Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2019 року

Київ

справа №464/3999/18

адміністративне провадження №К/9901/11757/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №464/3999/18

за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 17 жовтня 2018 року, постановлену суддею Теслюком Д.Ю.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів: Пліша М.А., Шинкар Т.І.

УСТАНОВИВ:

Суть спору.

17 липня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сихівського районного суду міста Львова з адміністративним позовом до адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (далі - відповідач), в якому просила визнати адміністративний протокол від 11 грудня 2017 року № 0468 та постанову адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 1 у справі про адміністративне правопорушення від 26 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 незаконними та скасувати постанову адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 1 у справі про адміністративне правопорушення від 26 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Також, позивачем подано клопотання про поновлення строку на оскарження вищезазначеної постанови, в обґрунтування якого остання вказувала, що помилилась в обчисленні строку на оскарження постанови, оскільки в один день, а саме: 29 січня 2018 року, отримала оскаржувану постанову, судову повістку Сихівського районного суду м. Львова на розгляд справи за її позовом про скасування іншої постанови про накладення стягнення, а також повістку адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на засідання 02 березня 2018 року з приводу ще іншого правопорушення. Зазначила, що у неї значно погіршився стан здоров`я через нервовий стрес, викликаний діями відповідача. Звернула увагу, що вона хворіє на цукровий діабет, який є невиліковним і кожне звернення до суду для неї є небезпечним. З врахуванням наведеного, вважає, що строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 20 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного провадження із наведеним поважних підстав його пропуску.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2018 року на підставі п.1 ч. 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву повернуто позивачу, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали, якою позовну заяву залишено без руху. В обґрунтування ухвали суд першої інстанції зазначив, що ухвалу суду від 20 липня 2018 року двічі скеровували на адресу позивача ОСОБА_1 , яка зазначена в позовній заяві, однак конверти повернулись на адресу суду із поміткою «Укрпошти» - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 14 листопада 2018 року оскаржила його в апеляційному порядку. Скаржник зазначила, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та просила ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху не отримувала, а тому була позбавлена права усунути недоліки зазначені в цій ухвалі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви №464/3999/18 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

25 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 17 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, в якій скаржник просила скасувати оскаржувані судові рішення та повернути справу до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що нею було повідомлено суд про свою адресу листування, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, за цією адресою не надходило судових рішень по даній справі, у зв`язку з чим винесені судами попередніх інстанцій судові рішення є незаконними та постановлені з порушенням норм процесуального права, в результаті чого позивача позбавлено права на судовий захист.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді (суддя - доповідач) Стрелець Т.Г., суддів: Білоус О.В., Желтобрюх І.Л. від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 17 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №464/3999/18.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року №557/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Cтрелець Т.Г. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

13 серпня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 , закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзив не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до п. 4. 5 ч. 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зауважує, що відповідно до положень ч. 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Так, згідно з ч. 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному ст. 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як слідує з матеріалів справи, копія ухвали Сихівського районного суду міста Львова від 20 липня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, направлено позивачу - ОСОБА_1 , поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням за адресою зазначеною в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Однак, відповідно до конверту з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19) встановлено, що ухвала про залишення позовної заяви без руху повернута за закінченням встановленого строку зберігання.

10 вересня 2018 року, вищезазначена копія ухвали була повторно направлена поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням на адресу позивача. Разом з тим, така не була вручена позивачу та повернута за закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

Повідомлення про зміну місця проживання (перебування, знаходження) ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, надсилання копії ухвали суду першої інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу особи, вказану останньою у адміністративному позові, є належним виконанням обов`язків судом першої інстанції щодо направлення копії судового рішення. Оскільки, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, позивачеві двічі направлялась рекомендованою кореспонденцією, яку повернуто до суду за закінченням встановленого строку зберігання, тобто з незалежних від суду причин, позивач вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Сихівського районного суду міста Львова від 20 липня 2018 року про залишення позовної заяви без руху було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 липня 2018 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75436567), а тому позивач мала можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами статті 44 КАС України.

Також, судом не встановлено обставин, які б перешкоджали позивачу ознайомитись та отримати повний текст ухвали Сихівського районного суду міста Львова від 20 липня 2018 року безпосередньо у суді першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №1740/2132/18.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, було вжито усіх можливих заходів для повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій не порушено норм процесуального права, Верховний Суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 17 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №464/3999/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду