Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.02.2019 року у справі №807/89/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 лютого 2019 року

справа №807/89/16

адміністративне провадження №К/9901/40131/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у складі судді Шешеня О.М.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у складі колегії суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Святецького В.В.

у справі № 807/89/16

за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»

до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області

про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії податкового органу (після часткової зміни предмету позову) по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води за період з 1 грудня 2012 року по 31 серпня 2014 року.

21 червня 2016 року Закарпатський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, в задоволенні позову відмовив, виходячи з того, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки не повинні розглядатись як підстава для визнання спірного наказу протиправним.

У грудні 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

У січні 2018 року відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, доводи якого збігаються з доводами, викладеними в судових рішеннях.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Відповідачем 23 листопада 2015 року винесено наказ № 476 про проведення на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України документальної невиїзної перевірки підприємства з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 1 грудня 2012 року по 31 серпня 2014 року, початок перевірки 10 грудня 2015 року.

На підставі наказу № 476 відповідачем винесено повідомлення від 23 листопада 2015 року 20/15-0, згідно якого зазначено, що документальна невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 1 грудня 2012 року по 31 вересня 2014 року буде проведена 10 грудня 2015 року за адресою м. Ужгород, вул. Загорська, 10 а.

Вказані наказ та повідомлення позивачем отримано 30 листопада 2015 року.

14 грудня 2015 року податковим органом винесено наказ № 512 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 1 грудня 2012 року по 31 серпня 2014 року, початок перевірки 16 грудня 2015 року, термін 5 робочих днів.

Наказ про проведення перевірки отримано позивачем під розписку 14 грудня 2015 року.

Вказані обставини не є спірними між сторонами. Накази № 476 від 23 листопада 2015 року та № 512 від 14 грудня 2015 року в судовому порядку не оскаржено.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводилась з 16 грудня 2015 року по 22 грудня 2015 року, за її результатами податковим органом складено акт за №1038/07-14-15-0/03344326 від 29 грудня 2015 року, в якому зафіксовано порушення граничного строку сплати (перерахування) податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ.

Результати вказаної перевірки в даному судовому провадженні не оскаржуються.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Як встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття наказу) камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Обставини для проведення документальної позапланової перевірки перелічені в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В свою чергу, відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що вчинені суб'єктом владних повноважень дії на виконання передбачених законом завдань та у відповідності до визначеного порядку, є правомірними і такими, що відповідають порядку проведення позапланової невиїзної перевірки у відповідності до статті 79 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що позивачем не оскаржено накази про проведення перевірки, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, стосовно того, що перевірка податковим органом призначена та проведена на законних підставах.

Суд вважає, що самі по собі дії по проведенню перевірки не породжують певних правових наслідків для суб'єкта господарювання, та не можуть бути оскаржені окремо.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 807/89/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер