митну вартість товару за ціною 497,11 доларів США за одиницю товару з використанням другорядного методу - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Зокрема, в графі 33 цього рішення про коригування митної вартості товарів зазначені такі обставини його прийняття: згідно з даними, що містяться в рахунку від 18.07.2016р. №542 ціна товару складає 452,07 євро за тону (що в перерахунку за курсом на дату оформлення тимчасової митної декларації відповідає 497,14 доларів США за тону), ціна товару є вищою ніж задекларований рівень митної вартості товару. Декларантом визначено митну вартість без врахування цього документу, а тому відповідно до пункту 1 частини шостої статті 54 МК України декларантом невірно проведений розрахунок митної вартості. Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути застосований, оскільки відомості не підтверджено документально та відсутні складові кінцевої ціни товару. Митна вартість товару визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі рахунку від 18.07.2016 №542, згідно з яким ціна товару складає 452,07 євро за тону (що в перерахунку за курсом на дату оформлення тимчасової митної декларації відповідає 497,14 доларів США за тону).

Того ж дня митний пост «Полтава-енергетичний» Енергетичної митниці ДФС у зв`язку з прийняттям рішення від 31.10.2016 № 903080000/2016/000138/1 склав картку відмови в прийнятті митної декларації № 903080000/2016/00089.

02.11.2016 товар випущений у вільний обіг з наданням фінансових гарантій за митною декларацією (типу ІМ-40 ДТ) №903080000/2016/002080 в порядку частини сьомої статті 55 МК України.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем при визначенні митної вартості товару було застосовано другорядний метод, оскільки основний метод не міг бути застосований у зв`язку із сумнівами митного органу щодо достовірності відомостей про митну вартість з огляду на те, що надані позивачем під час митного оформлення документи мали розбіжності та неузгодженості.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що після поставки товару сторони контракту використали погоджену формулу для визначення остаточної ціни та зробили коригування вартості товару, що зафіксовано доповненням від 02.08.2016 № 1 до додаткової угоди від 30.06.2016 №2 до контракту від 02.06.2016 №02/06/16-NL/TAT.

Суд апеляційної інстанції виснував, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи у повній мірі підтверджують усі числові значення складових митної вартості товару, відтак у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Також суд апеляційної інстанції зробив висновок, що наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом.

Проте, Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу не те, що підставою прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості стали розбіжності у наданих до митного оформлення документах, про які прямо вказано в оскаржуваному рішенні, та які стали підставою його прийняття, однак, яким суд апеляційної інстанції аналізу та оцінки не надав.

При цьому посилань на спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками оскаржуване рішення не містить, відтак, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку діям відповідача, безпідставно зазначив про таку обставину як підставу для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Разом з тим, суд першої інстанції, надаючи оцінку обставинам прийняття оскаржуваного рішення та поданим до митного оформлення документам, зазначив таке.

Митна вартість товару (бензин неетильований АІ-92-К5-Євро, країна походження: Білорусь, експортований РДУП «Белоруснефть-Транс» на користь позивача) за тимчасовою митною декларацією від 23.07.2016 №903080000/2016/001333 і митною декларацією від 18.10.2016 № 903080000/2016/002080 заявлена декларантом позивача на рівні 442,11 доларів США за тону на умовах поставки DAP Терехівка. Всього за даними цих митних декларацій позивачем задекларовано партію імпортного товару на суму 98 655,96 доларів США в обсязі 223 148 кг.

За умовами контракту від 02.06.2016 №02/06/16-NL/TAT та додаткової угоди від 30.06.2016 №2 до такого контракту (з урахуванням доповнення від 29.07.2016 №1), укладених між позивачем та компанією UAB «NAFTALITA», кінцева ціна на вказаний товар (поставка на умовах DAP Терехівка) мала визначатися в доларах США за метричну тонну; та розраховуватися за формулою з використанням середнього арифметичного значення з середніх значень котирувань, надрукованих протягом періоду з 01.07.2016 по 31.07.2016, плюс 1 долар США.

ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» було кінцевим отримувачем названого товару. Так, компанія UAB «NAFTALITA» придбала такі ж самі нафтопродукти у Сoral Energy PTE LTD (Сінгапур) на підставі контракту від 07.07.2016 № СЕ-N/070716, додаткової угоди від 07.07.2016 №1 до такого контракту, попереднього інвойсу Сoral Energy PTE LTD від 29.06.2016 №CE-GLSN-0578-PR та кредитового авіза Сoral Energy PTE LTD від 01.08.2016 №CE-GLSN-0578-CN.

