Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2018 року

м. Київ

справа № 489/1079/17

адміністративне провадження № К/9901/43873/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2017р. (головуючий суддя - Кирильчук О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р. (судді - Джабурія О.В., Вербицька Н.В., Крусяна А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.11.2016р. №91/2 про повернення 146866,11 грн переплати пенсії.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем прийнято рішення про утримання надміру виплаченої йому пенсії, оскільки його статус особи евакуйованої із зони відчуження (міста Чорнобиль) у 1986 році не підтверджено. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки при призначення пенсії ним надано довідку, видану йому виконавчим комітетом Київської обласної ради народних депутатів від 24.08.1991р. №57570, яка підтверджує його евакуацію з міста Чорнобиль у 1986 році. Будь-яких зловживань зі свого боку та надання недостовірних даних не вчиняв, а тому жодних правових підстав для прийняття спірного рішення та стягнення переплати пенсії немає.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 14.11.2016р. №91/2.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що у довідці, наданій позивачем для призначення пенсії, вказано дату евакуації з міста Чорнобиля 05.05.1986р., проте за відомостями його трудової книжки позивач у період з 26.04.1984р. по 25.04.1987р. працював у м. Мєгіон Російської Федерації, відомостей про відсутність на робочому місці та перебування в цей час в м. Чорнобиль відсутні.

Крім того, відповідач вказує на те, що на засіданні Комісії Київської обласної державної адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження у 1986 році позивачу не підтверджено статус особи, евакуйованої із зони відчуження, а довідку про евакуацію від 24.08.1991р. №57570 визнано безпідставно виданою.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 10.03.2004р. по 30.11.2012р. отримував пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».

Згідно довідки виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 24.08.1991р. №57570 позивач станом на 26.04.1986р. фактично проживав і був прописаний у АДРЕСА_1, та відповідно до встановленого порядку був евакуйований 05.05.1986р.

Згідно витягу з протоколу засідання Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 30.08.2012р. №162 позивачу не підтверджено статус особи, евакуйованої із зони відчуження, не підтверджено проживання у м. Чорнобилі на момент аварії на ЧАЕС та евакуацію у встановленому порядку, а довідку про евакуацію від 24.08.1991р. №57570 визнано безпідставно виданою, у зв'язку з чим виплату позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю припинено з 01.12.2012р.

Згідно з рішенням відповідача від 14.11.2016р. №91/2 за період з 10.03.2004р. по 30.11.2012р. за позивачем утворилась переплата пенсії у розмірі 146866,11 грн у зв'язку із наданням недостовірних даних на підтвердження статусу особи евакуйованої із зони відчуження, яка підлягає поверненню відповідно до вимог частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність довідки про евакуацію від 24.08.1991р. №57570, виданої виконавчим комітетом Київської обласної ради народних депутатів, в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії з 10.03.2004р. не наведено, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що вказаний у частині першій статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, а зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Водночас пенсіонер не несе відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що наявні у справі докази не дають підстав для висновку про доведеність наявності зловживань з боку позивача при наданні у 2004 році до управління Пенсійного фонду довідки про евакуацію, або його вини у її підробці чи причетності до внесення до неї недостовірних відомостей, відсутні докази того, що переплата пенсії стала наслідком зловживань саме з боку позивача.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи доказів виплати позивачу пенсії надміру у зв'язку із зловживаннями з його боку чи подання недостовірних даних страхувальником встановлено не було, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Крім того, в ході розгляду справи не було надано доказів скасування довідки про проживання та евакуацію позивача з Чорнобильської зони саме у зв'язку із зловживаннями з його боку.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко