Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №820/19313/14

касаційне провадження №К/9901/9422/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 (головуючий суддя - Самойлова В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 (головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді: Курило Л.В., Русанова В.Б.) у справі №820/19313/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари» до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Приватне акціонерне товариство «Люботинський завод «Продтовари» звернулося до адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0003432101, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку (лікеро-горілчана продукція) на суму 2 878 058,08 грн., в т.ч., за основним платежем - 2 302 446,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 575 611,62 грн.; від 21.10.2014 №0003442101, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку (лікеро-горілчана продукція) на суму 45 248,84 грн., в т.ч., за основним платежем - 36 199,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 049,77 грн.; від 21.10.2014 №0003452101, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку (виноробна продукція) на суму 8 403,75 грн., в т.ч., за основним платежем - 6 723 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 680,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не допущено порушень вимог податкового законодавства; позивачем правильно класифіковано вироблену товариством алкогольну продукцію «вермут з коньяком» згідно з УКТ ЗЕД та відповідно правильно сплачено акцизний податок з виробленої продукції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015, адміністративний позов задоволено.

Судами першої та апеляційної інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що за результатами проведеної фактичної перевірки, оформленої актом від 20.08.2014 №170/20-40-21-01-12/24486154, контролюючим органом прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення. Підставою для їх прийняття слугували висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: у звіті за травень не зазначені дані щодо обсягів придбання та використання у виробництві виноматеріалів виноградних, чим порушено вимоги статті 16 ; порушено вимоги абзацу 18 статті 11 щодо маркування вермутів, а саме: на контретикетках не вказувалась інформація про те, що до основного складу компонентів напою входить вода; порушено вимоги статті 10, а саме підприємством придбавались виноматеріали без наявності якісного посвідчення виробника; встановлено факт понаднормативних втрат продукції у кількості 591, 49 дал, з них 356, 42 вермутів з коньяком, які вироблені з використанням води, та 235, 07 дал вермутів без використання води; встановлено, що за період з 01 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року підприємством вироблено та реалізовано 53 391, 9 дал вермутів з коньяком в асортименті на суму 7 782 805, 80 гри., з яких 31 559, 4 дал на суму 4 506 670, 80 грн. вироблено з використанням води при приготуванні купажу; встановлено, що за період з 02 квітня 2014 року по 29 червня 2014 року підприємством реалізовано 631 188 пляшок вермутів з коньяком в асортименті місткістю 0,5 л з марками акцизного податку з вказаною на них ставкою акцизного податку 1, 43 грн.; порушено вимоги керівного нормативного документу КД У 0001150-15.9-2:2010 Інструкція по проведенню інвентаризації на підприємства виноробної промисловості щодо термінів та процедури проведення інвентаризації виноробної продукції, списання виробничих втрат.

Такі висновки ґрунтуються на тому, що по технології приготування алкогольних напоїв, що вироблялись позивачем під загальною назвою «вермут з коньяком», не можуть бути віднесені до виноробної продукції - вина ароматизовані або вермути (код 2205 УКТЗЕД), оскільки до їх складу у якості інгредієнта входить вода. Такі напої, на думку відповідача, віднесені до категорії лікеро-горілчаних напоїв (код 2208 УКТЗЕД). Донарахування податковим органом зроблено на підставі того, що підприємство сплачувало акцизний податок при виробництві вермутів з коньяком в асортименті за ставкою 2,86 грн. за 1 літр, а повинно було сплачувати за ставкою 56,42 грн. за 1 літр. Також у ході перевірки встановлено, що на підприємстві ведеться неналежний облік документів, зокрема, при розрахунках втрат продукції у виробництві.

Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що у періоді, який перевірявся, товариство здійснювало випуск вермутів з коньяком в асортименті, які згідно всіх дозвільних, нормативних та технологічних документів, що регулюють випуск такої продукції, віднесені до товарної позиції 2205 згідно УКТ ЗЕД. Відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України акцизний податок з продукції за кодом 2205 УКТ ЗЕД обчислювався за ставкою 2,86 гривень за 1 літр як і було здійснено позивачем. Контролюючим органом у межах перевірки не витребовувались від позивача документи пов'язані з оформленням списання втрат продукції.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області подала касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем невірно класифіковано виноробну продукцію за кодом УКТ ЗЕД, що призвело до заниження акцизного податку у перевіряємому періоді; товариством не надавались до перевірки документи пов'язані з оформленням списання втрат продукції.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами установлено, що основним видом діяльності Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари» є виробництво та реалізація алкогольних напоїв, яка включає в себе і діяльність з виробництва та реалізації вермутів з коньяком в асортименті. Право підприємства на виробництво «вермутів з коньяком» в асортименті у перевіряємому періоді підтверджується: ліцензією на право виробництва алкогольних напоїв № 585 терміном дії з 24.01.2012 по 24.01.2017; додатком до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв № 585, який засвідчує отриманий дозвіл виробництво вермутів з коньяком «Смородина», «Слива», «Полуниця», «Персик», «Малина», «Кава», «Журавлина», «Горобина», «Вишня», «Абрикос», «Апельсин», «Ананас» згідно ТУ У 15.9-24486154-027:2009 ВЕРМУТИ З КОНЬЯКОМ; атестатом виробництва вермутів з коньяком в асортименті від 16.01.2012 року (№ІІАЗ.007.0010-12); технічними умовами «Вермути з коньяком» ТУ У 15.9.-24486154-027:2009 від 15.10.2009; сертифікатом відповідності вермутів з коньяком вимогам ТУ У 15.9-24486154-027:2009 «Вермути з коньяком. ТУ» від 24.01.2014, зареєстрованим в реєстрі за № ІІА 1.007.Х000499- 14.

З матеріалів справи вбачається, що у 2009 році ПАТ «Люботинський завод «Продтовари» розроблено технічні умови «Вермути з коньяком» ТУ У 15.9-24486154-027:2009, які затверджені Міністерством аграрної політики України за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України та Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкового адміністрації України.

На момент затвердження технічних умов «Вермути з коньяком» був чинним Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 № 822 (надалі - ДКПП ДК 016-97).

Під час розробки та затвердження зазначених технічних умов виробнику (ПАТ «Люботинський завод «Продтовари») згідно ДКПП ДК 016-97 присвоєно код продукції -15.95.10, який відповідає продукція «Вермути та вина ароматизовані». Крім того, зазначені технічні умови передбачали використання при виробництві вермутів з коньяком у якості одного з інгредієнтів води підготовленої.

На момент затвердження та погодження Департаментом по контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України від вказаного державного органу не надходило зауважень щодо змісту технічних умов (в тому числі в частині використання при виробництві вермутів води, та в частині віднесення вказаної до коду ДКПП 15.95.10).

Тобто, всі технічні умови, в тому числі і ті, в яких передбачено використання при виробництві вермутів з коньяком у якості одного з інгредієнтів води підготовленої, затверджені компетентним державним органом.

Відповідність продукції, що виготовляється позивачем згідно ТУ У 15.9.-24486154-027:2009 «Вермути з коньяком. ТУ», коду ДКПП 15.95.10 підтверджена Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики України при видачі атестату виробництва (зареєстрований в реєстрі системи сертифікації УкрСЕПРО 16 січня 2012 року № ПАЗ.007.0010-12.)

Після набуття чинності Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (який введено в дію Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України № 457 від 11.10.2010, органом сертифікації було внесено зміни до атестату виробництва вермутів та замінено код ДКПП 15.95.10 на код ДКПП 11.04.10.

Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - ДКПП ДК 016:2010), згідно Загальних положень цього нормативного документу - є систематизованим зведенням назв угруповань продукції та послуг кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації.

Основними завданнями Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016:2010 є виконання комплексу облікових функцій щодо продукції та послуг у межах робіт стосовно державної статистики; складання міжгалузевого балансу виробництва й розподілу продукції та послуг відповідно до системи національних рахунків; забезпечення функціонування системи оподаткування суб'єктів господарювання; проведення зіставлення національних статистичних даних з даними країн Європейського Союзу; використання кодів продукції та послуг в нормативних документах і сертифікатах відповідності.

Під кодом 11.04.10 згідно ДКПП ДК 016-2010 зазначається продукція «Вермут та інші ароматизовані вина зі свіжого винограду», яка відповідає коду товарної позиції згідно УКТЗЕД 2205 «Вермут та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматичних екстрактів».

Зазначений код ДКПП 15.95.10 (11.04.10) вказаний у сертифікаті відповідності №ІІА1.007.Х000499-14, який виданий органом сертифікації 24 січня 2014 року (а.с.58, томі І).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

04.12.2009 Харківською торгово-промисловою палатою надано експертний висновок № 1611/09 (а.с.65-66, том І), згідно якого вермути з коньяком в асортименті згідно ТУ У 15.9-24486154-027:2009 віднесені до коду 2205 10 19 00 (вермути та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів; у посудинах місткістю 2 л або менше; з фактичною концентрацією спирту 18 об.% або менше) та до коду 2205 10 90 00 (вермути та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів; у посудинах місткістю 2 л або менше; з фактичною концентрацією спирту більше як 18 об.%).

Враховуючи наведене, компетентним державним органом затверджено технічні умови, відповідно до яких вермут з коньяком в асортименті віднесено до товарної позиції 2205 згідно УКТ ЗЕД, що також підтверджується експертним висновком Харківської торгово-промислової палати.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що у перевіряємому періоді позивач здійснював випуск вермутів з коньяком в асортименті, які, згідно всіх дозвільних, нормативних та технологічних документів, що регулюють випуск такої продукції, віднесені до товарної позиції 2205 згідно УКТ ЗЕД.

Згідно підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний податок з продукції за кодом 2205 УКТ ЗЕД обчислювався за ставкою 2,86 гривень за 1 літр, як і було обчислено позивачем, що підтверджується актом перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0003432101, яким товариству донараховано акцизного податку (лікеро-горілчана продукція) на суму 2 878 058,08 грн., у т.ч., за основним платежем - 2 302 446,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 575 611,62 грн.

Також перевіркою встановлено, у перевіряємому періоді товариством списано 591, 49 дал продукції, з них 356, 42 вермутів з коньяком, які вироблені з використанням води, та 235, 07 дал вермутів без використання води. Втім, товариством до перевірки не надано документів первинного обліку на підставі яких здійснювався розрахунок та списання втрат продукції у виробництві, а отже за висновком контролюючого органу, втрати у кількості 591, 49 дал є понаднормативними втратами у виробництві.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та підпункту 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з підпунктом 14.1.26 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України виноробна продукція - вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід;

Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку; акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.145, підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб'єкти господарювання сплачують акцизний податок у розмірі, визначеному законом.

Згідно з підпунктом 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 цього Кодексу, є об'єктом оподаткування акцизним податком.

У свою чергу, відповідно до пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у пункті 216.3 статті 216 цього Кодексу, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з пунктом 214.6 статті 214 цього Кодексу (пункт 214.7 статті 214 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 216.3 статті 216 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо: а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим; б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» від 07.08.2001 № 940 було доручено Державній податковій службі забезпечити виконання завдань щодо реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації, зокрема: затвердження норм втрат та виходу спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, порядку їх розроблення і застосування, погодження стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво зазначеної продукції.

Відповідно до підпункту 1.1.2 пункту 1.1 Норм втрат сировини при виробництві виноробної продукції, затверджених ДААК Державної податкової адміністрації України 12.04.2004, фактичні втрати визначаються шляхом проведення інвентаризації та порівняння фактичної наявності сировини або виноробної продукції з даними бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат є об'єктом оподаткування акцизним податком. Фактичні втрати визначаються шляхом проведення інвентаризації.

Контролюючий орган вказує на те, що позивачем в порушення вимог Інструкції по проведенню інвентаризації на підприємствах виноробної промисловості КДУ00011050-15.9-2:2010, не проводив щомісячної інвентаризації, на підставі якої визначаються щомісячні втрати. Також до перевірки суб'єктом господарювання не надано зведеного розрахунку гранично допустимих втрат винопродукції при технологічній обробці (форма П-51), звіти про роботу цеху розливу, звіти про рух виноматеріалів, коньячних спиртів та коньяків України по формі №П-40, журнали ТХМК-4 «Хімічний контроль», журнали обліку руху вино продукції і відходів виноробства по формі П-10, а отже має місце факт неналежного оформлення документів первинного обліку, зокрема, при розрахунку втрат продукції у виробництві.

Під час перевірки головним бухгалтером підприємства (а.с. 21, том І) та директором (а. 71-73, том ІІ) надавались пояснення у яких вказувалось про те, що облік винопродукції у виробництві ведеться по спрощеній системі, у зв'язку з чим, не здійснюється облік внутрішнього переміщення сировини, матеріалів, комплектуючих та готової продукції та не оформлюються документи складського обліку.

Зазначені обставини безпідставно залишені судами попередніх інстанції без уваги, що призвело до неповного з'ясування обставин у справі.

Скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0003442101 та №0003452101 суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки доводам контролюючого органу про неналежне ведення підприємством первинного обліку документів, зокрема, при розрахунку втрат продукції у виробництві.

Таким чином, всупереч вимогам частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судами не забезпечено активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи.

Згідно частини 2 статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, постановлені у справі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2014 №0003442101 та №0003452101 підлягають скасуванню, а справа у цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у цій частині з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Зокрема, суду необхідно встановити яким чином здійснюється облік на підприємстві втраченого підакцизного товару (продукції); чи є списана товариством у перевіряємому періоді продукція у кількості 591 дал понаднормативними втратами у виробництві у розумінні наведених норм, а також перевірити правильність донарахування контролюючим органом грошових зобов'язань з акцизного податку згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 21.10.2014 №0003442101 та №0003452101.

В іншій частині постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі №820/19313/14 скасувати в частині задоволених позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2014 №0003442101, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку (лікеро-горілчана продукція) на суму 45 248,84 грн., в т.ч., за основним платежем - 36 199,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 049,77 грн. та від 21.10.2014 №0003452101, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку (виноробна продукція) на суму 8 403,75 грн., в т.ч., за основним платежем - 6 723 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 680,75 грн.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі №820/19313/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк