Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.10.2018 року у справі №2040/7617/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа №2040/7617/18

адміністративне провадження №К/9901/64810/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018 (постановлена у складі колегії Катунова В. В., Ральченка І. М., Бершова Г. Є.)

у справі № 2040/7617/18

за позовом ОСОБА_1

до Касаційного адміністративного суду

про визнання рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Касаційного адміністративного суду (далі - відповідач), в якому просив визнати незаконним судові рішення Вищого адміністративного суду України від 27.02.2017 та
17.03.2017 за його касаційними скаргами на судове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Касаційного адміністративного суду про визнання рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 - повернуто заявнику без розгляду.

Рішення апеляційного суду мотивоване порушенням позивачем порядку подання апеляційної скарги встановленого частиною 1 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) та вимог пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв після 15 грудня 2017 року).

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції Кодексу адміністративного судочинства (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року), тобто через суд першої інстанції.

Провадження в суді касаційної інстанції, короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить вказане рішення скасувати.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що позивачем було виконано вимоги статті 297 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відповідачем відзив на касаційну скаргу не поданий, що не перешкоджає її розгляду по суті.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Конституція України.

Пункт 8 частини 2 статті 129: однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

Стаття 297: апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Підпункт 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень: установити, що зміни до Кодекс адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:

до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Підпункт 15.16 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень: установити, що зміни до Кодекс адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:

до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017):

Частина 1 статті 186: апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Щодо застосування статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України та підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), колегія суддів Верховного Суду зазначає, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду на підставі підпункту
15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) у зв'язку з порушенням позивачем порядку звернення до суду з апеляційною скаргою, встановленим частиною 1 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року).

Колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо наявності у нього права, встановленого статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо звертатися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції ", "Михолапа проти Латвії"). У справах "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011 ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

У зв'язку з викладеним Суд вважає, що суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.

У зв'язку з цим, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги позивача без розгляду є помилковим.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від
22.11.2019 у справі №2040/8090/18.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова