Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року

Київ

справа №820/1847/17

адміністративне провадження №К/9901/24373/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

У травні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області далі - ГТУЮ у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення порушення арбітражним керуючим ОСОБА_2 абзацу 2 частини першої статті 38 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII), яке міститься у акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 24 квітня 2017 року № 21 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» (далі - ВАТ «ІТРЗ»); скасувати припис про недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень від 25 квітня 2017 року №8, який винесений на підставі акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 24 квітня 2017 року №21.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскільки в його діяльності як арбітражного керуючого були відсутні порушення чинного законодавства під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ «ІТРЗ», про що ним повідомлялося відповідача письмово з наданням копій відповідних документів, то дії ГТУЮ у Харківській області щодо встановлення порушення ним абзацу 2 частини першої статті 38 Закону №2343-XII, яке міститься у акті позапланової невиїзної перевірки і припис про недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень є протиправними. Вказував, що якщо й були допущені які-небудь порушення то не ним, а попередніми арбітражними керуючими, а відтак він не може нести відповідальності за дії, які ним не вчинялись.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року позов задоволено частково. Скасовано припис про недопущення повторних порушень від 25 квітня 2017 року №8, винесений ГТУЮ у Харківській області за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2, згідно з актом перевірки від 24 квітня 2017 року № 21. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог і в цій частині постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення апеляційного суду в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених судами фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №216, виданого Міністерством юстиції України 20 лютого 2013 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 3 грудня 2014 року у справі №Б-39/02-09, ВАТ «ІТРЗ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Припинено процедуру санації ВАТ «ІТРЗ». Припинено повноваження керуючого санацією боржника ОСОБА_3 Визнано ВАТ «ІТРЗ» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ВАТ «ІТРЗ» арбітражного керуючого ОСОБА_3

Крім того постановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо».

Пунктом 9 резолютивної частини цієї постанови зобов'язано ліквідатора (ОСОБА_3 в строк до 3 грудня 2015 року виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2015 року у справі №Б-39/02-09 усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_3 від виконання повноважень ліквідатора ВАТ «ІТРЗ», призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2

ГТУЮ у Харківській області на підставі листа слідчого СУ ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 від 21 лютого 2017 року №3890/119-24/2017, доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 7 березня 2017 року №298/4741-0-32-17/9.4, листа ТОВ «Укрпромінвест-груп» від 27 лютого 2017 року та доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 14 березня 2017 року №338/4741-0-32-17/9.4, проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №Б-39/02-09 про банкрутство ВАТ «ІТРЗ».

Згідно з повідомленням ГТУЮ у Харківській області від 20 березня 2017 року №16 предметом перевірки визначено: додержання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону №2343-XII та іншого законодавства з питань банкрутства, зокрема щодо продовження здійснення господарської діяльності банкрутом, а саме: укладання договорів та додаткових угод до них на ремонт тягового рухомого складу в 2015-2016 роках, зобов'язання ВАТ «ІТРЗ» згідно додаткових угод та додатків до Договору від 18 червня 2014 року №П/Т-14678/НЮ, укладеного між РФ «Південна залізниця ПАТ «Українська залізниця», виконання капітальних ремонтів згідно Договору підряду (виконання робіт) від 2 квітня 2015 року №2 на підставі Договору від 18 червня 2014 року №П/Т-14678/НЮ, укладеного між ВАТ «ІТРЗ» та РФ «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», щодо передачі в 2015-2016 роках в оренду виробничих приміщень та обладнання банкрута ТОВ «ВІТ ІТРЗ», щодо продовження виконання обов'язків працівниками відділу технічного контролю ВАТ «ІТРЗ», зокрема ОСОБА_5, використання службовими особами ТОВ «ВІТ ІТРЗ» клейм, які ідентифікують ВАТ «ІТРЗ», щодо проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута та інших питань, порушених у листі слідчого СУ ГУПНУ в Харківській області Бояренка А.Ю. від 21 лютого 2017 року №3890/119-24/2017; щодо використання у господарській діяльності банкрута майна, співвласником якого є ТОВ «Укрпромінвест-груп» на праві спільної часткової власності , а саме:

нежитлових приміщень малярного відділення під літ. «У1», заг. пл. 2368,00 кв.м., адреса: Харківська обл., м. Ізюм:, в'їзд Ювілейний, 1, 267/10000 частин;

нежитлових приміщень товарного цеху з побутовими приміщеннями під літ. «Р-2Н2», заг. пл. 2843,00 кв.м., адреса: Харківська обл., м. Ізюм, в'їзд Ювілейний, 1, 320/10000 частин;

нежитлових будівель, корпусних ходових частин площею 16428,2 кв.м., під літ. «О-1Н», площа 13256,9 кв.м., підстанції під літ. « 01-2Н», площею 957,6 кв.м., адміністративної будівлі і побутових приміщень КХЧ, під літ. « 02-3Н», площею 1443,1 кв.м., вентиляційної будівлі під літ. « 03-211», площею 594,9 кв.м., переходу під літ. « 04-1Н» площею 175,7 кв.м., адреса: Харківська обл., м. Ізюм, в'їзд Ювілейний, 1, 1 852/10000 частин;

щодо перешкоджання в'їзду уповноваженим особам ТОВ «Укрпромінвест-груп» на територію цілісного майнового комплексу банкрута та інших питань, порушених у листі ТОВ «Укрпромінвест-груп» від 27 лютого 2017 року.

За результатами проведеної перевірки комісією в діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 виявлені порушення приписів абзацу 2 частини першої статті 38 Закону №2343-XII, про що складено Довідку від 12 квітня 2017 року №15.

Позивачем, на викладені у Довідці від 12 квітня 2017 року №15 висновки, надані заперечення від 19 квітня 2017 року №01-20/06.

24 квітня 2017 року комісією складений акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №21 (далі- акт перевірки).

За результатами перевірки, які зафіксовані в акті перевірки, комісією при проведенні позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2, виявлені порушення ним приписів абзацу 2 частини першої статті 38 Закону №2343-XII. Усунення виявлених порушень є неможливим.

Вказаний висновок зроблений відповідачем з наступних підстав.

Як вказано в акті перевірки, за результатами оцінки заперечень, наданих арбітражним керуючим ОСОБА_2, комісією зроблено висновок, що вони не спростовують висновків комісії про порушення абзацу 2 частини першої статті 38 Закону №2343-XII, оскільки не надано доказів того, що виконання послуг з капітального ремонту вузлів, агрегатів та лінійного обладнання тягового рухомого складу та підряду є закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, а також того, що ці договори мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані.

Також арбітражним керуючим ОСОБА_2 надані виписки банку за особовим рахунком ВАТ «ІТРЗ», відповідно до яких банкрут протягом 2016 року отримував грошові кошти за ремонтні роботи обладнання та колісних пар, що підтверджує висновки комісії щодо продовження здійснення господарської діяльності у 2015 та 2016 роках після призначення 25 листопада 2015 року арбітражного керуючого ліквідатором ВАТ «ІТРЗ».

25 квітня 2017 року ГТУЮ у Харківській області винесено припис №8 про недопущення повторних порушень. У приписі зазначено, що згідно з актом перевірки від 24 квітня 2017 №21, виявлено порушення абзацу 2 частини першої статті 38 Закону №2343-XII. Вирішено винести арбітражному керуючому ОСОБА_2 припис щодо недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що вчиняючи відповідні правочини, арбітражний керуючий діяв виключно на виконання вимог Закону №2343-XII щодо збереження і захисту майна банкрута.

Суд апеляційної інстанції, скасувавши постанову суду першої інстанції, виходив з того, що виконання умов за договорами підряду протягом двох років після визнання ВАТ «ІТРЗ» банкрутом, з метою збереження та захисту його майна, не відповідає вимогам Закону №2343-XII.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасним з огляду на таке.

Законом №2343-XII встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини другої статті 102 Закону №2343-XII позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства.

Відповідно до статті 106 Закону №2343-XII та пунктів 3, 9 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №395, наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 липня 2013 року за №1113/23645; далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1.3. Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

За правилами пунктів 2.1. - 2.3. Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Згідно з пунктом 6.9. Порядку у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - розпорядження).

Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис (підпункт 6.9.1 пункту 6.9 Порядку).

Відповідно до пункту 6.12. Порядку у приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень.

Як вбачається з довідки ГТУЮ у Харківській області від 12 квітня 2017 року №15 підставою для висновків про допущені позивачем порушення стали, зокрема, ті обставини, що 18 червня 2014 року між ДП «Південна залізниця» та ВАТ «ІТРЗ» в особі керуючого санацією ОСОБА_3 укладено договір №ПТ-14678/НЮ на виконання послуг з капітального ремонту вузлів, агрегатів та лінійного обладнання тягового рухомого складу. Строк дії договору до 31 грудня 2016 року.

Додатком №1 до договору №ПТ-14678/НЮ погоджено проведення у 2014-2016 роках капітального ремонту вузлів, агрегатів та лінійного обладнання ТРС, а саме: колісних пар, блоку дизеля 5Д49, МОП ВЛ-11 та МОП 2ТЕ-116.

До договору №ПТ-14678/НЮ ліквідатором ОСОБА_3 укладено додаткову угоду від 27 лютого 2015 №1 та додаткову угоду від 20 травня 2015 року №2, додаткову угоду від 16 листопада 2015 року №3.

Ліквідатором ОСОБА_2 укладено додаткову угоду від 11 грудня 2015 року №4 до договору № ПТ-14678/НЮ у зв'язку з утворенням ПАТ «Українська залізниця».

Як зазначено комісією в довідці, згідно копії протоколу №1 засідання комітету кредиторів ВАТ «ІТРЗ» від 18 грудня 2015 року комітетом кредиторів вирішено не розривати договір №ПТ-14678/НЮ та зобов'язано ліквідатора підготувати пакет пропозицій на 2016 рік, оскільки отримання коштів за цим договором є єдиним джерелом проведення ліквідаційної процедури та погашення вимог кредиторів, зокрема кредиторів із заробітної плати.

Також, вже після отримання згоди комітету кредиторів на продовження договору №ПТ-14678/НЮ, ліквідатором ОСОБА_2 укладено додаткову угоду від 31 грудня 2015 року №5 до цього договору, додаткову угоду від 6 квітня 2016 року №6, додаткову угоду від 22 листопада 2016 року №7.

Також 2 квітня 2015 року між ВАТ «ІТРЗ», в особі ліквідатора ОСОБА_3, та ТОВ «ВП ІТРЗ», в особі директора ОСОБА_6, укладено Договір підряду №2 (на виконання робіт), предметом якого є ремонт колісних пар тягового рухомого складу. Додатками від 2 квітня 2015 року №1 та від 27 травня 2015 року №2 до цього Договору складені протоколи погодження ціни на виконання послуг з капітального ремонту вузлів, агрегатів та лінійного обладнання ТРС на 2015 рік.

1 грудня 2015 року до вказаного Договору укладено Додаткову угоду №1 щодо зміни преамбули договору стосовно того, що ВАТ «ІТРЗ» діє в особі арбітражного керуючого ліквідатора ОСОБА_2, предмету договору та строку договору - до 1 квітня 2016 року.

Додатковою угодою від 3 квітня 2016 року №2 до договору строк дії договору змінено - до 31 грудня 2016 року.

Додатковою угодою від 16 грудня 2016 року №2 до договору внесено зміни до протоколу погодження ціни на виконання послуг з капітального ремонту вузлів, агрегатів та лінійного обладнання ТРС на 2016 рік.

Договори від 18 червня 2014 року №ПТ-14678/НЮ та від 2 квітня 2015 року № 2 припинені 31 грудня 2016 року.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 38 Закону №2343-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Апеляційний суд помилково не звернув увагу, що предметом договорів, на які посилається ГТУЮ у Харківській області як на підставу продовження виробничого циклу з виготовлення продукції боржника є те, що виконавець зобов'язується у 2014-2016 роках надати замовнику послуги з капітального ремонту вузлів, агрегатів та лінійного обладнання тягового рухомого складу згідно додатку №1 «Проведення у 2014-2016 роках капітального ремонту вузлів, агрегатів та лінійного обладнання», та надання послуг з ремонту колісних пар тягового рухомого складу, що є предметом договору підряду від 2 квітня 2015 року № 2 (на виконання робіт).

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суд першої інстанції встановив, що договорів, предметом яких було виробництво товарів (продукції) ВАТ «ІТРЗ», ліквідатором ОСОБА_2 не укладалось, а тому посилання відповідача в оскаржуваному приписі на абзац 2 частини першої статті 38 Закону №2343-XII щодо незакінчення технологічного циклу з виготовлення продукції, є безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №2343-XII ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Частиною другою статті 41 Закону №2343-XII встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.

Пунктом 2 частини другої статті 98 Закону №2343-XII встановлено, що арбітражний керуючий зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

При цьому, частиною третьою статті 98 Закону №2343-XII встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи містяться копії договорів цивільно-правового характеру про надання послуг на охорону майна ВАТ «ІТРЗ», додаткових угод до них та копії видаткових касових ордерів, які підтверджують виплату винагород, що свідчить про спрямування отриманих коштів на збереження майна божника, а саме на забезпечення охорони та інших договорів з надання послуг (охорони, інвентаризацій майна та документів, по очищенню та відкачуванню стічних вод та інш.), і додаткових угод до них.

За наведених обставин суд першої інстанції правильно зазначив, що через брак коштів охорона та утримання майна були б неможливими, що могло призвести до порушення арбітражним керуючим обов'язків із збереження та захисту майна боржника.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у разі розірвання договорів, які стали підставою для винесення спірного припису, або їх невиконання, ВАТ «ІТРЗ» понесло б відповідальність та додаткові витрати, наприклад, за договором від 18 червня 2014 року №ПТ-14678/НЮ, за несвоєчасну видачу вузлів, агрегатів та лінійного обладнання ТРС з капітального ремонту, згідно з умовами даного договору, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, від вартості об'єктів капітального ремонту, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожну добу затримки.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вчиняючи вказані правочини арбітражний керуючий діяв добросовісно, розсудливо та виключно на виконання вимог Закону, зокрема, з метою збереження і захисту майна банкрута.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції помилково скасував правильне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 344, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді В.М.Бевзенко

І.Л.Желтобрюх