ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №815/5990/16

адміністративне провадження №К/9901/30256/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року (суддя Тарасишина О.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року (судді: Бойко А.В. (головуючий), Танасогло Т.М., Яковлєв О.В.) у справі № 815/5990/16 за позовом Приватного підприємства «Віадук» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство «Віадук» (далі - позивач, ПП «Віадук») звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Київська міська митниця ДФС) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, за якими органом доходів і зборів визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу: № 100270001/2016/000323/1 від 03.10.2016, № 100270001/2016/000285/1 від 26.09.2016, № 100270001/2016/000300/1 від 28.09.2016, № 100270001/2016/000362/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000392/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000360/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000356/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000414/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000453/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000457/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000450/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000458/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000459/2 від 28.10.2016, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 100270001/2016/00519 від 03.10.2016, № 100270001/2016/00476 від 26.09.2016, № 100270001/2016/00495 від 28.09.2016, № 100270001/2016/00553 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00594 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00555 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00559 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00611 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00658 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00657 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00660 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00661 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00670 від 28.10.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями відповідачем було визнано заявлену позивачем митну вартість товарів, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, при цьому, у контролюючого органу не виникало сумнівів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості відповідачем не затребувались, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості. Таким чином, контролюючим органом було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями. Позивач зазначає, що застосування резервного методу визначення митної вартості товарів у прийнятих спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів та оформлення на їх підставі карток відмови у митному оформленні товарів під час подання позивачем додаткових декларацій є необґрунтованим, безпідставним та таким, що порушує послідовність обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного частиною третьою статті 57 Митного кодексу України, з урахуванням відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано: рішення про коригування митної вартості товарів, за якими органом доходів і зборів визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу: № 100270001/2016/000323/1 від 03.10.2016, № 100270001/2016/000285/1 від 26.09.2016, № 100270001/2016/000300/1 від 28.09.2016, № 100270001/2016/000362/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000392/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000360/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000356/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000414/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000453/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000457/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000450/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000458/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000459/2 від 28.10.2016; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 100270001/2016/00519 від 03.10.2016, № 100270001/2016/00476 від 26.09.2016, № 100270001/2016/00495 від 28.09.2016, № 100270001/2016/00553 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00594 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00555 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00559 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00611 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00658 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00657 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00660 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00661 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00670 від 28.10.2016.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені обставини справи та оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, дійшов висновку, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та видаючи відповідні картки відмови у митному оформленні товарів, діяв поза межами, не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства, необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Київська міська митниця ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Віадук» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № BERAT-1508/16 купівлі-продажу товарів з компанією «BERAT DIS TIC. LTD. STI», Туреччина (Продавець), а також ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № AII/V-220816 купівлі-продажу товарів з компанією «AYAN ITHALAT IHRACAT A.S.» Туреччина (Продавець). 22.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № AF/V-220816 купівлі-продажу товарів з компанією «AFILLI DIS TIC. LTD. STI» Туреччина (Продавець). 23.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № CII/V-230816 купівлі-продажу товарів з компанією «CANER ITHALAT IHRACAT A.S.» Туреччина (Продавець). 25.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № ZD/V-250816 купівлі-продажу товарів з компанією «ZAFER DIS TI. LTD. STI» Туреччина (Продавець). 22.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № CITIT/V-220816 купівлі-продажу товарів з компанією «CANTEKS ITHALAT IHRACAT LTD. STI.» Туреччина (Продавець). 25.06.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № DD/V-2506/16 купівлі-продажу товарів з компанією «DSD DERI SAN. DIS TIC A.S.» Туреччина (Продавець). 22.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № BD-TUR/V-220816 купівлі-продажу товарів з компанією «BAYRAKTAR DIS TIC. LTD. STI» Туреччина (Продавець). 05.09.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № E/V-050916 купівлі-продажу товарів з компанією «ENDER DIS TIC. LTD. STI» Туреччина (Продавець). 22.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № OII-TUR/V-220816 купівлі-продажу товарів з компанією «OZKAN ITHLAT IHRACAT.A.S.» Туреччина (Продавець). 22.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № HDT/V-220816 купівлі-продажу товарів з компанією «HASOGLU DIS TIC..A.S.» Туреччина (Продавець). 02.09.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № M/V-020916 купівлі-продажу товарів з компанією «MURATCAN DIS. TIC. LTD. STI» Туреччина (Продавець). 22.08.2016 ПП «Віадук» (Покупець) уклало Договір № NDT/V-220816 купівлі-продажу товарів з компанією «NETA DIS TIC.A.S.» Туреччина (Продавець). Вказані договори є ідентичними по змісту.

Відповідно п. 1.1 вказаних договорів продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товари. Оплата здійснюється на умовах CIP, CIF, DDU, DAP, DAT, DAF, CPT кордон України (у відповідності до редакції Інкотермс 2010) відповідно до специфікацій або інвойсів. Пунктом 6.2 договорів визначено, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Пунктом 12.2 встановлено, що ціна товару залишається незмінною, не залежно від зміни способу платежу.

З метою переміщення через митний кордон товару ПП «Віадук» подало органу доходів і зборів тимчасові митні декларації: від 22.08.2016 № 100270001/2016/266814, від 23.08.2016 № 100270001/2016/266930, від 29.08.2016 № 100270001/2016/267460, від 29.08.2016 № 100270001/2016/267462, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267665, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267765, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267817, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268432, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269214, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269226, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269231, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269391, від 16.09.2016 № 100270001/2016/269612 із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку можуть підпадати товари (8 %).

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару.

Після проведення лабораторних досліджень на підставі експертних висновків СЛЕД від 19.09.2016 № 142005703-0429, від 16.09.2016 № 142005703-0512, від 21.09.2016 № 142008600-0258, від 29.09.2016 № 142008600-273, від 23.09.2016 № 142008600-0264, від 22.09.2016 № 142008600-0261, від 21.09.2016 № 142008200-0798, від 28.09.2016 № 142008700-0558, від 11.10.2016 № 142008800-0916, від 10.10.2016 № 142008800-0912, від 03.10.2016 № 142008800-0883, від 04.10.2016 № 142008800-0892, від 06.10.2016 № 142005703-0629 та у відповідності до положень статей 260, 261 Митного кодексу України ПП «Віадук» подало органу доходів і зборів додаткові декларації, що містять точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД, а саме: від 03.10.2016 № 100270001/2016/271337, від 26.09.2016 № 100270001/2016/270551, від 28.09.2016 № 100270001/2016/270914, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272084, від 13.10.2016 № 100270001/2016/272611, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272089, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272088, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272972, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274081, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274084, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274079, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274086, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274091.

На підтвердження митної вартості товару, визначеної за ціною договору, позивачем було надано наступні документи до митних декларацій: від 03.10.2016 № 100270001/2016/271337 (тимчасова митна декларація від 22.08.2016 № 100270001/2016/266814) - інвойс BER-TUR-3/1 від 22.08.2016, прайс-лист від 22.08.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу № BERAT-1508/16 від 15.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи №142005703-0429 від 19.09.2016; від 26.09.2016 № 100270001/2016/270551 (тимчасова митна декларація від 23.08.2016 № 100270001/2016/266930) - інвойс АІІ-TUR-07/1 від 23.08.2016, прайс-лист від 23.08.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу № AII/V-220816 від 22.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR, висновок експертизи № 142005703-0512 від 16.09.2016; від 28.09.2016 № 100270001/2016/270914 (тимчасова митна декларація від 29.08.2016 № 100270001/2016/267460) - інвойс АF-01/1 від 29.08.2016, прайс-лист від 29.08.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу № AF/V-220816 від 22.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008600-0258 від 21.09.2016; від 10.10.2016 № 100270001/2016/272084 (тимчасова митна декларація від 29.08.2016 № 100270001/2016/267462) - інвойс СІІ-07/1 від 29.08.2016, прайс-лист від 29.08.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу № СІІ/V-230816 від 23.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008600-0273 від 25.09.2016; від 13.10.2016 № 100270001/2016/272611 (тимчасова митна декларація від 30.08.2016 № 100270001/2016/267665) - інвойс ZD-TUR-15/1 від 30.08.2016, прайс-лист від 30.08.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу № ZD/V-250816 від 25.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008600-0264 від 23.09.2016; від 10.10.2016 № 100270001/2016/272089 (тимчасова митна декларація від 31.08.2016 № 100270001/2016/267765) - інвойс СІТІ-022/1 від 31.08.2016, прайс-лист від 31.08.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу № СІТІТ/V-220816 від 22.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008600-0261 від 22.09.2016; від 10.10.2016 № 100270001/2016/272088 (тимчасова митна декларація від 31.08.2016 № 100270001/2016/267817) - інвойс DD/V-016/1 від 31.08.2016, прайс-лист від 31.08.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу DD/V-250616 від 25.06.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008200-0798 від 21.09.2016; від 18.10.2016 № 100270001/2016/272972 (тимчасова митна декларація від 06.09.2016 № 100270001/2016/268432) - інвойс BD-012/1 від 06.09.2016, прайс-лист від 06.09.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу BD-TUR/V-220816 від 22.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008700-0558 від 28.09.2016; від 28.10.2016 № 100270001/2016/274081 (тимчасова митна декларація від 13.09.2016 № 100270001/2016/269214) - інвойс EV-TUR-12/1 від 13.09.2016, прайс-лист від 13.09.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу E/V-050916 від 05.09.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008800-0558 від 11.10.2016; від 28.10.2016 № 100270001/2016/274084 (тимчасова митна декларація від 13.09.2016 № 100270001/2016/269226) - інвойс ОІІ-04/1 від 13.09.2016, прайс-лист від 13.09.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу ОІІ-TUR /V-220816 від 22.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008800-0912 від 10.10.2016; від 28.10.2016 № 100270001/2016/274079 (тимчасова митна декларація від 13.09.2016 № 100270001/2016/269231) - інвойс HDT-015/1 від 13.09.2016, прайс-лист від 13.09.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу HDT/V-220816 від 22.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008800-0883 від 03.10.2016; від 28.10.2016 № 100270001/2016/274086 (тимчасова митна декларація від 14.09.2016 № 100270001/2016/269391) - інвойс М-14/1 від 14.09.2016, прайс-лист від 14.09.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу М/V-020916 від 02.09.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142008800-0892 від 04.10.2016; від 28.10.2016 № 100270001/2016/274091 (тимчасова митна декларація від 16.09.2016 № 100270001/2016/269612) - інвойс NDT-05/1 від 16.09.2016, прайс-лист від 16.09.2016, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, договір купівлі-продажу NDT/V-220816 від 22.08.2016, пакувальний лист, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR висновок експертизи № 142005703-0629 від 06.10.2016.

Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товарів, контролюючим органом відмовлено у прийнятті вказаних декларацій шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 100270001/2016/00519 від 03.10.2016, № 100270001/2016/00476 від 26.09.2016, № 100270001/2016/00495 від 28.09.2016, № 100270001/2016/00553 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00594 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00555 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00559 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00611 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00658 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00657 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00660 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00661 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00670 від 28.10.2016 та в подальшому були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, за якими органом доходів і зборів визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу: № 100270001/2016/000323/1 від 03.10.2016, № 100270001/2016/000285/1 від 26.09.2016, № 100270001/2016/000300/1 від 28.09.2016, № 100270001/2016/000362/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000392/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000360/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000356/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000414/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000453/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000457/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000450/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000458/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000459/2 від 28.10.2016.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем при здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також того, що позивачем не було підтверджено митну вартість товару, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частини перша статті 8.

Державна митна справа здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи; 3) законності та презумпції невинуватості; 4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; 5) спрощення законної торгівлі; 6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; 8) заохочення доброчесності; 9) гласності та прозорості; 10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

11.2. Частина перша статті 51.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

11.3. Пункт 2 частини другої, частина четверта статті 52.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

11.4. Частини друга, третя, п`ята статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.5. Частини четверта, п`ята, шоста статті 54.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.6. Частини перша, друга статті 55.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

11.7. Частини перша, друга, третя, четверта статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.8. Частина перша - п`ята статті 58.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

11.9. Стаття 255.

1. Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

2. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п`ятої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

3. У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

4. Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

5. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

6. При виявленні порушення митних правил орган доходів і зборів здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що: 1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази; 2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

11.10. Стаття 257.

1. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

2. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

3. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

4. У системі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, створюється акредитований центр сертифікації ключів, який безоплатно надає територіальним органам зазначеного центрального органу виконавчої влади на регіональному та місцевому рівнях та підприємствам усі необхідні послуги електронного цифрового підпису.

5. Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.

6. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

7. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

8. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

9. Органам доходів і зборів забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті.

10. Перелік товарів, що не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

11.11. Частини перша, друга, третя, десята статті 260.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів і зборів, але не більше ніж на 15 днів.

Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Оформлення органом доходів і зборів тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.

11.12. Стаття 261.

1. У разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

2. У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів.

3. У разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.

4. Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація.

5. Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових або періодичних митних декларацій, що були оформлені одним органом доходів і зборів в межах одного зовнішньоекономічного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

13. Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги Приватного підприємства «Віадук» про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, виходили з того, що відповідачем не було доведено та надано жодних доказів на підтвердження наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції у рішеннях лише зазначено, що контролюючий орган на підставі аналізу всіх документів, наданих позивачем при здійсненні митного оформлення товару, мав можливість визначити митну вартість вказаного товару за ціною, визначеною позивачем, оскільки використані позивачем відомості, зокрема щодо ціни товару, підтверджені документально, визначені кількісно та достовірно, всі складові митної вартості, які обов`язкові при її обчисленні, містяться у поданих позивачем до митного оформлення документах, тоді як, контролюючим органом, всупереч вимог статті 58 Митного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), було здійснено визначення митної вартості товару за резервним методом, без наявності встановлених положеннями чинного митного законодавства підстав для такого корегування. Однак, судами першої та апеляційної інстанції не було надано жодної належної оцінки доводам та доказам контролюючого органу щодо відмови позивача у наданні контролюючому органу документів у відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України (зокрема, виписок з бухгалтерської документації, платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та його ідентифікації та ін. документів), встановленим контролюючим органам розбіжностям у наданих позивачем документах, а також доводам відповідача щодо обґрунтованості застосування резервного методу при здійсненні визначення митної вартості товару.

Крім того, колегія суддів зазначає, що безпідставними є посилання судів першої та апеляційної інстанції на те, що під час митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями у контролюючого органу не виникло сумнівів у достовірності відомостей в поданих позивачем до митного оформлення товару документах, оскільки таке митне оформлення товару не є остаточним митним оформленням товару згідно вимог встановлених Митним кодексом України та передбачає обов`язок декларанта у поданні додаткової декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції передчасно дійшли висновку, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та видаючи відповідні картки відмови у митному оформленні товарів, діяв поза межами, не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства.

З огляду на те, що заперечуючи проти позову контролюючий орган доводив правомірність прийняття своїх рішень наявністю вказаної інформації, суди першої та апеляційної інстанції у відповідності до вимог статей 11, 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) не дослідили та не надали належну оцінку вказаним доводам та доказам відповідача, а також не зазначили відповідних мотивів щодо відхилення/не прийняття до уваги таких.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

15. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

16. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

18. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

19. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судом не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

20. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

21. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

22. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої РозділуПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року у справі № 815/5990/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду