Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №804/10941/15 Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №804/10...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №804/10941/15

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №804/10941/15

касаційне провадження №К/9901/13436/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 (Головуючий суддя - Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі №804/10941/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд» звернулося до адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 03.06.2015 №110110000/2015/000028/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 03.06.2015 №110110000/2015/00032.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції у межах спірних правовідносин установлено, що 03.06.2015 з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару (навісного сільськогосподарського обладнання для оброблення ґрунту ґрунтофрези 100 DW 150R 260 шт. на загальну суму 18200 доларів США) декларантом було подано до митного органу МД за №110110000/2015/000843. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів. Під час здійснення митного контролю митним органом було надіслано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів згідно переліку, втім листом декларант проінформував митний орган про неможливість подання таких у встановлений строк. За результатами розгляду МД та доданих до неї документів, посадовою особою митного органу складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 03.06.2015 №110110000/2015/00032, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2015 №110110000/2015/000028/1. Митну вартість ввезеного товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари. Декларант скористався правом визначеним пунктом 2 частиною третьою статті 52 Митного кодексу України та 03.06.2015 задекларував зазначений вантаж, а митний орган випустив товару у вільний обіг за МД №110110000/2015/000851. В подальшому позивачем надано до митного органу додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, однак органом доходів і зборів за результатами їх розгляду відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару, про що декларанта було повідомлено листом від 28.07.2015 №1740/10/04-50-25-02.

Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом митної вартості, безпідставно визначивши митну вартість за резервним методом, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не спростовані наданими до митного оформлення документами.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходи з того, що в ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів органом доходів і зборів встановлено, що документи, надані на підтвердження митної вартості задекларованого товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. З огляду на те, що встановлені у ході митного контролю розбіжності та відсутність усіх відомостей щодо складових митної вартості товарів декларантом не спростовані, відповідач обґрунтовано здійснив коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд» подало касаційну скаргу, у якій просило Верховний Суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач надав відповідачу достатній перелік документів, які в своїй сукупності спростовують сумніви органу доходів і зборів у достовірності наданої декларантом інформації. Розбіжності, на наявність яких вказував відповідач, були усуненні позивачем шляхом надання пояснень та підтверджуючих документів. Подані до митного оформлення документи у своїй сукупності та взаємозв'язку між собою дозволяють дійти висновку про те, що у відповідача не було підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки відсутні доведені підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідач скористався своїм правом та подав до суду заперечення на касаційну скаргу, у яких з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано, що декларантом одночасно із МД №110110000/2015/000843 від 03.06.2015 було подано органу доходів і зборів наступні документи: міжнародну автомобільну накладну № 0000721 від 28.03.2015, коносамент NAB21507H863 від 09.02.2015, калькуляцію транспортних витрат від 02.06.2015, довідку від 03.02.2015, прайс від 09.01.2015, висновок ТПП ГО-1824 від 02.06.2015, пропозицію від 09.01.2015, інвойс 14RDWD041-1 від 13.01.2015, пакувальний лист від 13.01.2015, додаток 2015-1В від 12.01.2015, контракт № RD/7 від 12.01.2015, договір комісії № 138-К від 01.07.2015, договір про перевезення №26/06/14 від 26.06.2014, сертифікат про походження товару G154401820561251 від 19.03.2015, екологічна декларація № 16984 від 25.03.2015.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Обставини справи свідчать, що в ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів органом доходів і зборів було встановлено, що документи, надані на підтвердження митної вартості задекларованого товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, у зв'язку з чим було додатково витребувано додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації країни відправлення.

Позивачем листом було проінформовано митний орган про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений частиною третьою статті 53 Митного кодексу України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України.

В подальшому листом №129 від 23.07.2015 позивач для підтвердження заявленої митної вартості товару надав до митниці додаткові документи, а саме: інвойс №HS0072 від 26.03.2015, акт виконаних робіт від 26.03.2015, звіт комісіонера від 15.06.2015, платіжне доручення в іноземній валюті № 238 від 19.06.2015, МД №110110000/2015/000642 від 23.04.2015, МД №110110000/2015/0007700 від 22.05.2015, специфікацію № 2015-1А від 12.01.2015 до контракту № RD/7 від 12.01.2015.

За результатами розгляду вказаних документів орган доходів і зборів повідомив позивача про відсутність підстав для визнання задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, з посиланням на наявність у документах розбіжностей та відсутності в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема: за митною декларацією від 03.06.2015 №110110000/2015/000843 декларантом заявлено товар, імпортований на суму 18200 дол. США, в той час, згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 19.06.2015 року №238 сплачено суму 111800,00 дол. США. У платіжному дорученні міститься посилання на специфікації від 12.02.2015 №2015-1А (на суму 234000,00 дол. США) та №2015-1В (на суму 18200,00 дол. США). Зазначені розбіжності, на переконання митного органу, унеможливлюють підтвердження сплаченої суми з партією товару, що оцінюється; згідно акту виконаних робіт від 26.03.2015 та рахунку-фактури від 26.03.2015 №HS0072 компанії «HD Logastic Management» загальна вартість перевезення п'яти 40-футових контейнерів склала 8000,00 дол. США (1600 дол. США - вартість перевезення одного 40-футового контейнера). При здійсненні розрахунку декларантом за митною декларацією від 03.06.2015 №110110000/2015/000843 до митної вартості товару включено транспортну складову у розмірі 832,00 дол. США. Вказаний рівень транспортної складової не визначений документами компанії-виконавця «HD Logastic Management». Враховуючи зазначене, відсутнє підтвердження заявленого декларантом рівня транспортної складової митної вартості у розмірі 832,00 дол. США. Також у своєму листі митниця вказала на те, що висновок експерта ТПП ґрунтується на інформації сайту мережі Інтернет made-in-china.com без зазначення даних, використаних для проведення аналізу та розрахунків, що унеможливлює проведення обчислення формування митної вартості товару, що оцінюється, з урахуванням періоду та умов поставки, якісних характеристик товару.

Судом першої інстанції встановлено, що для підтвердження ціни товару, що сплачена, позивачем до митного органу були подані документи, з яких вбачається, що найменування товару, загальна кількість, ціна одиниці товару, загальна вартість, зазначена у специфікації №2015-1В, співпадає з даними, зазначеними в інвойсі №14RDWD041-1, прайс-листі, комерційній пропозиції, підтверджена копією митної декларації країни відправлення, висновком експерта ТПП та звітом комісіонера комітенту. Із документів, які підтверджують транспортування товару, вбачається, що витрати на транспортування позивачем зазначались з урахуванням того, що у товарній партії, ввезеної за коносаментом №NAB21507H863, крім ґрунтофрез, транспортувався товар - трактори для сільгоспробіт у кількості 260 шт., частина яких оформлена у митному відношенні за МД №110110000/2015/000642 (52 шт.), №110110000/2015/000770 (52 шт.), а частина знаходиться на зберіганні на митному ліцензійному складі (МД №110110000/2015/000519 від 30.03.2015).

Також позивачем підтверджено відсутність витрат підприємства на перевантаження вантажу у ході перевезення шляхом подання до митниці довідки про транспортні витрати від 26.03.2015; довідки транспортної компанії про перевантаження від 27.03.2015; інвойсу (рахунок-фактура) №HS0072 від 26.03.2015. Вантаж у ході перевезення не страхувався, що підтверджується заявкою підприємства на доставлення вантажу від 03.02.2015 та довідкою про транспортні витрати від 26.03.2015.

В спростування доводів митного органу щодо непідтвердження декларантом заявленої до митного оформлення митної вартості товару за основним методом судом вірно зазначено про те, що в платіжному дорученні в іноземній валюті №238 від 19.06.2015 зазначено, що сплата 111800,00 дол. США здійснюється за контрактом №RD/7 від 12.01.2015, специфікаціями №2015-1А, №2015-1В від 12.01.2015, митними деклараціями №000642 від 23.04.2015, №000770 від 22.05.2015, №000851 від 03.06.2015. З оформлених митницею митних декларацій №110110000/2015/000642, №110110000/2015/000770, №110110000/2015/000851 (а.с. 25, 54-61) вбачається, що загальна вартість товарів, зазначених в них, складає 111800,00 дол. США. Тобто сума, зазначена в платіжному дорученні, повністю співпадає з загальною сумою вартості товарів за зазначеними деклараціями, у т.ч., з вартістю товару у сумі 18200,00 дол. США оформленим за МД №110110000/2015/000851. Таким чином, орган доходів і зборів маючи у своєму розпорядженні оформлені МД мала можливість здійснити перевірку числового значення суми сплати.

Що стосується доводів митниці про невідповідність інформації про витрати на транспортування партії товару на суму 832,00 дол. США та наданого інвойсу №HS0072 на суму 8000 дол. США то судом першої інстанції вірно зазначено, що транспортна складова у розмірі 832,00 дол. США зазначена декларантом у відповідності до положень Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, відповідно до яких, якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляється між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів. Як вбачається із коносаменту на партію товару, митної декларації країни експорту, платіжних документів, копій оформлених митних декларацій №110110000/2015/000642, №110110000/2015/000770 разом з товаром «грунтофрези», задекларованим за МД №110110000/2015/000851, в зазначених контейнерах ввезено на митну територію України і інший товар «трактори» у кількості 260 шт., які були оформлені згідно МД №110110000/2015/000998, №110110000/2015/001211, №110110000/2015/001438. Відповідно, декларантом розподілено витрати на транспортування між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів (загальна сума транспортних витрат за вказаними МД склала 7 168 дол.США (1433,60*5). Таким чином, залишок транспортних витрат на спірний товар - грунтфрез складає 832,00 дол. США (8000 дол. США - 7 168 дол.США), як і було зазначено декларантом.

Судом першої інстанції також обґрунтовано відхилені зауваження митниці щодо експертного висновку, оскільки такий не відноситься до основних документів, які підтверджують митну вартість товару, і такий висновок носить виключно консультаційний характер.

Судом апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції не спростовані висновки суду щодо необґрунтованості сумнівів митного органу в правильності визначення митної оцінки товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що товариством при здійсненні митного оформлення товару були надані всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд, враховуючи статті 49, 52, 53, 58 Митного кодексу України, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд» підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За вказаних обставин постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 344 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі №804/10941/15 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 у даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати