Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа №804/2419/16

адміністративне провадження №К/9901/32082/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2017р. (суддя - Барановський Р.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017р. (судді: Щербак А.А., Баранник Н.П., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 19.04.2016р. № 98/16/10126-15/1904/02/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є замовником та суб'єктом містобудування, а тому не може бути притягнутий до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки на нього не розповсюджується дія відповідного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2017р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017р. позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладання штрафу за правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності № 98/16/10126-15/1904/02/4 від 19.04.2016р.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Державна архітектурно-будівельна інспекція України, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що згідно п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461, експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Крім того, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві є територіальним органом, який утворений як структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції без статусу юридичної особи, у зв'язку із чим не може виступати самостійним учасником адміністративного процесу.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно положень частини 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є

протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядник одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем зареєстровано подану замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой» декларацію про початок виконання будівельних робіт: "Реконструкція нежитлового приміщення (літ. А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 12" № КВ 0831607111194 від 11.03.2016р. (а.с.39-43)

Відповідачем 18.03.2016р. проведена позапланову перевірку достовірності даних, наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 0831607111194 від 11.03.2016р. на об'єкті будівництва: "Реконструкція нежитлового приміщення (літ. А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 12".

За результатами перевірки 18.03.2016р. відповідачем складено акт, яким встановлено факт експлуатації нежитлового приміщення (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 12 під заклад магазин "АТБ-маркет. Продукти 961" без прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку, чим порушено вимоги ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".(а.с.10)

Крім того, відповідачем 18.03.2016р. винесено припис, яким зобов'язано заборонити експлуатацію нежитлових приміщень (літ. А) за адресою: вул. Чороновола, 12, м. Київ з 18.03.2016р. до усунення допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та усунути допущені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 18.04.2016р.

Відповідачем 06.04.2016р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.03.2016р. на об'єкті будівництва: "Реконструкція нежитлового приміщення (літ. А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 12".(а.с.61)

За результатами позапланової перевірки 06.04.2016р. відповідачем складено акт, згідно якого позивачем вимоги припису відповідача від 18.03.2016р. не виконані, оскільки продовжується експлуатація нежитлового приміщення (літ. А) по вулиці Чорновола, 12 у Шевченківському районі міста Києва під торгівельний заклад (магазин продовольчих та непродовольчих товарів) без прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку (а.с.62-64).

За результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постановою від 19.04.2016р. № 98/16/26-15/1904/02/4, якою притягнуто позивача на підставі абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у сумі 248 040, 00 грн. (а.с.65)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивач не є суб'єктом містобудування в розумінні статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки не є замовником будівництва, а лише орендує приміщення на підставі договору № 80-2015-Нм/т від 01.12.2015р. про строкову оплатну оренду об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, буд. 12, і відповідно не несе обов'язку щодо введення орендованого майна в експлуатацію.

Згідно абз.1 п.2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995р. № 244, штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а позивач не є суб'єктом містобудування відповідно до Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та в розумінні частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" не є замовником будівництва об'єкта позапланової перевірки, оскільки відповідно до декларації про початок будівельних робіт «Реконструкція нежитлового приміщення (літ.А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. В.Чорновола, 12», замовником та особою, якою замовлено проектну документацію та подано дану декларацію до відповідача виступає - ТОВ «АТБ-торгстрой».

Крім того, суди виходили з того, що за змістом статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть нести лише ті суб'єкти, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час розгляду справи функції та повноваження територіального органу, утвореного як структурний підрозділ Державної архітектурно-будівельної інспекції України на території міста Києва здійснює Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від імені якого здійснено перевірку та прийнято оскаржувану постанову, а тому належним відповідачем у справі є саме Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є орендарем нежитлового приміщення (літ. А) по вулиці Чорновола, 12 у Шевченківському районі міста Києва, суб'єктом правопорушення, передбаченого статтею 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» позивач не виступає, а тому суди обґрунтовано прийшли до висновку щодо протиправності постанови про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, відповідно до ст. 3 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) суб'єктом владних повноважень є орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014р. № 294, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Підпунктом 6 пункту 11 цього Положення серед іншого передбачено, що територіальні органи Держархбудінспекції є юридичними особами публічного права.

В ході розгляді справи встановлено, що оскаржувану постанову винесено Куртяком Володимиром Васильовичом Головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві здійснював владні управлінські функції на виконання, в тому числі, делегованих повноважень, оскаржуване рішення носить обов'язковий характер, в зв'язку з чим відповідач відповідає поняттю суб'єкта владних повноважень, а тому доводи касаційної скарги щодо неналежного відповідача у справі не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук