Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №816/1001/16

адміністративне провадження №К/9901/41248/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року (суддя Катунов В.В.) у справі за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в сумі 541951,37 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року позов задоволено.

Вважаючи, що зазначена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, відповідач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

В зв'язку з відсутністю у Харківського апеляційного адміністративного суду відомостей про отримання відповідачем копії ухвали від 03 жовтня 2016 року останній відповідно до ухвали від 24 жовтня 2016 року повторно надіслав на адресу відповідача її копію та встановив інший строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали від 24 жовтня 2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

Не погоджуючись з постановленою апеляційним судом ухвалою від 19 грудня 2016 року, відповідач звернулась з касаційною скаргою, в якій посилалась на порушення судом норм процесуального права та ту обставину, що копії ухвал суду як від 03 жовтня 2016 року, так і від 24 жовтня 2016 року вона не отримувала, що, в свою чергу, позбавило її можливості виконати вимоги суду та, як наслідок, позбавило доступу до правосуддя, в зв'язку з чим просила ухвалу від 19 грудня 2016 року скасувати та направити справу до цього ж суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до апеляційної скарги встановлено статтею 187 КАС України, відповідно до частини 6 якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

За змістом частини 3 статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно із частиною 1 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху (пункт 1 частини 3 статті 108 КАС України).

Постановляючи ухвалу від 19 грудня 2016 року, Харківський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що копію ухвали від 24 жовтня 2016 року (разом з копією ухвали від 03 жовтня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху) направлено відповідачеві за визначеною нею в апеляційній скарзі адресою 26 жовтня 2016 року, що підтверджується реєстром згрупованих рекомендованих з повідомленням поштових відправлень за вказану дату, проте на момент постановлення ухвали (19 грудня 2016 року) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимоги суду щодо сплати судового збору виконані не були.

Разом з тим, в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року строк для усунення недоліків апеляційної скарги визначено тривалістю десять днів саме з моменту отримання копії ухвали, проте будь-яких відомостей щодо дати її отримання відповідачем матеріали справи не містять, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення як початку, так і закінчення перебігу зазначеного строку й, як наслідок, свідчить про передчасність постановленої апеляційним судом ухвали від 19 грудня 2016 року.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвала суду попередньої інстанції не відповідає вимогам зазначеної статті.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду