Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №820/2739/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 820/2739/17

адміністративне провадження № К/9901/3673/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (суддя Заічко О. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (колегія суддів: Донець Л. О., Бенедик А. П., Мельнікова Л. В. ) у справі № 820/2739/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування повідомлень,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року Відкрите акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (після реорганізації - Публічне акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просило, скасувати повідомлення відповідача про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період червень - серпень 2017 року на загальну суму 7412,73 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у позивача відсутній обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, оскільки він не відноситься до кола наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, для яких законом передбачено таке фінансування. Вказує на те, що оплата праці наукових працівників проводилася за рахунок державного бюджету, відтак різниця пенсії має відшкодовуватись саме за рахунок бюджету. Крім того, позивач вважав, що норми Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, в контексті направлення повідомлень, не можуть бути застосовані пенсійним органом до приведення їх у відповідність до тієї редакції Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", яка діє з 01.01.2017.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 20 березня 1996 р. №397-п було наказано створити на базі Харківського державного науково - дослідного та проектно - конструкторського інституту "Енергопроект" відкрите акціонерне товариство.

Вказаний наказ було видано у відповідності до Указу Президента України "Про міри по забезпеченню прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26 листопада 1994 року № 699/94, Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" та плану приватизації, що підлягає погодженню з Кабінетом Міністрів України.

Згідно відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 18.04.1996 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект".

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем - правонаступником Харківського державного науково - дослідного та проектно - конструкторського інституту "Енергопроект" до органів Пенсійного фонду України було надано довідки про підтвердження наукового стажу працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, на підставі яких їм були призначені наукові пенсії.

Слобожанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова на адресу позивача надавались повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за червень 2017 року, липень 2017 року та серпень 2017 року на загальну суму 7412,73 грн.

Позивач, не погодившись з зазначеними повідомленнями звернувся з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не є бюджетною установою, а тому на нього розповсюджуються положення частини 6 ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" №848-УШ, яка набрала чинності з 01.01.2017, та була чинною на час винесення спірних повідомлень, згідно якої різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до частини 6 ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини зазначає наступне.

У відповідності до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13.12.1991 (в редакції після внесення змін ~law10~ від 06.04.2000 (який набув чинності з 16.05.2000), визначено механізм відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Так, вказаною нормою було передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується наступним чином: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам сплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

26.11.2015 був прийнято новий Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII, який врегулював питання фінансування різниці між сумами пенсій.

~law15~ визначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Відповідно до ~law16~ різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до ~law17~, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною 9 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Згідно з пунктами 5,10,11 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень частиною 9 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з частиною 9 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

До приведення законодавства України у відповідність із частиною 9 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить частиною 9 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Питання, не врегульовані частиною 9 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вирішуються відповідно до законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року № 472 "Про реалізацію пункту 5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" установлено, що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" (далі - Порядок №372).

Пунктом 2 цього Порядку №372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

У пунктах 5,8,9 Порядку №372 передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до ~law29~, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Ці підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.

Якщо підприємство є правонаступником підприємства, робота на якому дає право на призначення наукової пенсії та яке до перетворення перебувало на госпрозрахунковій формі фінансування, то вищезазначена різниця фінансується за рахунок коштів правонаступника.

Різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Верховний Суд України у постанові від 5 червня 2012 року у справі №21-78а12 зазначив, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації Державного підприємства у Відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Виходячи з аналізу розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII, з 1 січня 2017 року приписи Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, діють та мають застосовуватися в частині, що не суперечить приписам статті 37 нового Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII.

З копій розпоряджень про призначення пенсій та розрахунку стажу роботи убачається, що пенсіонери ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які були працівникам Державного підприємства Харківський державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут та зазначені у повідомленнях за червень - липень 2017 року, отримують пенсію за віком відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року №1977-XII.

Таким чином, оскільки вказаним працівникам було призначено наукову пенсію відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, то позивач, як правонаступник підприємств, на яких зазначеними особами набутий науковий стаж, має обов'язок відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII та згідно з Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 в частині, що не протирічить йому.

Аналогічні висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №804/6818/17, від 15 серпня 2019 року у справі №816/931/17, від 17.06.2020 у справі № 820/2272/17.

В зв'язку з тим, що ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" не є бюджетною установою, отже відноситься до кола суб'єктів, на яких покладений обов'язок щодо відшкодування витрат з фінансування різниці в пенсіях, призначених особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах, відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Слобожанське ОУПФ м. Харкова правомірно направило позивачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за червень - серпень 2017 року на загальну суму 7412,73 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на недоліки в оформленні відповідних повідомлень та дії органу Пенсійного фонду України щодо несвоєчасного надіслання повідомлень, оскільки вказане не спростовує наявність у підприємства обов'язку відшкодування відповідної різниці пенсії.

Вказана позиція також вказана в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 820/829/17.

На противагу встановленим судами попередніх інстанцій обставин позивачем жодних доказів не надано, будь-яких доречних аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій