Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2018 року у справі №815/2844/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №815/2844/16

адміністративне провадження №К/9901/31513/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-споруджувальна-торгівельна організація» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (судді: Вербицька Н.В. (головуючий), Джубарія О.В., Крусян А.В.) у справі №815/2844/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-споруджувальна-торгівельна організація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-споруджувальна-торгівельна організація» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2016 № 0000011402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на 437 002,00 грн та за штрафними санкціями на 109 251,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «Констракшн Лайн» мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями з контрагентом є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

4. Рішення суду обґрунтовано реальністю операцій позивача з його контрагентом, що підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову Товариства відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність реальних правових наслідків господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Констракшн Лайн», що підтверджується вироком Київського районного суду м.Харкова від 13.05.2016 у справі № 640/11397/15-к, який набрав законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2016.

8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 17.02.2016 № 872/1553-22-03/34319596, оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 під час проведення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ "Констракшн Лайн", під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень, грудень 2014 року на загальну суму 437 002,33 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з ТОВ "Констракшн Лайн" з виконання підрядних будівельних робіт не спричинили настання реальних правових наслідків, що виключає право позивача на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями, оскільки наявне кримінальне провадження відносно вказаного контрагента за ознаками кримінальних правопорушень передбачених статтями 205 та 212 Кримінального кодексу України.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Констракшн Лайн" в межах договорів про виконання підрядних будівельних робіт.

В підтвердження реальності господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем було надано копії первинних документів, зокрема, договори, акту прийому - передачі матеріалів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, договір відступлення права вимоги.

Також судом апеляційної інстанції встановлена, наявність вироку Київського районного суду м.Харкова від 13.05.2016, що набрав законної сили, у справі № 640/11397/15-к, яким до кримінальної відповідальності притягнутий, в тому числі, ОСОБА_1 (особа, яка залучила до злочинної діяльності особу, що була директором контрагента) за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.1 ст.205 (фіктивне підприємництво), ст.358 Кримінального кодексу України.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх порушення та порушення норм процесуального права, що полягає у неврахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суд помилково дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентом, оскільки у позивача наявні первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, зазначає про індивідуальну відповідальність платника податків.

11. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

12.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

12.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

13. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

13.1. Стаття 1.

13.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

13.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

13.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

13.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

14. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

14.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

14.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

16. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

17. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

18. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

19. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

22. Розв`язуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо не підтвердження фактичного здійснення операцій з придбання послуг та товарів, з огляду на відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів для проведення відповідних видів робіт, а також наявності кримінальних справ відносно контрагента ТОВ "Констракшн Лайн" та інших контрагентів по ланцюгу постачання, а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72 86 Кодексу адміністративного судочинства України щодо оцінки доказів та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати податковий кредит за такими операціями.

23. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення з огляду на наявність вироку Київського районного суду м.Харкова від 13.05.2016 по справі № 640/11397/15-к, який набрав законної сили та яким до кримінальної відповідальності притягнутий, гр. ОСОБА_1 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.1 ст.205 (фіктивне підприємництво), ст.358 Кримінального кодексу України.

Колегія суддів вважає такий висновок правильним з огляду на те, що вищезазначеним вироком, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину, зокрема згідно вказаного вироку гр. ОСОБА_1 визнаний винним у створенні фіктивного підприємства ТОВ "Констракшн Лайн", яке він 02.04.2014 за матеріальну винагороду зареєстрував на іншу особу ( ОСОБА_2 ), матеріали якої виділені в окреме провадження (на момент розгляду справи в суді касаційної інстанції відносно гр. ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявний вирок від 22.03.2017). Вироком також встановлено, що особа, на яку зареєстровано підприємство, отримуючи щомісячно от ОСОБА_1 винагороду 1500 грн, діяла виключно з корисливих мотивів і не мала жодних намірів здійснювати будь-яку фінансово-господарську діяльність та виконувати адміністративно-розпорядчі функції у якості службової особи підприємства. Вказана особа, будучі матеріально зацікавленою ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що очолюване нею підприємство не може здійснювати законну підприємницьку діяльність, передала ОСОБА_1 всі реєстраційні документи та печатку ТОВ "Констркшн Лайн". Таким чином, дії посадової особи контрагента позивача, якого не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких Товариством сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних у той самий період, в якому встановлено факти вчинення злочину та підписані директором ТОВ "Констркшн Лайн" ОСОБА_2 , який не мав наміру проводити законну підприємницьку діяльність, а отже такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою, та як наслідок не можуть визнаються такими, що посвідчують факт придбання робіт (послуг). Отже, є безпідставним формування даних податкового обліку на підставі таких не належно оформлених первинних документів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Оцінка доказів судом апеляційної інстанції зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства (ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України), надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як Товариством так і контролюючим органом.

25. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, натомість позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України ,у редакції на час прийняття рішення) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку за господарськими операціями з ТОВ "Констркшн Лайн".

26. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-споруджувальна-торгівельна організація» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-споруджувальна-торгівельна організація» залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 у справі №815/2844/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду