ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2019 року

Київ

справа №820/2003/17

адміністративне провадження №К/9901/43986/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 (суддя Білова О. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (судді: Калитка О. М. (головуючий), Калиновський В. А., Кононенко А. С. ) у справі №820/2003/17 за позовом Приватного підприємства "Юнісвіт" до Сумської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "Юнісвіт" (далі - позивач, ПП "Юнісвіт") звернулося до суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000026/2 від 03.04.2017 та №UA805180/2017/000057/2 від
19.04.2017, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/201700027 та №UA805180/2017/00058, прийнятих щодо нього.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням положень чинного законодавства України, зокрема частини 3 статті 53, частини 1 статті 55 та частини 2 статті 55 Митного кодексу України, та зазначає про порушення процедури витребування додаткових документів при розмитненні вантажів та безпідставність твердження відповідача про те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
25.10.2017 адміністративний позов задоволено, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов скасовано.

4. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Як встановлено судами попередніх інстанцій ПП "Юнісвіт" звернувся до Сумської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, що поставлялися йому на виконання умов Контракту №UL2/217 від 02.02.2017, укладеного між позивачем та компанією LUCKY EXPORT, відповідно до умов якого компанія LUCKY EXPORT зобов'язується поставити позивачу товари в асортименті, а позивач зобов'язується оплатити товар згідно з умовами даного контракту.

Як вбачається з умов Контракту №UL2/217 від 02.02.2017 поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі (інвойсі).

З інвойсів, наданих компанією LUCKY EXPORT, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010", тобто компанія LUCKY EXPORT взяла на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Відповідно до статті 2 контракту №UL2/217 від 02.02.2017 загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці, складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

З інформації, зазначеної в інвойсах на відповідні партії товару, вбачається, що партії товару, які підлягали поставці, складаються з товару у асортименті, загальною вартістю 8 571,00 доларів США та 8 062,50 доларів США відповідно.

Під час судового розгляду справи встановлено, що компанія LUCKY EXPORT передала товар, визначений інвойсами перевізнику, що підтверджується коносаментами, зі змісту яких вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов контракту №UL2/217 від 02.02.2017 прибуде до порту призначення (м. Одеса) контейнерами, які вказано в інвойсах.

Судом також встановлено, що кількість та вартість товару, що поставляється, зазначена у видаткових накладних, які підтверджують, що на виконання Контракту №UL2/217 від 02.02.2017 здійснюється поставка товару у асортименті, загальною вартістю 8 571,00 доларів США та 8 062,50 доларів США. Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано перевізником для доправлення його до Сумської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.

Позивачем при поданні ВМД №UA805180.2017.004510 від 03.04.2017 та №UA805180.2017.005384 від 18.04.2017 митну вартість товару було визначено за основним методом - за ціною контракту.

При цьому на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту №UL2/217 від 02.02.2017, декларантом було подано копії наступних документів: контракт №UL2/217 від 02.02.2017; інвойси; пакувальні листи до інвойсів; видаткові накладні; відвантажувальні специфікації; листи компанії LUCKY EXPORTS №170220/2 від 10.03.2017 та №170309/2 від
23.03.2017, які вказують на той факт, що посередницькі послуги при здійсненні поставки товару за інвойсом №LUK000170220 від 20.02.2017 та №LUK000170309 від
09.03.2017 не залучалися, що свідчить про відсутність у позивача договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, листи №170220/4 від 10.03.2017 та №170309/4 від 23.03.2017, відповідно до змісту яких платежі від третіх осіб в рамках контракту №UL2/217 від 02.02.2017 не отримувалися, що свідчить про відсутність у позивача рахунків про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), а також звіти про оцінку майна на підтвердження вартісних та якісних характеристик товару, який було поставлено виконання умов контракту №UL2/217 від 02.02.2017.

За наслідками розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов контракту №UL2/217 від 02.02.2017, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000026/2 від 03.04.2017 та №UA805180/2017/000057/2 від
19.04.2017, якими збільшено суми митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів, на 181868,03 грн та 206856,51 грн відповідно.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000026/2 від
03.04.2017 та №UA805180/2017/000057/2 від 19.04.2017 відповідачем вказується, що для підтвердження митної вартості товарів у позивача було витребувано додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків суду першої та апеляційної інстанції про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані позивачем документи не підтверджували заявлену митну вартість товару. Також відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням другорядного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, а тому відповідачем використана наявна в органу Державної фіскальної служби інформація щодо раніше визначених митних вартостей, які є вищими, ніж заявлена. Крім того, зазначає, що при проведенні аналізу документів, поданих до митного оформлення встановлено, що позивачем не подано документів, які б підтверджували витрати на навантаження, та доставки товарів до порту відправки. До того ж, позивач не виконав вимог митного органу щодо надання документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим унеможливив застосування митним органом основного методу визначення митної вартості товару, і тому митний орган застосував другорядний метод відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України.

9. Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

10.1. Пункт 23 частини першої статті 4.

Митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

10.2. Пункт 29 частини першої статті 4.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

10.3. Частина перша стаття 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII Митний кодекс України та цією главою.

10.4. Частина друга статті 52.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

10.5. Абзац 3 пункту 2 частини третя стаття 52.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митний кодекс України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до Митний кодекс України.

10.6. Частина перша статті 53.

У випадках, передбачених Митний кодекс України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

10.7. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у Митний кодекс України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

10.8. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

10.9. Частина шоста стаття 53.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

10.10. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

10.11. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у Митний кодекс України.

10.12. Частина перша статті 55.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених Митний кодекс України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

10.13. Частина друга статті 55.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених Митний кодекс України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митний кодекс України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 Митний кодекс України або до суду.

10.14. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

10.15. Частина десята статті 58.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

10.16. Частина перша статті 257.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

11. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631

11.1. Пункт 4.4.

Відмова у прийнятті митної декларації для оформлення. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав: МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ; ЕМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом. У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою органу доходів і зборів відповідно до розділу VII цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

22. Партії товару, які було поставлено на виконання умов контракту №UL2/217 від
02.02.2017 та за митним оформленням (випуском) якої звернувся Позивач поставлялися за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".

Відповідно до змісту "Інкотермс 2010" Правил ІСС для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, CFR (cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому продавець зобов'язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.

Враховуючи вказані положення, у розумінні "Інкотермс 2010" термін "Фрахт" включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв'язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця. Базис поставки не зобов'язує жодну із сторін здійснювати страхування товару, що поставляється від ризику випадкового знищення чи загибелі.

Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту №UL2|217 від 02.02.2017 такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на навантаження, доставку товару до порту призначення та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

23. Щодо твердження відповідача про застосування контролюючим органом методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних товарів, а не резервного методу, як встановлено судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне, приписами частини 3 статті 57 Митного кодексу України визначена черговість застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів, де передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Як вбачається з матеріалів справи, в рішенні про корегування митної вартості контролюючим органом обґрунтовано неможливість застосування другорядних методів, таких як на основі віднімання вартості товарів (в), на основі додавання вартості (г), що в силу вимог МК України непотрібне в разі застосування як стверджує відповідач, методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (б). Крім того, як вбачається з рішення суду першої інстанції в судовому засіданні представник відповідача не надав відповіді на питання чим обумовлена неможливість застосування визначення митної вартості товарів за другорядними методами - за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що дало можливість суду апеляційної інстанції дійти обґрунтованого висновку про застосування контролюючим органом резервного методу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

25. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 52, 53, 54, 55, 58, 257 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі №820/2003/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду