ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 вересня 2018 року

справа №815/6105/17

адміністративне провадження №К/9901/56987/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи № 815/6105/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД"

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у складі судді Тарасишина О.М.

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів Яковлєва О.В., Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

23 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року № 0007564910, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунку у банку, за липень 2017 року у сумі 2 487 026 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 243 513 грн., з мотивів протиправності його прийняття.

02 березня 2018 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року в частині суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 2 219 588 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) стосовно взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Профітплюс» у сумі 1 109 794 грн.

23 липня 2018 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги відмовити у повному обсязі.

01 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Одеського окружного адміністративного суду № 815/6105/17.

30 серпня 2018 року до Верховного Суду справа № 815/6105/17 надійшла до Верховного Суду.

Відзив податкового органу на касаційну скаргу позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У вересні-жовтні 2017 року посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків щодо правомірності нарахування суми від'ємного значення, за результатами якої складено акт від 19 жовтня 2017 року № 98/28-10-49-14/20936229 (далі - акт перевірки).

09 листопада 2017 року на підставі акта перевірки, за результатами процедури адміністративного оскарження та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України начальником податкового органу прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0007564910 за порушення підпункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунку у банку, за липень 2017 року у сумі 2 487 026 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 243 513 грн.

Підстава застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням не визначена.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у податковій декларації за липень 2017 року з додатками Товариством визначено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 4 641 305 грн., з них за травень 2017 року 3 065 400 грн., та 1 575 905 грн. за квітень 2017 року.

Висновками акта перевірки встановлено завищення платником податків від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту липня 2017 року з податку на додану вартість на загальну суму 2 487 026 грн. 07 коп., що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника банку за липень 2017 року на загальну суму 2 487 026 грн. 07 коп.

Склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення доводиться відповідачем висновком про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем та Товариствами з обмеженою відповідальністю «Ліга Торг», «Ларгон» та «Профітплюс».

На думку податкового органу, позивачем завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2017 року по виписаних податкових накладних на адресу Товариств з обмеженою відповідальністю «Ліга Торг», «Ларгон» та «Профітплюс» на загальну суму 2 487 026 грн. 07 коп., з них 187 938 грн. за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга Торг», 79 500 грн. - з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгон», 2 219 588 грн. - з Товариством з обмеженою відповідальністю «Профітплюс».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції з зазначеними контрагентами виникли за наслідком реалізації позивачем продукції власного виробництва (кришки для закривання банок 1-82).

Факт здійснення позивачем сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаними операціями та наявність руху коштів не є спірними у цій справі.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги у частині, суди попередніх інстанцій висновувалися з часткової протиправності податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року № 0007564910 внаслідок підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Профітплюс», на підставі яких платником податків сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині, суди висновувалися з часткової правомірності спірного податкового повідомлення рішення, внаслідок доведення податковим органом нереальності господарських операцій платника податків з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Ліга Торг», «Ларгон».

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті187, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, частини 2 статті 5, статті 172, 247 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник вказує, що судами помилково виділено позовні вимоги без ухвалення відповідного процесуального рішення, а також, що судами не повно з'ясовано обставини справи. Позивач зазначає, що відповідачем не надано розрахунку зменшення суми бюджетного відшкодування, крім того, в основу податкового повідомлення-рішення покладено, серед іншого, норми закону, які є визначеннями понять, а не складом податкового правопорушення.

Позивач вважає помилковим висновки судів попередніх інстанцій, що обрив «ланцюга» постачання та відсутність матеріальних і трудових ресурсів є свідченням нереальності господарських операцій. Зазначає, що в матеріалах справи наявні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які свідчать про рух активів, отримання коштів, виникнення зобов'язань, зміну власного капіталу, чим підтверджується фактичне здійснення господарських операцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 року 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, відтак Верховний Суд зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неповноту дослідження судами попередніх інстанцій доказів на предмет встановлення певних обставин.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

ОЦІНКА ДОВОДІВ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

а) Нормативне регулювання

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначають варіанти дій платника податків у разі декларування ним від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Вказаним положенням кореспондують приписи пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до яких, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, серед іншого, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

При цьому податкове повідомлення-рішення, за змістом абзацу п'ятого пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, має містити підставу зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, посилання на норму цього Кодексу відповідно до якої був зроблений розрахунок суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Щодо нереальності господарських операцій.

Нереальність правочинів щодо поставки товарів Товариствами з обмеженою відповідальністю «Ліга Торг», «Ларгон» встановлена судами попередніх інстанцій на підставі того, що їх здійснення не підтверджено за ланцюгом постачання, що вказані товариства не мають достатньої кількості матеріальних і трудових ресурсів для ведення господарської діяльності.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що нереальність операцій позивача підтверджується також тим, що в матеріалах справи довіреність на отримання товару від позивача, підписана директором контрагента, а саме ОСОБА_1 В свою чергу, згідно наявних у матеріалах справи витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана особа не перебувала та не перебуває на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Торг»

Щодо нереальності операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгон», то судами попередніх інстанцій встановлено, що перевезення спірного товару згідно наданої товарно-транспортної накладної здійснювалось перевізником ОСОБА_2. Проте у зібраних матеріалах справи відсутній договір щодо надання відповідних послуг з перевезення, а у наданих товарно-транспортних накладних не зазначено відомостей щодо точної адреси пункту розвантаження, а також відомостей щодо часу навантаження та розвантаження товару.

Наявна в матеріалах справи довіреність на отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» підписана директором контрагента ОСОБА_3 В свою чергу, згідно наявної у матеріалах справи копії службової записки від виконуючого обов'язки заступника начальника четвертого відділу міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби, директор ТОВ «Ларгон» заперечує свою причетність до діяльності останнього.

Верховний Суд не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено первинні документи податкового та бухгалтерського обліку за вказаними операціями, надано оцінку їх відповідності вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не зазначено про наявність будь-яких невідповідностей.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що непідтверження операцій за ланцюгом постачання, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом не є свідченням нереальності господарських операцій за умови її підтвердження іншими належними і допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому. Сумніви і припущення податкового органу не можуть бути покладені в основу висновків акта перевірки.

Судами попередніх інстанцій у судових рішеннях наведені доводи на підтвердження нереальності, які взагалі не були покладені в основу винесення податкового повідомлення-рішення і не містилися в акті перевірки, а саме відсутність у посадових осіб контрагентів повноважень на видачу довіреності на прийняття товару.

Дискреційні повноваження щодо витребовування доказів надано суду на підставі статей 9, 80, 300, 306 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду судами попередніх інстанцій). Їх реалізація пов'язана із забезпеченням повного і всебічного встановлення обставин справи. При цьому обставини, що входять до предмету доказування у конкретній справі не можуть бути ширшими, ніж ті, що встановлені у акті перевірки та покладені в основу винесення спірного податкового повідомлення рішення.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги, що податкове повідомлення-рішення, як спосіб реалізації владних управлінських функцій податкового органу, має відповідати приписам статті 58 Податкового кодексу України і містити в собі підставу зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, посилання на норму Податкового кодексу України, відповідно до якої був зроблений розрахунок суми зменшення бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, а не просто сукупність норм, які визначають окремі поняття або загальні положення.

в) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Суд вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та неправомірно відмовили у задоволенні позовних вимог в частині оцінки операцій платника податків з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Ліга Торг» та «Ларгон» на підставі повно і всебічно встановлених обставин справи.

Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 815/6105/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09 листопада 2017 року № 0007564910 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за липень 2017 року у сумі 267 438 грн. та застосування штрафних (фінансові) санкції у розмірі 133 717 грн. та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 815/6105/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер