Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

13 березня 2018 року

справа №826/18812/16

адміністративне провадження №К/9901/4801/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у складі судді Аблова Є. В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Беспалова О. О., Грибан І. О., Губської О. А. у справі № 826/18812/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капитал" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Капитал" (далі по тексту - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма "С") від 22 листопада 2016 року № 0004044000 про нарахування Товариству штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 435/95 (далі по тексту - Указ № 435/95) в розмірі 2 265 600,40 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 22 листопада 2016 року № 0004044000.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності складу правопорушення - не оприбуткування готівки, а саме приховування виручки, оскільки проведення готівкових коштів через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи РРО із роздрукуванням фіскальних чеків сум розрахунків та належним заповненням у КОРО сум розрахунків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті.

Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме вимог пункту 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі по тексту - Положення № 637) та статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

25 січня 2018 року позивачем до Верховного Суду надіслано відзив на касаційну скаргу, в якому він погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Податковим повідомленням-рішенням (Форма "С") від 22 листопада 2016 року № 0004044000 за порушення п.2.6 Постанови правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 2 265 600,40 грн., відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за результатами фактичної перевірки Товариства з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, наслідки якої викладені в акті перевірки від 11 листопада 2016 року №1606/26/15/16/32381903.

29 червня 2016 року працівником позивача на підставі даних денного звіту - Z-звіту №0214 від 29 червня 2016 року до розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» КОРО № 3000168659р/2 від 30 березня 2016 року внесені записи про суми готівки («службове внесення» в розмірі 1000 грн., «службова видача» - 451206,58 грн.), суми розрахунків (в тому числі загальна сума розрахунку в розмірі 587695,94 грн., за ставкою ПДВ 20% - 4674 грн.), суму ПДВ - 697 грн. та суму коштів, видану при поверненні товару - 2913,50 грн., - підсумком за день. Попередній та наступний записи в цій КОРО вчинені за 27 червня 2016 року та 30 червня 2016 року.

При вчинені запису за 29 червня 2016 року касиром в колонці 1 «дата» допущено описку, а саме замість « 29.06.2016» зазначено « 28.06.2016» з подальшим виправленням на вірну дату, але без проставлення власного підпису.

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 435/95 передбачено застосування штрафної (фінансової) санкції за правопорушення у вигляді неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 2.6 Положення № 637, яке полягає у неповному оприбуткуванні готівкових коштів, внаслідок встановлення розбіжностей між відомостями книги обліку розрахункових операцій та Z-звіту.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлена під час перевірки податковим органом розбіжність (технічна помилка) не доводить факт неоприбуткування готівки у касі підприємства, і як наслідок спростовує правопорушення, за яке спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 826/18812/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді І. А. Васильєва

С.С. Пасічник