За умовами додаткової угоди від 07.07.2016 № 1 до контракту від 07.07.2016 №СЕ-N/070716 та попереднього інвойсу від 29.06.2016 №CE-GLSN-0578-PR (зокрема, в тексті останнього наявні послання на додаткову угоду №1 до контракту від 07.07.2016 №СЕ-N/070716, який на той час ще не був укладений) попередня ціна товару на умовах DAP Терехівка складала 501,12 доларів США, та розраховувалася за наступною формулою: Цп = (Рп - 27,00 + Ко), де: Р(п) - середнє котирування, що друкується агентством «Argus Media» у публікації «Argus European Product», середня за позицією «Eurobob oxy» під заголовком «Bargest Northwest Europe» перед датою виставлення інвойсу і становить 510,75 доларів США за метричну тону; Ко - ставка залізничного тарифу на перевезення одної метричної тони товару від ст. Новополоцьк до ст. Терехівка для чотирьохвісних вагонів загального парку при завантаженні 50 тонн, діюча на дату відвантаження товару, розрахована із застосуванням середнього курсу долара США до білоруського рубля за травень 2016 року; сума в розмірі 27 доларів США визначена як знижка.

Кінцева ціна згідно з умовами додаткової угоди від 07.07.2016 №1 до контракту від 07.07.2016 №СЕ-N/070716 та згідно кредитового авіза від 01.08.2016 №CE-GLSN-0578-CN розраховувалася за формулою Цо = (Ро - 27,00 + Ко), та у випадку поставки товару на умовах DAP Терехівка становила 430,83 доларів США за тону.

В свою чергу Сoral Energy PTE LTD придбало вказані нафтопродукти у ЗАТ «Белорусская нефтяная компания» на підставі контракту від 16.01.2015 №9-4-12/13, додаткової угоди від 05.07.2016 №49-Н/1 та змін від 15.07.2016 №1, що вбачається зі змісту залізничної накладної від 26.07.2016 №01339045 та рахунку-фактури ЗАТ «Белорусская нефтяная компания» від 21.07.2016 №542, виставленого на користь покупця Сoral Energy PTE LTD.

Фактично за даними залізничної накладної від 24.07.2016 №01338971 та рахунку-фактури №542 (такий рахунок значиться у графі 24. залізничної накладної як товаросупровідний документ) до пункту призначення (Терехівка, Україна) зі станції відправлення Новополоцьк Білорусь відправником РДУП «Белоруснефть-транс» з ресурсу ЗАТ «Белорусская нефтяная компания» на адресу отримувача вантажу - ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» (значиться як власник вантажу) поставлений товар в обсязі 223 148 кг, аналогічний товару за контрактом від 07.07.2016 №СЕ-N/070716.

При цьому відповідно до рахунку-фактури від 21.07.2016 №542, відомості про який були у розпорядженні позивача та митного органу на момент митного оформлення імпортованого товару, ціна товару (бензин неетильований АІ-92-К5-Євро, країна походження: Білорусь, продавець - ЗАТ «Белорусская нефтяная компания», відправник - РДУП «Белоруснефть-транс», покупець - Сoral Energy PTE LTD, отримувач вантажу - ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна») становила 452,07 євро за тону (що у перерахунку на долари США за курсом НБУ станом на 02.08.2016 становило 497,14 доларів США за тону). Тобто за даними документів першого продавця за ланцюгом постачання, а також перевізного документу, постачання заявленої до митного оформлення партії імпортного товару здійснювалося на умовах поставки DAP Терехівка за ціною вищою, ніж визначена за контрактом від 02.06.2016 №02/06/16-NL/TAT кінцева ціна цього ж товару.

Документальних доказів на підтвердження того, що ціна на товар у розмірі 452,07 євро, зазначена у документах за контрактом між ЗАТ «Белорусская нефтяная компания» та Сoral Energy PTE LTD є попередньою, та, що в рахунку-фактурі від 21.07.2016 №542 і залізничній накладній від 24.07.2016 №01338971 містяться недостовірні відомості щодо ціни імпортного товари, позивач не надав.

На підставі зазначених обставин суд першої інстанції виснував, що надані декларантом позивача документи у сукупності дають підстави для висновку про те, що заявлена митна вартість за ціною договору не базувалась на об`єктивних і документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Також суд першої інстанції вірно зауважив, що з огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявність інформації щодо митної вартості ідентичного товару (а саме того самого товару), у митного органу були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.

ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» витребувані митним органом належні документи надано не було, що стало підставою для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений статтями 57 і 59 МК України.

З огляду на викладене, Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів з використанням другорядного методу (а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів) митний орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак - і про правомірність рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 №903080000/2016/000138/1.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Правильне застосування судом першої інстанції норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є помилковою.

Згідно з частиною першою статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи наведене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду від 22.05.2017 - залишенню в силі.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись статтями 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Енергетичної митниці ДФС задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2017 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк